WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Погляди на мотивацію працю в контексті оцінки персоналу - Реферат

Погляди на мотивацію працю в контексті оцінки персоналу - Реферат

Реферат на тему:

Погляди на мотивацію працю в контексті оцінки персоналу

Соціально-економічний розвиток України за останні сім років підтверджує поступове формування в нашій країні умов для розбудови соціальної ринкової економіки, яка може і повинна служити економічною основою взаємної згоди та спільної мотивації всіх українських громадян до забезпечення процвітання та зростання добробуту. Вона спрямована на забезпечення нових стандартів добробуту та життєдіяльності людини, побудову соціальної держави, що прагне забезпечити кожному громадянинові гідні умови існування, соціальну захищеність, співучасть в управлінні виробництвом, однакові життєві шанси, можливості для самореалізації.

При формуванні стратегії розвитку будь-якої системи ключовим резервом росту ефективності стає людина як складова частина ресурсів, капіталу підприємницьких структур та основний носій потреб, що виражає актуальність дослідження. Мотивація високопродуктивної праці є центральним завданням розвитку стратегічного управління персоналом. Менеджери підприємств мають використовувати реальну систему мотивів, виділяти та оцінювати її, аналізувати зв'язки між мотивами та вибудовувати механізм стимулювання високопродуктивної праці. Здійснювані в Україні реформи не можуть бути ефективно реалізовані без серії діючих стимулів до праці і заповзятливості в сполученні з дисципліною і організованістю. Метою даної роботи є розкриття сутності такого поняття, як "мотивація праці", визначення мотивів і дослідження впливу мотивації до праці на результати господарського поступу держави.

У всі часи праця була джерелом матеріальних і духовних цінностей, тому проблема спонукання людей до праці ніколи не втрачала своєї актуальності. Спроби пояснити поведінку людей і сприяти підвищенню мотивації трудової діяльності робилися вже на перших етапах зародження суспільного виробництва. Згодом під різними назвами і з різних позицій науковці та практики почали досліджувати те, що сьогодні називається проблемою мотивації, тобто різноманітні аспекти активізації, заохочення, стимулювання.

Еволюційні аспекти досліджень проблем мотивації підтверджують різноманітність і складність підходів, неоднозначність точок зору щодо зазначених питань і методів їх вирішення. Більш ранні теорії мотивації людини до праці належать ще грецьким філософам Аристотелю, Платону, Демокриту та іншим [3, С.85]. Суттєвий внесок у створення та розвиток теорії мотивації зробили теорії Фрейда. Значний внесок у розвиток теорії й практики мотивації трудової діяльності зробили А. Маршал, А. Сміт, Ф. Тейлор, М. Фоллет, Ф. Гілбрет, 3.Фрейда, Г. Емерсон, О. Шелдон, А. Файоль, Е. Мейо, а також відомими авторами сучасних теорій мотивації на Заході стали А. Маслоу, Б. Скінер, Е. Шіраус, Л. Портер, В. Врум та інші. Суттєвий внесок у створення та розвиток теорії мотивації зробили українські вчені та мислителі: М. Вольський вважав за необхідне поліпшувати фізичні, моральні та інтелектуальні умови існування людини. Т.Ф. Степанов та І.В. Вернадський надавали великого значення моральним цінностям, національним культурним традиціям. І.Я. Франко на основі соціалістичних теорій зумів доволі повно охарактеризувати відтворення населення, зайнятість, трудові відносини праці не тільки в Галичині, але й в інших країнах. Визнавши доктринерство й обмеженість соціалістичних трактувань праці, зайнятості тощо, І.Я. Франко щоразу більше звертався за аргументами до соціально-культурних цінностей, шукаючи аргументів у духовності людей, їх виробничій та громадській поведінці. Одночасно з І.Я.Франком на духовні джерела праці звернув увагу видатний економіст М.І. Туган-Барановський, який одним із перших у світовій економічній думці спробував поєднати трудову теорію і теорію граничної корисності, поставивши в епіцентрі економічного поступу людину з її психологічними мотиваціями. В українській філософії вживали поняття "господарство наших душ", а Г. Сковорода говорив про "економію душевну". [2, С.133]. Таким чином, розгляд населення, трудового потенціалу, мотивації праці в контексті розвитку української економічної думки дає змогу простежити її поглиблення і збагачення, а чи не найголовніше - відзначити те, що вони еволюціонували відповідно до національних потреб, відповідали на них своєчасно й гідно.

