WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Організація служб управління в системі управління підприємства (на прикладі підприємства) - Курсова робота

Зауважимо основні принципи та правила організації планування часу на підприємстві для служб апарату управління, які дадуть у майбутньому лише позитивні результати. Адже правильно організована робота – перший крок до успіху.[4]

Принципи і правила планування часу.

Щоб правильно виконувати свої функції і досягати цілей ми насамперед повинні чітко уявити собі свій бюджет часу і сукупність своїх задач. Тоді ми будемо готові передоручати менше важливі справи і зменшувати їхнє число. При плануванні варто притримуватися деяких основних правил:

1) При упорядкуванні плану дня краще лишити 40% робочого часу вільним. Тобто 60% - запланований час, 20% - непередбачений час, 20% - спонтанний час.

2) Необхідно документувати витрачений час. При цьому треба вказувати як і на що воно було витрачено. Т.о. ми має постійне уявлення про витрату свого часу і досвід як основу для майбутньої потреби в часу.

3) Зведення задач воєдино - план дій. Щоб скласти гарний план необхідно мати уявлення про майбутні справи, до приклада розділити їх на довгострокові, средні- і короткострокової справи.

4) Регулярність - системність - послідовність.

5) Реалістичне планування. Необхідно планувати лише той об'єм задач із яким ми реально можемо справитися.

Система планування часу має такий вигляд

Рис. 3.3.1. Система планування часу

Як ми бачимо початком служить план на декілька років вперед. Він виводиться з плану життя. Після того, як складений план на найближчі декілька років ми може скласти план на рік. При цьому треба стежити за тим, щоб випадково не займатися більш пізніми справами. Далі складається квартальний план, що служить інструментом контролю за річним. Враховані в місячному плані задачі і цілі переносяться з квартального плану місяця, що закінчився - Декадний план - це ще більш детальний, точний прогноз майбутнього періоду. "Денний план являє собою останню й одночасно найважливіший щабель у системі планування часу, конкретне втілення (реалізацію) поставлених цілей"! Денний план будується на основі декадного плану

Упорядкування планів дня за допомогою методу "Альп".

Цей метод включає 5 стадій:

а) упорядкування завдань;

б) оцінка тривалості акцій;

в) резервування часу (у співвідношенні 60:40);

г) прийняття рішень по пріоритетах і передоручень;

д) контроль (облік незробленого)

Щоденник часу - є найважливішим робочим засобом щоденник є гарним інструментом планування, довідником і інструментом контролю.

Необхідно завжди перевіряти ще раз свої плани і змінювати їх , якщо вони надаються не здійсненими або не дозволяють досягти поставленої цілі до терміна.[5]

3.4. Удосконалення оперативного управління

Організаційно-економічні перетворення в аграрному комплексі супроводжуються диверсифікацією виробництва, розширенням самостійності підприємств та їх підрозділів.

Зміна форм власності, розвиток орендних відносин і внутрігосподарського кооперування виробництва вносить суттєві зміни у зміст оперативного управління, але ніскільки не зменшує його ролі у забезпеченні ритмічної роботи трудових колективів.

Досить велика кількість тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин, що працюють на полях і фермах, перетворюють кожне господарство на складну інженерно-технічну і соціально-економічну систему, що грунтується на тісній взаємодії великої кількості людей, машин і механізмів. Складність управління в сучасних умовах визначається й іншими обставинами. Це, насамперед, властива сільському господарству сезонність, яка не дозволяє рівномірно протягом року використовувати наявну техніку, робочу силу і вимагає виконання у стислі строки великого об'єму робіт.

Крім того, механізовані агрегати, загони та бригади розміщені на великій території господарства, і для попередження та усунення різних організаційних непогодженостей керівники господарства завжди повинні мати своєчасну і повну оперативну інформацію. Ця інформація має поступати відповідно до ритму виробничого процесу і тим самим створювати передумови для своєчасної координації і регулювання діяльності людей. Рішення по виявлених відхиленнях і збоях у виробництві повинні негайно доводитися до конкретних виконавців.

Тому в умовах агропромислового комплексу, де процес виробництва опосередковується багаточисленними факторами, а система управління характеризується великою периферійністю, оперативне управління виробництвом має особливо важливе значення.

