WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Посадові інструкції покликані забезпечувати: дотримання принципу єдиноначальності і персональної відповідальності за керівництво дорученою ділянкою роботи; органічний зв'язок підрозділів підприємства; чітку систему підпорядкованості і супідрядності. При цьому повинна бути забезпечена єдиноначальність розпорядництва для кожного підрозділу і кожного працівника; умови для розв'язання виробничих питань на можливо нижчому ступені менеджменту, тобто, структура управління повинна бути націлена на наближення органів оперативного керівництва до виробництва; оптимальну кількість керованих об'єктів і виконавців.

Посадові інструкції включають такі розділи: загальна частина (визначається підпорядкованість даного працівника, порядок його призначення на посаду, хто заміщує, рівень кваліфікаційних вимог); основні завдання і обов'язки даного працівника; права працівника; відповідальність за невиконання покладених на нього обов'язків і невикористання наданих прав.

Посадові інструкції мають розкривати особливості виконання конкретних функцій на даному підприємстві, рекомендувати прогресивні способи виконання окремих операцій і робіт, вказувати можливості застосування комп'ютерної та іншої організаційної техніки. В посадовій інструкції встановлюються функціональні зв'язки працівника з суміжними посадами за такою схемою: кому і які дані представляє; строк; хто і які дані представляє йому; строк.

Розподіл функцій і відповідальності повинен відбуватися згідно з певними правилами. Кожен керівник точно визначає завдання:

а) які він буде виконувати сам;

б) які він передає виконавцям.

Обсяг і характер завдань визначаються відповідно до об'єктивних виробничих умов і кваліфікації кадрів. Керівник оцінює працівників з точки зору їх здібності виконувати покладені на них завдання, визначає ризик, пов'язаний з передачею обов'язків на нижчі ступені.

Розподіляючи права і обов'язки, керівник повинен тільки спрямовувати хід робіт у розв'язанні визначеного завдання, надаючи підлеглим необхідну самостійність. Практика переконує, що надто сувора регламентація недоцільна, вона стримує ініціативу, старанність виконавців. У ряді випадків це шкідливо відбивається на справі, особливо, якщо керівник встановлює методи і строки без повного врахування досвіду, умінь, реальних можливостей працівника. Підвищення самостійності і відповідальності одночасно висококваліфікованою організацією праці й контролем дає можливість набагато підвищити ефективність управлінської праці.

При розробці посадових інструкцій важливо домогтися того, щоб кожна посадова особа чітко знала, з яких питань вона мусить приймати рішення; а кожен працівник; в свою чергу знав, яка службова особа має право і зобов'язана приймати рішення з того чи іншого питання, і що звертатись до вищого керівника слід у разі, якщо відповідальна особа не прийняла певного рішення чи це рішення неправильне.

У посадових інструкціях окреслюється також коло питань, які керівник розв'язує остаточно і відповідає за це тільки він. Якщо у нього немає підлеглих, то вказується, як повинна бути виконана робота, називаються ознаки, за якими можна оцінювати якість роботи. У підсумковій частині інструкції перераховуються моральні і матеріальні форми заохочень із вказівкою, за які показники в роботі вони даються. Бажано також перелічити стягнення за упущення або порушення трудової дисципліни.[10]

Слід зазначити, що між обов'язками, правами і відповідальністю у посадових інструкціях повинно бути дотримане правильне співвідношення: великі права при недостатній відповідальності створюють передумови для адміністративного свавілля та інших необдуманих дій. У свою чергу велика відповідальність при малих правах робить працівника безсилим, не дозволяє йому успішно виконувати покладені на нього обов'язки.

Звичайно, справа не лише в тому, щоб розробити науково обґрунтовані інструкції. Важливо, щоб ними керувались у практичній діяльності. Тільки за таких умов можна буде уникнути втручання працівників у справи один одного, забезпечити високу продуктивність праці кожного із них.

