WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Експертні методи прийняття рішення - Курсова робота

Експертні методи прийняття рішення - Курсова робота

Продаж, прибуток, дивіденди в звітному періоді у порівнянні з минулими

Право власності на активи

Рейтингу галузі, частка ринку

Банківське законодавство

Досвід робото інших кредиторів

з клієнтом

Наївність статутних документів

Забезпеченість власними коштами

Термін служби активів

Конкурентноздатність

Правила кредитування

Мета позички

Характеристика клієнта: юридичний статус, засновники, основна діяльність тощо.

Наявність

ліквідних резервів

Залишкова вартість

Чутливість до змін

Наявність у клієнта необхідної документації

Досвід клині" в складанні планів та прогнозів

Кредиторська та дебіторська заборгованість.

Борги, обмеження

Умови на ринку прач

Кредитна заява та договір

Кредитний рейтинг клієнта

Структура капіталу та рівень левереджу

Зобов'язання за лізингом та закладні

Вплив інфляції на клієнта

Інформація сторонніх експертів про прогнозовані зміни у економічному становищі.

Наявність серед керівників осіб з правом другого підпису

Контроль за витратами

Наявність страхування

Довгострокові прогнози для галузі і клієнта

Для експертного метода характерний високий рівень суб'єктивізму .

Іноді експерти не можуть навіть пояснити чому вони приймають певне рішення, бо процес аналізу при експертному методі знаходиться в більшості випадків у сфері інтуїції експерта.

Але не зважаючи на це можна визначити основні моменти , яких дотримується більшість експертів в процесі аналізу :

  1. Відбір значущих факторів

На цьому етапі експерт формує базу даних яка може складатися з масивів інформації, що прямо чи опосередковано стосується об'єкту дослідження . До таких масивів може відноситись :

  • данні зібрані шляхом використання каналів кредитної інформації пропотенційного позичальника (репутація, ступінь відповідальності повідношенню до погашення заборгованості, психологічний портрет керівництвафірми-позичальника, дієздатність та правоздатність фірми)

  • дані отримані шляхом математичного аналізу кредитоспроможностіпозичальника

  • дані отримані шляхом співставлення зі схожими випадками вкредитуванні

  • результати математичного аналізу рівня ризикованості кредитноїоперації із застосуванням комп'ютерної техніки

• загальні відомості про стан економіки та певних галузей господарства

2. Вибір вирішального правила на основі значущих факторів.

Це правило яким експерт буде користуватися при прийнятті остаточного рішення про рівень ризикованості операції.

3. Оцінка значущості факторів і прийняття рішення на основі отриманогозагального правила.

Наявність великої кількості факторів вимагає від експерта впорядкувати їх, надавиш кожному певний рівень значущості, який на думку експерта відображатиме ступінь впливу даного фактора на систему взагалі . Також рівень значущості відображає ступінь довіри експерта певній інформації і джерелу з якого вона надійшла. Як правило сума рівнів значущості всіх факторів дорівнює 1 . Але в реальній ситуації експерт просто ранжує фактори за ступенем значущості і на основі такого ранжування і обраного вирішального правила проходить прийняття рішення .

Узагальнюючи вище сказане, необхідно зазначити , що процес прийняття рішення про кредитування складний і багатогранний . Проте реальність господарської ситуації не дає резерву часу для прийняття подібних рішень . Цим зумовлена необхідність автоматизації вказаної процедури прийняття банківських рішень , найбільш раціональною реалізацією якої є розробка експертної системи підтримки прийняття рішень про надання продукції в кредит.

Але треба пам'ятати, що кінцеве рішення не за машиною, а за людиною тому проблема визначення рівня кредитного ризику це здебільшого проблема високопрофесійних спеціально підготовлених кадрів .

Слід відмітити, що в агарному секторі економіки дуже рідко застосовуються наукові методи прийняття управлінських рішень. А тому це є однією з причин низької ефективності як маркетингової так і виробничої діяльності підприємств АПК.

3. УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ НА

ОСНОВІ ЕКСПЕРТНИХ МЕТОДІВ ТА ЕКСПЕРТНИХ СИСТЕМ.

3.1. Наслідки експертизи та її використання в удосконаленні

господарського механізму.

Раціональне використання інформації, отриманої від експертів, можливо за умови утворення її у форму, зручну для подальшого аналізу, спрямованого на підготовку Й прийняття рішень.

Можливості формалізації інформації залежать від специфічних особливостей досліджуваного об'єкта, надійності й повноти наявних даних, рівня ухвалення рішення. Форма подання експертних даних залежить і від прийнятого критерію, на вибір якого, у свою чергу, істотний вплив робить специфіка досліджуваної проблеми.

