WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → CASE-STUDY як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять - Реферат

CASE-STUDY як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять - Реферат


Реферат на тему:
CASE-STUDY як форма інтерактивного вивчення студентами менеджменту: загальні принципи організації та проведення практичних занять
Основними умовами ефективного навчання за допомогою кейс-стаді є ретельна підготовка до занять в аудиторії, забезпечення високої якості обговорення й активної участі й взаємодії між студентами. Заздалегідь викладач має визначити метод проведення заняття [10]:
o індивідуальна робота студента в аудиторії (самостійна робота);
o робота в малих (рольових) групах;
o у формі змагання в групах (між групами);
o моделювання ситуації з розподілом ролей у групі;
o комбінований метод.
Основні елементи алгоритму проведення занять в аудиторії із застосуванням кейс-методу представлено в кількох науково-методичних працях [1-2, 5-6]. Логічну послідовність проведення практичних занять представлено на рисунку.
Пояснення викладачем суті проблемної ситуації. Визначення основних завдань для аналізу. Цей етап роботи над кейсом проводиться в аудиторії в два етапи: частково під час першого інструктажу, коли пояснюється домашнє завдання; частково на другому, коли розпочинається аудиторне опрацювання конкретної ситуації.
Перед проведенням першого практичного заняття із застосуванням конкретних ситуацій студентам пояснюють суть методу, основні вимоги до самостійного етапу роботи над кейсом.
Найчастіше для проведення перших практичних занять із застосуванням кейс-стаді студенти запитують: "А яке рішення правильне?". Звичайно, викладач має наголошувати, що в практичному менеджменті немає абсолютно правильних рішень для всіх ситуацій. Навіть у певній конкретній ситуації для одного менеджера буде кращим одне управлінське рішення, для іншого інше. Хоча вважають, що найсильнішим управлінським рішенням є таке, що має тенденцію до самореалізації. Тобто для реалізації такого рішення не потрібно докладати значних зусиль і долати опір з боку персоналу, його достатньо тільки ініціювати.
Розподіл студентів по малих групах. Аудиторне опрацювання конкретної ситуації доцільно розпочинати з роботи в парах або малих групах. Це формує у студента навички роботи в групі, вміння встановлювати ділові контакти, обмінюватись інформацією, відстоювати свою позицію й приймати участь у формуванні групового рішення. Такий підхід стимулюватиме індивідуальну активність студентів. Сором'язливі студенти, які з різних причин бояться висловлювати власні думки перед аудиторією, у роботі в малих групах отримують колективну підтримку для своїх думок. Після обговорення ситуації в малих групах вони легше висловлюються. Для залучення до обговорення таких студентів можна доручати їм підготовку рефератів-оглядів, які деталізують певні інформаційні блоки кейсу [12].
Практичний досвід викладацької роботи свідчить, що чим більша група, тим важчий процес опрацювання. Як правило, два-три студенти активно працюють, інші, в кращому разі, спостерігають за процесом або просто пасивні. Найбільш ефективно працює група з 4-6 студентів.
Будь-яка академічна група поділена на малі неформальні групи. Студенти навіть займають місця в аудиторії за цим принципом. У таких сформованих групах ролі лідерів, виконавців, критиків й тих, хто звик використовувати працю інших, вже розподілено. Тому в процесі розподілу на малі групи можна використовувати принцип розташування студентів в аудиторії. Доцільно також змінювати склад груп - це надаватиме студентам можливість випробувати себе в інших ролях та навчитися співпрацювати з людьми із різними психотипами.
Частина ситуаційних завдань і рольових ігор потребує визначення експертів [7-8]. Експертами краще призначати студентів, які схильні до домінування, або тих, які тихо сидять у куточку й не висловлюють власної позиції. Це, як правило, сором'язливі студенти, які побоюються виступати, або ті, які мають низький рейтинг у студентському оточенні. Роль експерта дасть змогу викладачеві "розкрутити" такого студента, привернути до нього увагу інших студентів.
Домінуючі студенти дуже добре почувають себе в ролі експерта. Якщо такому студенту не дісталася ця роль, то його краще призначити в групу з такими ж домінантними особами.
Аналіз проблемної ситуації в малих групах. Під час планування та проведення занять доцільно чітко обмежити час, упродовж якого студенти мають обговорити ситуацію в групах, прийняти спільне рішення й підготуватися до презентації.
Викладач має спостерігати за роботою в малих групах й керувати цим процесом. Іноді допомагають уточнюючі запитання як всій групі, так і конкретному студентові, який не бере участі в обговоренні. Управління процесом обговорення в малих групах з боку викладача необхідне також у випадках наявності надто активного й галасливого лідера, який намагається говорити один й тим самим гальмує процес прийняття групового рішення.
Спостерігаючи за процесом обговорення ситуації в малих групах, доцільно робити записи про роботу кожного студента. Як правило, таке спостереження дає можливість зробити висновок про якість самостійної домашньої роботи над кейсом кожного студента.
Під час проведення перших практичних занять можуть виникнути труднощі в експертній оцінці деяких студентів - викладач ще не знає імені та прізвища кожного. У цьому випадку можна використати технологію, яку запроваджують для проведення тренінгів, а саме - іменні таблички, зроблені кожним студентом із стандартного аркуша паперу. Більшу площу на папері має займати саме ім'я. Прізвище викладачеві потрібно для оцінювання, а ім'я студента - для спілкування. Звертання до студента за прізвищем збільшує дистанцію, що заважатиме дискусії [12].
Презентація результатів аналізу представниками малих груп. Виконуючи роль доповідача від малої групи, студент формує навички виступу перед аудиторією, готовність взяти на себе відповідальність не тільки за результати власного аналізу ситуації, а й за роботу всієї групи. Якщо процес презентації не контролювати, то можуть виникнути такі проблеми:
o доповідачами від малих груп виступатимуть одні й ті ж студенти, які мають особистіс-ні лідерські характеристики;
o презентації від деяких груп можуть затягтися в часі;
o обговорення може відхилитися від основної теми аналізу.
Викладач має контролювати, щоб упродовж семестру кожен студент групи зробив презентацію від малої групи. Проте деякі елементи аналізу ситуації можуть повторюватися. Тому доцільно, щоб кожна наступна група доповнювала матеріали аналізу попередньої. Викладач або студент, який керує презентацією, має фіксувати основні змістовні елементи аналізу на дошці.
Загальна дискусія. Вибір спільного рішення проблемної ситуації. На цьому етапі обговорення на дошці вже написані основні змістовні елементи, необхідні для прийняття управлінського рішення або відповідей на поставлені в кейсі запитання.
Основним елементом цього етапу є міжгрупова дискусія. Завдання викладача - підтримати зацікавленість до ситуації, яка обговорюється. Викладачспрямовує дискусію так, щоб було визначено та проаналізовано основні проблеми, що існують у конкретній ситуації; використано адекватні аналітичні методи для обробки інформації [2; 9; 12].
Ефективним можна вважати таке обговорення, коли студенти визначили кілька обґрунтованих варіантів вирішення ситуації. На дошці занотовується кожен варіант й уточнюються форми й умови прийняття управлінського рішення. Особливо
Loading...

 
 

Цікаве