Під оперативним управлінням розуміється координуючий і регулюючий вплив на керований об'єкт зі строком дії рішень, що приймаються, не більше одного місяця. Причому, оперативне управління ширше поняття "регулювання", змістом якого є здійснення заходів з метою усунення відхилень від заданої програми. Оперативне управління передбачає здійснення по суті всіх функцій управління, пов'язаних і поточною діяльністю підприємства та його виробничих підрозділів: розробка та доведення до виконавців короткострокових (оперативних) планів та завдань; забезпечення виконавців необхідними матеріально-технічними ресурсами та розміщення їх на робочих місцях; організація взаємодії і координація діяльності керівників, спеціалістів та безпосередніх виконавців; надання їм допомоги в усуненні збоїв у роботі; здійснення оперативного розпорядництва, контролю і обліку виконаних робіт.

Для здійснення перерахованих функцій необхідно створити відповідну до задач оперативного управління інформаційну систему, розробити оперативні плани, завдання і довести їх до виконавців, здійснити оперативний контроль за виконанням прийнятих рішень і ухвалювати рішення по виявлених відхиленнях у швидкозмінних ситуаціях.

Велику поміч у своєчасному зборові інформації та оперативному управлінні може надати диспетчерська служба або, як її тепер часто називають, інформаційно-диспетчерська служба підприємства.[10]

Диспетчерська служба являє собою організаційну форму оперативного управління, що базується на сучасних технічних засобах зв'язку, збору, обробки інформації і контролю за ходом робіт. Добре організована диспетчерська служба підвищує оперативність управління виробництвом, скорочує втрати робочого часу через організаційні причини, своєчасно усуває виробничі труднощі, знижує простої тракторів, автомобілів та інших технічних засобів, полегшує і удосконалює працю керівників і спеціалістів, які звільняються від багатьох розпорядницьких і контрольних операцій, підвищує якість управлінських рішень, завдяки використанню необхідної оперативної інформації. Врешті-решт все це веде до покращення використання землі, робочої сили, технічних засобів та підви- с щення результативних показників виробничо-фінансової діяльності трудових колективів.

Завданням диспетчерської служби є досягнення пропорційності, узгодженості, рівномірності і неперервності в організації робочих процесів, забезпечення, в кінцевому підсумку, високорентабельної роботи підприємства і його господарських підрозділів. Диспетчерська служба в змозі взяти на себе вирішення багатьох інших питань оперативного керівництва виробництвом. Для вирішення своїх завдань диспетчерська служба підтримує оперативний зв'язок із окремими трудовими колективами, всіма господарськими підрозділами, виробничими об'єктами і районними організаціями (владними структурами, обслуговуючими організаціями).

Об'єктами диспетчерського управління на підприємствах є: цехи, відділення, внутрігосподарські кооперативи, бригади, загони і окремі орендні колективи, тваринницькі ферми, центральна ремонтна майстерня, майстерні, відділки, машинні подвір'я і пересувні ремонтні засоби для технічного обслуговування, пункти технічного обслуговування; автогаражі, нафтобази, склади запасних частин і матеріалів, зерноочисні і сушильні пункти, зерносклади; різні служби центральної садиби і відділень (водокачки, електростанції, котельня тощо); допоміжні підприємства і служби. Невеликі об'єкти — агрегати, загони і орендні колективи — можуть входити в єдину систему диспетчерського управління через диспетчерські пости підрозділів, виробничих дільниць.

Диспетчерській службі доручається виконання таких завдань оперативного управління: організація складання оперативних планів і завдань, доведення до виконавців і контроль за їхнім виконанням; прийом, обробка і систематизація оперативних звітів про хід виконання робіт, виробництво і реалізацію продукції, стан ресурсів; своєчасне забезпечення оперативною інформацією керівників і спеціалістів господарства, а також вищих органів управління; проведення разом із спеціалістами господарства оперативного аналізу ходу виконання робіт і стану ресурсів; своєчасне усунення причин, що порушують встановлений режим роботи на усіх ділянках виробництва шляхом маневрування трудовими, технічними та іншими ресурсами господарства; прийом заявок, запитів, вимог від підрозділів господарства і окремих виконавців, організація і контроль за їхнім виконанням; організація централізованого використання технологічного транспорту і спецтехніки (мобільні ремзасоби, автокрани, бензовози, бульдозери і т. д,); організація диспетчерських нарад; забезпечення надійного внутрігосподарського зв'язку; ведення спеціальної оперативної документації. При своєчасному і якісному виконанні перелічених завдань диспетчерська служба здійснює регулярний інтегруючий вплив на виконання виробничих процесів і наближення їх до оптимально завершального стану.

Loading...

 
 

Цікаве