Той чи інший напрям, глибина дослідження проблеми мотивації об'єктивно зумовлювалися визріванням відповідних матеріальних передумов у суспільстві. Одним із основних чинників мотивації є премія. Важливо, щоб вона була мотивована результатами праці, працівники повинні знати, за що ця премія нарахована. Для цього необхідно проводити оцінку персоналу. Стабільність, чітка перспектива зростання - безперечно пріоритетні потреби й мотивуючі чинники трудової діяльності. Саме тому мотивація має проходити в контексті оцінки, яка надає інформацію, за допомогою якої можна прийняти рішення щодо кар'єрного росту, дозволяє дослідити поведінку підлеглого на роботі, розробити план коректування недоліків з метою перегляду планів кар'єри кожного працівника. Оцінка персоналу допомагає вирішувати управлінські і стратегічні задачі організації, оскільки вона: надає об'єктивні дані для планування діяльності підприємства; дозволяє удосконалювати процес управління персоналом; забезпечує контроль якості виконання роботи; сприяє розробці ефективної системи мотивації працівників.

Отже, наслідками оцінки можуть стати мотивація і демотивація. Але сама процедура оцінки або її результати не є мотивуючими чи демотивуючими. Все залежить від того, як буде подана інформація, в якому контексті. Необхідно спочатку визначити, який результат ми очікуємо отримати: розвиток персоналу, розробка мотиваційної програми або система "покарання"[4, С.142]. Практика показує, що в умовах розвитку компанії можливий перший варіант, при високій плинності кадрів-другий. Розробка механізмів об'єктивної оцінки персоналу передбачає наявність певних правил, принципів, якими слід при цьому керуватися. Ми вважаємо, що такими принципами є: систематичність; всебічність; справедливість; порівнянність; конфіденційність результатів оцінки.

У системах управління, які функціонують на підприємстві або проходять апробацію, обов'язковим компонентам передує відповідна цій системі модель мотивації, яка покликана забезпечити ефективність функціонування цієї системи в цілому. Модель мотивації являє собою в цілісному вигляді набір принципів та факторів, тісно взаємозв'язаних між собою, що створюють передумови для спонукання робітників підприємства до високопродуктивної трудової діяльності окремого робітника й підприємства в цілому. У процесі ефективної трудової діяльності, при правильно розробленій мотиваційній моделі робітник не тільки самореалізує свої внутрішні запити, але й задовольняє повністю або частково свої потреби. Механізм мотивації включає комплекс економічних прийомів та засобів соціально і морально-психологічного характеру, які є спонукальними мотивами до праці.

Отже, слід відзначити, що теорії мотивації праці приділяють велику увагу визначенню, структурі та переліку потреб суспільства. Особисті потреби носять активний характер, є спонукальним мотивом діяльності людини, мають різні напрями розвитку. Оскільки в основі дій і прагнень людини лежить необхідність задоволення потреб, то мотивацію праці поділяють на матеріальну, трудову і статусну. Вирішальну роль в оцінці мотивації праці в умовах вітчизняної економіки мають заробітна плата та матеріальне заохочення, пов'язане з досягненням певного рівня ефективності або прибутковості, що звичайно виражає важливість дослідження мотивації праці.

Література:

  1. Кравченко Є.Л. Теоретичні аспекти управління людськими ресурсами підприємства //Актуальні проблеми економіки. – 2007.– №4. С.233-236.

  2. Ванілова Н. А. Забезпечення достовірної оцінки мотивації персоналу.//Економіка та держава. –2006.– №3.– С.124- 137.

  3. Ситнік О.Д., Ковальчук О. А. Оцінка персоналу в системі мотивації. //Актуальні проблеми економіки. – 2007.– №11.– С.84-87.

  4. Шляхетко В. В., Штангрет А. М. Мотивація до праці, як джерело господарського поступу держави. // Формування ринкових відносин в Україні. –2007.– №12.- С.141-144.

Loading...

 
 

Цікаве