Формалізація інформації, отриманої від експертів, повинна бути спрямована на підготовку рішення таких техніко-економічних і господарських завдань, які не можуть бути повною мірою описані математично, оскільки є "слабоструктуризованими", тобто містять невизначеності зв'язані не тільки з виміром, але й самим характером досліджуваних цілей, засобів їхнього досягнення й зовнішніх умов.

При аналізі перспектив необхідно не тільки представити у вигляді непрямих оцінок частину інформації, що не піддається кількісному виміру, і не тільки виразити за допомогою таких оцінок кількісно вимірну інформацію, про яку в момент підготовки рішення немає досить надійних даних. Найважливіше - формалізувати цю інформацію так, щоб допомогти приймаюче рішення вибрати з безлічі дій одне або трохи, найбільш кращі відносно деякого критерію.

Якщо експерт у стані зрівняти й оцінити можливі варіанти дій, приписавши кожному з них певне число, виходить, він має певну систему переваг. Залежно від того, по якій шкалі можуть бути задані ці переваги,

експертні оцінки містять більший або менший обсяг інформації й мають різну здатність-до формалізації.

Досліджувані об'єкти або явища можна пізнавати або розрізняти на основі ознак або факторів. Фактор - це безліч, що складається, принаймні, із двох елементів, що відбивають різні рівні деяких підлягаючому розгляду величин. Рівень одних факторів може бути виражений кількісно (у рублях, відсотках, кілограмах і т.д.) - такі фактори називаються кількісними. Рівень інших не можна виразити за допомогою числа, їх називають якісними.

Фактори умовно розділяють на дискретні й безперервні. Дискретними є фактори з певним, звичайно невеликим, числом рівнів. Фактори, рівні яких розглядаються як утворюючу безперервну безліч, називають безперервними. Залежно від цілей і можливостей аналізу ті самі фактори можуть трактуватися або як дискретні, або як безперервні.

Розглянемо основні логічні аксіоми, які використаються в експертних методах при формалізації інформації за допомогою різних шкал. При використанні номінальних шкал досліджувані об'єкти можна пізнавати й розрізняти на основі трьох аксіом ідентифікації [6]:

  1. і або є j, або є не j;

  2. якщо і є j, то j є і;

3) якщо і є j і j є к, то і є к.

Фактори в цьому випадку виступають як асоціативні показники, що володіють інформацією, що може бути формалізована у вигляді бінарних оцінок двох рівнів: 1 (ідентичний) або 0 (різний).

У випадках, коли досліджувані об'єкти можна в результаті порівняння розташувати в певній послідовності з обліком якого-небудь істотного фактора (факторів), використаються порядкові шкали, що дозволяють установлювати рівноцінність або домінування.

Припустимо, що необхідно розташувати в певній послідовності п об'єктів по якому-небудь факторі (критерію). Представимо це впорядкування у вигляді

матриці А(а), де і, j = 1,2,... ,n...

Величини ау встановлюють співвідношення між об'єктами й можуть бути визначені в такий спосіб [6]:

+1, якщо і переважно j;

-1, якщо j переважно і;

0, якщо i, j рівноцінні.

Установимо основні аксіоми, необхідні для дотримання умов упорядкування. Співвідношення аij = +1 означаюче, що і переважніше j, повинне бути асиметричним., тобто, якщо тобто, якщо аij = +1 тo аij = -1 й транзитним, тобто, якщо аij = +1, аik =+1 те аij = +1.

Співвідношення ^=0, означаюче, що і ^ рівноцінно, називається співвідношенням еквівалентності. Таке співвідношення повинне бути

рефлексивним, тобто аij = 0

симетричним, тобто, якщо аij =0, тo аij = 0;

транзитивним, тобто, якщо аij = 0 й аik тo аik = 0

Крім того, ці два співвідношення повинні бути сумісні, тобто, якщо аij =+1 й аjk =0, тo аjk = +1, а також, якщо аij =0 й аjk =+1, тo аjk =+1.

І, нарешті, упорядкування повинне бути зв'язковим, тобто для будь-яких і nf j або аij = +1, або аij =-1, або аij =0.

Використання порядкових шкал дозволяє розрізняти об'єкти й у тих випадках, коли фактор (критерій) не заданий у явному виді, тобто коли ми не знаємо ознаки порівняння, але можемо частково або повністю впорядкувати об'єкти на основі системи переваг, який володіє експерт.

Loading...

 
 

Цікаве