WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Експертні методи прийняття рішення - Курсова робота

Експертні методи прийняття рішення - Курсова робота

Конкретними інструментами реалізації методів обґрунтування управлінських рішень, що широко використовуються на практиці є: прогнозування, платіжна матриця, "дерево рішень".

Під прогнозом розуміють обґрунтоване твердження про можливий стан об'єкту в майбутньому, про альтернативні шляхи досягнення такого стану. Прогнозування управлінських рішень тісно пов'язано з плануванням. Прогноз в системі управління є перед плановою розробкою багатоваріантних моделей розвитку об'єкта управління.

Метою прогнозування управлінських рішень є одержання науково обґрунтованих варіантів тенденцій розвитку проблемних ситуацій.

До другої груші методів відносять: експертний метод; функціональний метод; метод оцінки технічних стратегій. Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи. Основними умовами застосування методу платіжної матриці є:

■ наявність кількох альтернатив вирішення проблеми;

■ наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізаціїкожної альтернативи;

■ можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.

В концепції платіжної матриці ключовим є поняття „очікуваного ефекту". Очікуваний ефект - це сума можливих результатів ситуацій, які можуть виникнути в процесі реалізації альтернативи, помножених на імовірність наставання кожної з них. В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка ймовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив ( 8, С.25).

Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми.

Теоретико-ігрові методи. В більшості випадків для прийняття управлінських рішень використовується неповна і неточна інформація, яка і утворює ситуацію невизначеності. Для обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують:

  1. методи теорії статистичних рішень (ігри з природою);

  2. методи теорії ігор (6, С.99).

Також для прийняття управлінських рішень широко використовується моделювання.

Процес моделювання часто застосовується при рішенні складних проблем у управлінні, тому що дозволяє уникнути значних труднощів і витрат при проведенні експериментів у реальному житті Основою моделювання ' є необхідність відносного спрощення реальної життєвої ситуації або події, разом з тим це спрощення не повинне порушувати основних закономірностей функціонування досліджуваної системи.

Типи моделей: фізична, аналогова (організаційна схема, графік), математична (використання символів для опису дії або об'єктів).

Процес побудови моделей складається з декількох етапів: постановка завдання; побудова моделі; перевірка моделі на вірогідність опису даного процесу, об'єкта або явища; застосування моделі; відновлення моделі в процесі дослідження або реалізації (20, С. 18).

Ефективність моделі може бути знижена за рахунок ряду потенційних погрішностей, до яких можна віднести недостовірні вихідні допущення, інформаційні обмеження, нерозуміння моделі самими користувачами, надмірна вартість створення моделі й т.п.

Часто при моделюванні застосовується теорія ігор. Вона спочатку розроблялася військовими, щоб урахувати можливі дії супротивника. У бізнесі вона застосовується при моделюванні поводження конкурента, особливо часто у зв'язку із проблемами зміни цінової політики.

Модель теорії черг ( модель оптимального обслуговування). Ця модель використається для визначення оптимального числа каналів обслуговування стосовно потреб у цих каналах.

Модель керування запасами. Ця модель часто використається для оптимізації часу виконання замовлень, а також для визначення необхідних ресурсів і площ для зберігання тієї або іншої продукції. Ціль цієї моделі звести до мінімуму негативні наслідки при нагромадженні або дефіциті тих або інших запасів продукції або ресурсів.

Модель лінійного програмування. Ця модель застосовується для визначення оптимального розподілу дефіцитних ресурсів при наявності конкуруючих між собою потреб.

Імітаційне моделювання. Часто застосовується в ситуаціях занадто складних для використання математичних методів (маркетолог може створити модель модифікації купівельних потреб у зв'язку зі зміною цін товарів на ринку, і їхнього дизайну).

Економічний аналіз є однією з форм моделювання. Прикладом може служити економічний аналіз ефективності тієї або іншої фірми.

Метод Дельфи. Суть його полягає в тому, що експерти заповнюють спеціальні анкети по розглянутій проблемі. Кожний з них індивідуально формує свій прогноз. Потім ці прогнози передаються всім експертам, що приймають участь в обговоренні. Вони знайомлять із думкою колег, і можливо, коректують свій попередній прогноз на базі нових ідей або інформації. Ця процедура повторюється три-чотири рази, поки в остаточному підсумку всі експерти не прийдуть до єдиної думки.