Окрім перелічених регламентаційних документів, потрібні програми (алгоритми) управління, стандарти на управлінські функції і процедури згідно з особливостями кожного підприємства (об'єднання). Тобто, для підвищення організаційного рівня функціонування апарату управління треба здійснити вищий ступінь формалізації процесів менеджменту, передбачити порядок, за якого роботи виконувались би за відповідними правилами. Для працівника, якого приймають на роботу, потрібно передбачити процедуру "введення в посаду", зміст якої залежить від характеру службових функцій. Процедура "введення в посаду" включає такі загальні операції, які: ознайомлення з підприємством (об'єднанням), його статутом;. функціями і завданнями структурного підрозділу; змістом посадової інструкції; зв'язками виконавців по вертикалі і горизонталі; інформаційним забезпеченням та іншими умовами виконання обов'язків.

Ідею розроблення відповідних правил функціонування апарату підприємства доцільно реалізувати і на більш високому рівні управління, зокрема в районах та областях. Насамперед слід встановити повноваження кожної організації у розв'язанні завдань менеджменту, розробити процедури вирішення найбільш важливих проблем, чітко розписати всі етапи розв'язання проблеми: хто розробляє проект, хто приймає рішення і несе відповідальність за наслідки, що випливають з факту прийняття рішення, в якому вигляді оформляється рішення тощо. При такому підході до менеджменту можна буде усунути некваліфіковане розв'язання проблем і уникнути такого порядку, коли певна службова особа не відповідає за необґрунтовані рішення, хоча виробництво іноді має немалі збитки або не реалізує своїх можливостей саме через суб'єктивні дії чиновників.

Розроблені положення, стандарти, інструкції, процедури не повинні містити надмірні приписи, обмежувати свободу відділків, служб і конкретних виконавців. На відміну від технічних, у соціальних системах слід досягати не максимальної, а раціональної впорядкованості системи, за якої введення управлінської діяльності у певні рамки не призвело б до зниження ініціативи працівників і бюрократизації апарату управління. Всяке надмірне регламентування подібне до спроби вкладати дії працівників у "прокрустове ложе", а тому неминуче вбиває самостійність і енергію.[13]

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУЖБИ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом курсової роботи є ТОВ "Металіст" Уманського району Черкаської області. Господарство розміщено у с. Шарин.

Відстань від адміністративного центру господарства до районногоцентру 22 км, до залізничної станції Умань - 22 км, відстань до елеватора -24 км.

Природно - кліматичні умови зумовлені зональним розміщенням земель господарства у лісостеповій зоні нестійкого зволоження. Загальна земельна площа господарства 838,5 га, з них сільськогосподарських угідь - 821,5.

Товариство створене на засадах угоди між його учасниками, шляхомоб'єднання їх майна, грошових коштів та підприємницької діяльності наоснові самоуправління та з метою спільного ведення господарськоїдіяльності. [1]

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників був створений статутний фонд у розмірі 7400 гривень.

Процес виробництва у сільському господарстві безпосередньо пов'язаний із землею, її родючістю, природними і біологічними якостями.

Земельний фонд господарства складають усі види угідь - орні землі, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті, чагарники, лісомеліоративні й полезахисні насадження, ставки та інші угіддя.

Таблиця 2.1.1.

Склад і структура земельних угідь

Угіддя

2004р.

2005р.

2006р.

га

%

га

%

га

%

Загальна земельна площа, га

838,5

100

838,5

100

838,5

100

в т.ч. с.-г. угіддя

821,5

97,9

821,5

97,9

821,5

97,9

із них рілля

821,5

97,9

821,5

97,9

821,5

97,9 1

Продовження таблиці 2.1.1

Рівень використання землі в обороті

97,9

X

97,9

X

97,9

х

Рівень розорюваності угідь, %

100

X

100

X

100

х

Проаналізувавши склад і структуру земельних угідь господарства бачимо, що вона залишається незмінною. Але слід зауважити і те, що у період з 2000 до 2003 року у ТОВ "Металіст" у наявності було лише 100 га землі. Розширення структури площ відбулося внаслідок реорганізації бувшого колгоспу "Більшовик" і розподілу земельних паїв членів господарства. Бачимо, що рівень розорюваності землі в господарстві становить 100%. Це зумовлено тим, що в господарстві немає тваринництва і тому воно не залишає площу для пасовищ, сінокосів. Вся наявна площа землі береться в оренду і тому вони використовується лише виключно для виробництва продукції рослинництва. У структурі посівів немає кормових угідь, що також є наслідком неведення тваринництва у господарстві.

Loading...

 
 

Цікаве