WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Методи і технологія інформаційного забезпечення менеджменту - Реферат

Методи і технологія інформаційного забезпечення менеджменту - Реферат


Реферат на тему:
Методи і технологія інформаційного забезпечення менеджменту
План
1. Методи й види форм інформаційного забезпечення менеджменту
2. Технологія інформаційного забезпечення менеджменту
1. Методи й види форм інформаційного забезпечення менеджменту
Відомо, що дані, які використовуються в системі об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, формуються передусім на основі документальних повідомлень. Під документальним повідомленням розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані були зафіксовані в документі (наприклад, бухгалтерському, плановому, нормативному тощо), який має юридичний статус або дані, які документально підтверджені іншим установленим порядком, наприклад, при автоматизованому збиранні даних. Тому такі дані є офіційні, вірогідні й єдині, бо відображають положення чи стан, процес або завдання на (за) зазначений період часу чи дату тощо. Такі документальні повідомлення утворюють бази даних. Таку базу даних заведено умовно (не виділяючи кожен масив) називати базою даних загального призначення BADON.
Проте для всебічного інформування менеджерів такої бази даних інколи явно недостатньо. Тому поряд із зазначеною базою доцільно в ряді випадків створювати спеціальні бази даних або спеціальні масиви з недокументованими повідомленнями. Під недокументованими повідомленнями розуміють такі інформаційні сукупності, які в своєму первинному стані не оформляються або ще не оформлені документами з юридичним статусом. Ця інформація, як правило, віддзеркалює стан об'єкта або процесу, який у ньому відбувається, на кожну дану мить, але ще не оформлена документом. Вона, при необхідності (за запитанням) передається на екран ПЕОМ менеджера справді в реальному часі. Сюди також належать і поради консультантів або експертів з тієї чи тієї проблеми (прогнози щодо виконання плану виробництва чи збуту виробів тощо). Таку тимчасову базу заведено умовно називати базою даних недокументованої інформації BADANІ.
Недокументовані повідомлення формуються при системі об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, звичайно в процесі запитань і одержання відповідей на них. Структура таких повідомлень залежить від запитання менеджера. Коли на такі запитання надходять відповіді у вигляді економічних повідомлень, то вони видаються на екран ПЕОМ, як правило, за типовими формами, які є в бібліотеці описаних форм вихідних документів BІBFORV.
При розробці системи об'єктивного інформаційного забезпечення менеджменту важливе значення надається методам і видам форм, а також технологіям інформування менеджерів і фахівців різних рівнів об'єктивно необхідною інформацією. Значення цих процесів зрозуміле, бо хоч би якою вірогідною і всеохоплюючою (тобто такою, що характеризує всі процеси та явища на об'єкті управління) була інформація і хоч як би вона оперативно знімалась і записувалась у пам'ять ПЕОМ, ця інформація не даватиме користі, якщо не будуть зроблені і впроваджені надійні оперативні методи забезпечення менеджерів і фахівців цією інформацією. Важливою умовою зазначеного забезпечення є створення регламентуючої інформації, про яку йшлося раніше. Проте цього мало. Треба ще мати на увазі мережі чи канали зв'язку, які б об'єднували окремі ПЕОМ у комплекси. Крім того, неабияке значення мають і методи, за допомогою яких відбувалося б усебічне забезпечення менеджерів і фахівців різних рівнів об'єктивно необхідною інформацією.
Складовою регламентуючої інформації, як було зазначено раніше, є інформація, що характеризує строки надання інформації користувачам. З цими строками тісно пов'язані й методи інформування, тобто - на яких носіях доставлятиметься необхідна інформація менеджерам і фахівцям різних рівнів.
Розглянемо ці методи.
Надходження об'єктивної інформації менеджерам і фахівцям різних рівнів може виконуватися за допомогою трьох основних методів:
з виводом вихідної інформації на екран ПЕОМ користувача;
з виводом вихідної інформації на паперовий носій у вигляді документограми;
з виводом вихідної інформації на магнітний (дискету) чи інший носій.
Вихідна інформація надається на екран ПЕОМ користувача переважно значно частіше, ніж на інші носії. Виняток стосується тих випадків, коли таку інформацію необхідно оформлювати на папері як документограму, яку потрібно зберігати певний час тощо; або коли таку інформацію потрібно передавати до вищої за підпорядкуванням установи, наприклад, як звітність абощо, то її фіксують на магнітному носії - дискеті.
Надання користувачеві вихідної (результатної) інформації на екран його ПЕОМ має переваги перед іншими методами тому, що:
передача значної інформації здійснюється при автоматичному режимі від однієї ПЕОМ-передавача до іншої ПЕОМ-приймача;
така передача здійснюється оперативно чи в ритмі виробництва, тобто зараз же, як тільки сформувалася вихідна інформація на ПЕОМ-передавача;
одержана таким методом вихідна інформація користувачем придатна для негайного використання без додаткових витрат і часу.
Ось чому цей метод і є основним із забезпечення користувача об'єктивно необхідною вихідною інформацією.
Відомо, що економічна інформація, яка використовується здебільшого при виробленні та прийнятті управлінських рішень - це інформація переважно цифрова, угрупована за різними ознаками. Тому фактичні та інші дані, які надходять менеджерам і фахівцям на екран ПЕОМ або у вигляді документограми, згідно з регламентуючою інформацією, розміщуються у наперед розроблених та узгоджених з кожним користувачем таких видах типових форм. Одні форми відомостей містять повний (форма з повною структурою), інші - неповний, у вигляді відхилень (форма з короткою структурою) набір інформації. Довідкова інформація надходить користувачам у довільній формі, до якої входять усі необхідні показники.
Кожна форма має свій номер і "шапку", яка містить таку інформацію: кому вона призначена (наприклад, код ПЕОМ - 001, директорові такої-то установи Степанові Степановичу Степаненкові); назва відомостей та об'єкта інформації; код і назва структурного підрозділу чи установи в цілому; дата й час або період, за який надається інформація. У тому разі, коли відомості мають накопичувальний характер (наприклад, за зміну, тиждень, з початку місяця тощо), а дані видаються в їх порівнянні, ознака "період" може заноситися як відповідна графа форми.
До форми з повною структурою, наприклад, відомості про виконання плану випуску готових виробів збиральним цехом за таке-то число, включаються графи: елементи об'єкта інформації - код і назва виробу, одиниця вимірювання (графа 1); показники випуску планової (графа 2) і фактичної (графа 3) продукції; відхилення: натуральний показник (кількість - графа 4), відносний показник (%, графа 5); показники браку: вид браку (графа 6), кількість (графа 7), причина (графа 8), винуватець (графа 9) браку. До зазначеної відомості включаються, як правило, всі елементи (позиції, номенклатури тощо) об'єктауправління, в яких є назви, нормативно-планові та фактичні показники, незалежно від того є за цими позиціями відхилення чи немає.
Як бачимо, у формі є елементи
Loading...

 
 

Цікаве