WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стратегія формування управлінської еліти в Україні у сучасних умовах - Реферат

Стратегія формування управлінської еліти в Україні у сучасних умовах - Реферат

показниками, завдяки яким можна відстежити рівень досягнення цілей), забезпечених відповідними засобами після проведення SWOT-аналізу. Однак особливе місце в такій культурі посідає сам механізм управління за цілями та результатами. Цей механізм базується на реалізації квадри основоположних принципів системного управління персоналом (цілеспрямування; зворотний зв'язок за результатами діяльності; цілеспрямована мотивація робітників; адекватність працівника посаді, яку він обіймає) на основі моніторингового кваліметричного оцінювання результатів праці, ділових та особистісних якостей робітників [9]. Кваліметрична систематична оцінка (моніторинг) по суті й становить стовбур жорстко-демократичного управління (у формуванні жорсткої оцінки брали участь самі оцінювані), який дає змогу через реалізацію зворотного зв'язку "вимивати" представників псевдоеліти всередині організації. Така зовнішня оцінка, наприклад, з боку представників населення під час референдумів, надасть можливість реалізувати масштабний зворотний зв'язок на певній території.
Отже орієнтація діяльності всього персоналу організації, починаючи від керівників, на остаточні результати діяльності створить усі передумови для формування ціннісної управлінської еліти, яка забезпечує здобуття високих результатів, яких псевдоеліта досягти не може.
На рис. 1. представлено основні фактори формування управлінської еліти. Перші два елементи - це умови формування, третій - принциповий механізм відбору ціннісної еліти.
Далі, вважаємо за необхідне, розкрити основні етапи, за якими й здійснюється відбір особистостей, які гіпотетично у майбутньому здатні бути управлінською елітою. Необхідно відстежити певні управлінські якості за допомогою кваліметричного підходу. Починається цей процес саме з формування гармонійної родини, того специфічного малого соціального середовища, що є, по-перше, природним, фізичним людським виробником, а, по-друге, є тим похідним джерелом формування певних якостей майбутньої особистості, які мотивовані орієнтацією батьків на цінний остаточний результат (яким є передусім самореалізація батьків в цій дитині, а на наступних - самої особистості, яка є корисною для себе, родини, трудового, соціального оточення) (Рис. 2).
Зазначимо, що провідною ланкою у процесі ФУЕ є навчальний складник, а відбір особистостей, здатних бути управлінською елітою, є результатом цього навчання. Йдеться про знання, творчість, моральність, фізичний розвиток, здоров'я (це дані спеціального паспорта особистості), причому зі зміною ступеня навчання кількість управлінських якостей, що мають бути сформовані в дитині у процесі навчання, постійно доповнюється (на рисунках це позначено символом ?) специфічними рисами, що притаманні саме управлінській еліті (Рис. 3).
Сім'я є тим первинним базисом, на якому "розгортається" боротьба за особистість, гідну представляти управлінську еліту в країні. Саме гармонійна сім'я, яка заснована на взаєморозумінні двох суб'єктів сімейних відносин та їх найближчого оточення, є базисом формування нової особистості, яка з'являється у сім'ї. У цьому контексті вже на стадії становлення сім'ї потрібно враховувати два фактори гармонізації сімейних стосунків: любов та сумісність. Висока ступінь сумісності забезпечує стабільність відносин та допомагає збереженню любові на тривалий час. У такій сімейній атмосфері після відповідного навчання є усі шанси на формування в дитині базових якостей цінностної еліти. Це моральні цінності: повага до людей та природи, відповідальність, вольові якості. Саме педагогічним технологіям формування у дітях цих якостей, а також поглибленому самопізнанню повинні бути присвячені спецкурси навчання батьків основам формування управлінської еліти.
