WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Оцінка інноваційного потенціалу та ефективність його реалізації - Реферат

Оцінка інноваційного потенціалу та ефективність його реалізації - Реферат

Реферат на тему:

Оцінка інноваційного потенціалу та ефективність його реалізації

В умовах нестабільного ринкового середовища, яке характеризується значними змінами пріоритетів і умов проведення інноваційної діяльності, важливою ознакою інноваційного розвитку є здатність підприємства адаптуватись до внутрішніх змін та впливу зовнішнього оточення. Ці елементи можна вважати основними складовими організаційного середовища підприємства.

Термін "Інноваційний потенціал" має широкий спектр підходів до його вивчення в економічній літературі. У широкому розумінні потенціал - це величина, яка характеризує запас енергії тіла, що перебувала в даній точці силового поля [4]. Наприклад, І. Балабанов під інноваційним потенціалом розуміє "сукупність окремих видів ресурсів, включаючи матеріальні, інтелектуальні, інформаційні та інші ресурси, необхідні для здійснення інноваційної діяльності" [2]. Д. Кокурін вважає, що "інноваційний потенціал містить невикористані приховані можливості нагромаджених ресурсів, що можуть бути задіяні для досягнення цілей економічних суб'єктів" [6].

А. Гриньов розглядає інноваційний потенціал як сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріальних активів підприємства, що використовуються у процесі здійснення інноваційної діяльності і які здатні забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства. А. Савчук вважає, що до складових інноваційного потенціалу виробника повинні включатися тільки ті його ресурси, які можуть бути використані при реалізації всіх етапів життєвого циклу виробів.

Інші вчені розглядають інноваційний потенціал як спроможність підприємства розробляти та впроваджувати нововведення згідно з необхідними якісними стандартами з метою адаптації до змін у зовнішньому середовищі і виділяють у його складі кадрову, інформаційно-методологічну, матеріально-технічну та організаційно-управлінську складові. Згідно Із Законом України "Про приоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні", інноваційний потенціал являє собою "сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничо-соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення Інноваційного розвитку економіки" [5].

Ці та інші погляди на поняття "інноваційний потенціал" окреслюють два напрями підходів, які ґрунтуються на наявності ресурсів і на можливостях їх використання. Але, на нашу думку, такого ресурсного підходу недостатньо для характеристики інноваційного потенціалу як складової Інноваційного розвитку підприємства. Тому вважаємо, що доцільно враховувати також чинники внутрішнього й зовнішнього оточення, які впливають на інноваційно-інвестиційну діяльність підприємства. Отже, постійний інноваційний розвиток підприємства зумовлює необхідність аналізу й оцінювання інноваційного потенціалу як його внутрішнього стану, так і зовнішніх чинників.

Основними складовими інноваційного потенціалу підприємства (ІПП) слід вважати виробничо-технологічні, матеріально-технічні, організаційно-управлінські, фінансово-економічні ресурси, які в змозі забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства на основі використання інновацій. Оцінювання цих складових інноваційного потенціалу підприємства треба здійснювати з використанням відповідної системи показників. Діагностика інноваційного потенціалу підприємства відбувається в такій послідовності узагальнених процедур оцінювання:

1. Вибір об'єкта дослідження та визначення мети і завдань оцінювання ІПП залежно від конкретної ситуації.

2. Визначення міри залучення підприємства до інноваційного процесу.

3. Оцінювання інноваційних ресурсів підприємства проводиться за такими складовими: виробничо-технологічні, матеріально-технічні, організаційно- управлінські й кадрові, фінансово-економічні ресурси.

4. Оцінювання ІПП необхідно здійснювати також з урахуванням впливу зовнішнього середовища та наявних стратегічних можливостей підприємства.

5. У результаті проведення оцінювання ІПП можна отримати єдину систему виміру й оцінити різнорідні кількісні та якісні параметри, які характеризують вищезазначені складові інноваційного потенціалу підприємства.

Вважаємо за необхідне зазначити, що поряд з проведенням оцінювання інноваційного потенціалу, важливого значення набуває і визначення його впливу на функціонування та розвиток підприємства.

Дослідження економічних праць як зарубіжних, так івітчизняних авторів, виявило різноманітність підходів до визначення показників ефективності науково-технічного прогресу, інноваційної діяльності. Так, М. Голік [3] вважає, що визначати ефективність науково-технічного прогресу слід за допомогою системи показників: а) науково-технічного рівня, до визначальних факторів якого належать рівень удосконалення обладнання технічних процесів, ступінь механізації та автоматизації виробництва, технічний рівень продукції тощо; б) економічного рівня, визначення якого полягає в економії витрат виробництва.

Іншу точку зору висловлює Ю. Бажал, який пропонує економічний ефект інновацій вимірювати абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутку від упровадження інновацій включає економію від зниження собівартості та від підвищення ціни внаслідок нової якості техніки чи продукції, а відносні показники оцінюють цей прибуток обсягами витрат, інвестицій, продукції, терміном окупності витрат тощо [1].