1.2. Прийняття рішень за допомогою експертних методів (діагностика проблеми, вивчення альтернатив).

Сутність методу експертних оцінок полягає в проведенні експертами інтуїтивного-логічного аналізу проблеми з кількісною оцінкою суджень і формальною обробкою результатів. Одержувана в результаті обробки узагальнена думка експертів приймається як рішення проблеми. Комплексне використання інтуїції (неусвідомленого мислення), логічного мислення й кількісних оцінок з їхньою формальною обробкою дозволяє одержати ефективне рішення проблеми (3, С.25).

При виконанні своєї ролі в процесі управління експерти роблять дві основні функції: формують об'єкти (альтернативні ситуації, мети, рішення й т.п.) і роблять вимір їхніх характеристик (імовірності здійснення подій, коефіцієнти значимості цілей, переваги рішень і т.п.). Формування об'єктів здійснюється експертами на основі логічного мислення й інтуїції. При цьому більшу роль грають знання й досвід експерта. Вимір характеристик об'єктів жадає від експертів знання теорії вимірів.

Характерними рисами методу експертних оцінок як наукового інструмента рішення складних неформальних проблем є, по-перше, науково обґрунтована організація проведення всіх етапів експертизи, що забезпечує найбільшу ефективність роботи на кожному з етапів, і, по-друге, застосування кількісних методів як при організації експертизи, так і при оцінці суджень експертів і формальній груповій обробці результатів. Ці дві особливості відрізняють метод експертних оцінок від звичайної давно відомої експертизи, широко застосовуваної в різних сферах людської діяльності.

Експертні колективні оцінки широко використалися в державному масштабі для рішення складних проблем керування народним господарством уже в перші роки Радянської влади. В 1918 році при Вищій раді народного господарства була створена Рада експертів, завданням якого було рішення найбільш складних проблем реорганізації народного господарства країни. При

складанні п'ятирічних планів розвитку народного господарства країни систематично використалися експертні оцінки широкого кола фахівців.

У цей час у нашій країні й за рубежем метод експертних оцінок широко застосовується для рішення важливих проблем різного характеру. У різних галузях, об'єднаннях і на підприємствах діють постійні або тимчасові експертні комісії, що формують рішення по різним складним неформальним проблемах (1, С.45).

Всю безліч неформалізованих проблем умовно можна розділити на два класи. До першого класу ставляться проблеми, у відношенні яких є достатній інформаційний потенціал, що дозволяє успішно вирішувати ці проблеми. Основні труднощі в рішенні проблем першого класу при експертній оцінці полягають у реалізації існуючого інформаційного потенціалу шляхом підбора експертів, побудови раціональних процедур опитування й застосування оптимальних методів обробки його результатів. При цьому методи опитування й обробки ґрунтуються на використанні принципу "гарного" вимірника. Даний принцип означає, що виконуються наступні гіпотези:

1) експерт є сховищем великого обсягу раціонально обробленоїінформації, і тому він може розглядатися як якісне джерело інформації;

2) групова думка експертів близька до щирого рішення проблеми. Якщо ці гіпотези вірні, то для побудови процедур опитування й

алгоритмів обробки можна використати результати теорії вимірів і математичної статистики.

До другого класу ставляться проблеми, у відношенні яких інформаційний потенціал знань недостатній для впевненості в справедливості зазначених гіпотез. При рішенні проблем із цього класу експертів уже не можна розглядати як "гарних вимірників". Тому необхідно дуже обережно проводити обробку результатів експертизи. Застосування методів осереднення, справедливих для "гарних вимірників", у цьому випадку може привести до більших помилок. Наприклад, думка одного експерта, що сильно відрізняється від думок інших

експертів, може виявитися правильною. У зв'язку із цим для проблем другого класу в основному повинна застосовуватися якісна обробка (13, С. 101).

Область застосування методу експертних оцінок досить широка. Перелічимо типові завдання, розв'язувані методом експертних оцінок:

  1. складання переліку можливих подій у різних областях за певнийпроміжок часу;

  2. визначення найбільш імовірних інтервалів часу здійсненнясукупності подій;

Loading...

 
 

Цікаве