Таке виховання моральних якостей та відстеження тих чи інших рис характеру та здібностей у сім'ї прокладає місток зв'язку між батьками та вихователями дошкільних навчальних закладів. Наступним етапом формування управлінської еліти є перебування дитини у дошкільному навчальному закладі - дитячому садку. Тут, у межах цільового управління, діяльність завідуючого та вихователів орієнтована на здоров'я, підвищення рівня знань, творчий, моральний та фізичний розвиток, а також на відстеження рис характеру та здібностей дитини. Особливої уваги потребує спостереження за швидкістю та глибиною мислення, лідерськими та організаторськими здібностями, які виявляються у спеціальних іграх.
На рис. 3. представлено систему формування управлінської еліти у дитячому садку на базі кваліметричного виміру всіх зазначених параметрів із записом результатів у спеціальний документ - паспорт особистості. Саме використовування кваліметричних факторно-критеріальних моделей для оцінювання параметрів особистості, враховуючи риси характеру та здібності, надає можливість керівникові та вихователям не лише спостерігати за динамікою змін (?), а й керувати процесом свідомо, стежачи за результатами своєї діяльності.
Аналогічно процес формування управлінської еліти може бути організований у межах цільового управління в школах, гімназіях, ліцеях, ПТУ, коледжах, технікумах, а також вищих навчальних закладах. Паспорт особистості видається після завершення кожного ступеня освіти. У системі шкільної освіти особливу увагу слід надати вчителеві початкової школи як педагогу "від Бога" (із відповідним підвищенням його статусу і оплати праці), який повинен прищепити учневі бажання не тільки отримувати знання, а й прагнути до самопізнання та досягнення відповідної самореалізації в суспільстві.
Політика управління людськими ресурсами в Україні повинна щоразу більше орієнтуватися на самореалізацію робітників у трудовій діяльності в інтересах суспільства, а також роботодавця і самого робітника, тобто на розстановку кадрів "на свої місця". У реальному житті це обумовлено формуванням нової управлінської культури ворганізаціях, яке має відбуватися із застосуванням механізму жорстко-демократичного цільового управління.
Особливу увагу слід звернути саме на формування управлінської еліти. Йдеться про великий корпус управлінців на усіх ієрархічних рівнях управління, які здатні організувати таку діяльність у масштабах конкретної організації, на певній території, в усьому суспільстві. Отже, Україні сьогодні конче потрібні особистості, які б мали специфічні управлінські здібності, що базуються саме на самореалізації людини, з одного боку, та вміли б реалізувати механізм цільового управління (після відповідного навчання) в організаціях, на підприємствах, фірмах, компаніях - з другого.
Ці процеси винятково важливі на сучасному етапі трансформації України як демократичної, соціально спрямованої та правової держави. Нині потрібно вдосконалювати систему підвищення кваліфікації фахівців із усіх галузей через надання пріоритету системі освіти. Потрібно не лише своєчасно відстежувати та аналізувати здібності дитини, спрямовувати її у необхідне русло, а й підвищувати її інтелектуальний та кваліфікаційний рівень впродовж усього життя в межах безперервної освіти. Підвищення престижу освіти, починаючи від дитячого садка та молодшої школи, має стати пріоритетним напрямом державної кадрової політики.
?
Література
1. Римашевская Н. М. Формирование качества трудовых ресурсов // Народонаселение. - 2005. - № 2. - С. 3-11.
2. Богданов А. А. Тектология. Всеобщая организационная наука. - М.: Экономика, 1989.
3. Ашин Г. К., Охотский Е. В. Курс элитологии. - М.: ЗАО "Спортакадемпресс", 1999.
4. Павловський М. А. Стратегія розвитку суспільства: Україна і світ (економіка, політологія, соціологія). - К.: Техніка, 2001.
5. Паутов А. А., Вернигора Т. П. Элита и элитогенез. - М.: МГАПИ, 2000.
6. Якубовський О. П. Кадри, еліти, лідерство. - Одеса: Митець, 2002.
7. Гаман-Голутвина О. В. Политические элиты России: Вехи исторической эволюции. - М.: РОССПЭН, 2006.
8. Гошко А. А., Дмитренко Г. А. Опорная концепция формирования управленческой элиты в Украине (и других восточнославянских государствах) - К.: "Випол", 2001.
9. Дмитренко Г. А. Стратегический менеджмент: целевое управление персоналом организаций. - К.: МАУП, 2006.
Loading...

 
 

Цікаве