Згідно з поглядами російського представника управлінської науки Р. Фатхутдінова, результати науково-технічного прогресу і інноваційної політики на рівні фірми виражаються в організаційно-технічному рівні виробництва [8]. На його думку, показники організаційно-технічного рівня виробництва слід поділити на власні, узагальнюючі, комплексний, значення яких використовується як для його оцінки й аналізу, так і для стратегічного прогнозування. Автори навчального посібника "Аналіз ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності підприємства" Е. Крилов, І.Журавкова пропонують проводити оцінювання ефективності інновацій за такими показниками: народногосподарська ефективність, виробнича, фінансова і інвестиційна ефективність, бюджетна ефективність [7].

В Україні відсутній комплексний підхід до розроблення показників ефективності використання інноваційного потенціалу, ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності. У процесі активізації інноваційної діяльності виникають складні економічні проблеми, розв'язування яких неможливо обмежити застосуванням загальновідомої методології економічного аналізу.

Отже, відсутність чіткої системи показників, їх багатозначність, різноплановість у практиці розробки показників, а загалом і старі методики ефективності науково-технічного прогресу не задовольняють вимоги ринкової економіки. Потрібні нові методики, які дають змогу не тільки визначити систему показників ефективності, а й будуть гарантом успішної реалізації вибраної інноваційної стратегії розвитку підприємства.

З огляду на це, на нашу думку, для виявлення взаємозв'язку між результативними показниками ефективності діяльності (виробничої, фінансової, інвестиційної) підприємства і відповідними показниками ефективності інноваційних і інвестиційних проектів (науково-технічних заходів) доцільно сформувати таку систему показників:

а) показники виробничої ефективності науково-технічних заходів;

б) показники фінансової ефективності науково-технічних заходів;

в) показники інвестиційної ефективності науково-технічних заходів.

При розробці цієї системи показників необхідно враховувати часовий період, відповідно до якого повинен здійснюватись розрахунок показників економічної ефективності науково-технічних заходів. На основі вищезазначених показників формується система узагальнених показників ефективності науково-технічних заходів, до складу якої повинні входити такі показники:

  • темп приросту ефективності виробництва конкретних видів продукції (робіт) від використання науково-технічних заходів чи відсоток зниження собівартості конкретних видів продукції за рахунок реалізації науково-технічних заходів;

  • відносна економія собівартості продукції в результаті запровадження науково-технічних заходів;

  • приріст прибутку в результаті реалізації науково-технічних заходів, у тому числі за рахунок інтенсивних і екстенсивних факторів;

  • приріст доданої вартості, включаючи амортизацію, в результаті реалізації науково-технічних заходів, у тому числі за рахунок інтенсивних і екстенсивних факторів;

  • приріст доходу за рахунок реалізації науково-технічних заходів, у тому числі інтенсивних і екстенсивних факторів;

  • частка приростів доданої вартості, прибутку і доходу за рахунок інтенсивних факторів у загальному обсязі їх приросту, зумовленого реалізацією науково-технічних заходів.

Слід зазначити, що для того, щоб провести аналіз впливу всієї сукупності науково-технічних заходів на ефективність діяльності підприємства в цілому, необхідно попередньо розрахувати показники виробничої, фінансової, інвестиційної діяльності і потім визначити вплив ефективності науково-технічних заходів на зміну виробничої, фінансової і інвестиційної ефективності підприємства в цілому. Кінцевим розрахунком повинно стати визначення інтегрального впливу певної сукупності нововведень на досягнуту результативність діяльності підприємства.

Необхідно відзначити, що в сучасних умовах господарювання при визначенні ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства необхідно врахувати насамперед соціальний і екологічний фактор. Як відомо, інтенсивність проходження інноваційних процесів істотно загострює екологічні проблеми. І тільки за соціально й екологічно допустимими варіантами нововведень слід визнавати їх економічно ефективними.

Інноваційно-інвестиційна стратегія розвитку є сукупністю заходів для досягнення мети інноваційного розвитку промислового виробництва в складних умовах зовнішнього середовища на основі впровадження нових технологій, нових способів організації виробництва й управління. Оцінка інноваційного потенціалу промислового підприємства, під яким розуміємо сукупність виробничо-технологічних, матеріально-технічних, організаційно-управлінських, фінансово-економічних ресурсів, які дають можливість підприємству розробляти та впроваджувати нововведення, є підґрунтям ефективного вибору інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку виробництва.

Література:

  1. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посіб. -К: Заповіт, 1996. -240 с

  2. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. Учеб. пособ. - СПб.: Питер, 2002. - 208 с.

  3. Голик М.П. Анализ влияния научно-технического прогресса на эффективность промышленного производства. - М.: Финансы и статистика, 1987.-160 с.

  4. Економічна енциклопедія: В 3 т. / Редкол. СВ. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Видавничий центр "Академія", 2002. - Т. 3. - С. 952.

  5. Закон України "Про приоритеты напрями інноваційної діяльності в Україні" від 16.01.2003 р. № 433-IV // Голос України. - 2003. - № 28 (3028).

  6. Кокурин Д. Развитие в России территориально-производственных образований научного, научно-технологического и научно-промышленного типов // Российский экономический журнал. - 2001. - № 9. - С. 90-94.

  7. Крилов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия: Учеб. пособ. - М.: Финансы и статистика, 2001.-364с.

  8. Фатхутдинов Р.А. Инновационный менеджмент: Учебник. - 2-е изд. - М.: ЗАО Бизнес-школа "Интел-Синтез", 2000. - 624 с.

Loading...

 
 

Цікаве