WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Персонал організації, трудові відносини і поведінка людини в організації - Курсова робота

Персонал організації, трудові відносини і поведінка людини в організації - Курсова робота

підлеглих. Авторитет створює сама людина, єпродуктом її повсякденної діяльності і базується перш за все на вмінні користуватися владою. Як відзначав В. О. Сухомлинський: "Кожного з нас повинна турбувати думка про проблему влади людини над людиною, влади старшого над молодшим. Влада - найбільш загальний, всеосяжний і одночасно гострий, тонкий, тендітний і небезпечний засіб. Це інструмент, яким можна зробити безболісну операцію, але можна і сильно розкроїти ніжну тканину людської душі. Цей інструмент дуже необхідний і одночасно небезпечний" [9].
Російський професор Л. Д. Кудряшов, поклавши в основу характерологічні особливості трудової діяльності керівників, виділив вісім стилів лідерства: "регламентатор", "колегіал", "спринтер", "об'єктивіст", "волокитник", "максималіст", "організатор", "клопотун". "Регламентатор" прагне до цілковитого визначення управлінських функцій. "Колегіал" - відводить важливе місце у своїй роботі різним комісіям, нарадам, зборам. "Спринтер" - дуже швидко реагує на зміни в організації. "Об'єктивіст" - постійно посилається на незборимі фактори, особливо, коли стає помітне відставання в роботі. "Волокитник" - схильний до бюрократичних прийомів у роботі. Діє за принципом "кожне рішення має дозріти". "Максималіст" - працює лише з великими проблемами і не визнає дрібних. "Організатор" - основну увагу приділяє організаційним питанням (добір і розстановка кадрів, розробка планів і стандартів тощо), випускаючи з поля зору інші важливі функції управління. "Клопотун" - лідер, діяльність якого характеризується великою різноманітністю. Він намагається брати участь у всіх справах. Такий керівник не вміє відрізняти головне в роботі від другорядного, а тому "тоне" у поточних справах.
Американський вчений Р. Уотермен пише про три типи лідерів: "сторож", "маніпулятор коштами" і "будівельник-перетворювач". "Сторожі" - це майстри бездіяльності, які хочуть бути впевненими в тому, що за час їхньої роботи нічого не трапиться. "Маніпулятор коштами" зайнятий фінансовими угодами організації. "Будівельники" - працюють, вірячи, що вони зможуть щось покращити. Новий тип керівника в американській літературі одержав назву "парадоксального керуючого". Як особистість, він може бути охарактеризований такими досить суперечливими рисами: твердий, але гнучкий; дуже серйозний, але має почуття гумору; дружелюбний, але вміє зберігати дистанцію; фанатично відданий своїй справі і врівноважений; мрійливий і в той же час реалістичний [3, с. 251].
Наведені вище концептуальні положення щодо змістовного наповнення лідерства визначають дидактичні напрями підготовки менеджерів у вищих навчальних закладах. На основі комплексного підходу автором пропонується педагогічна технологія формування лідерських здібностей на основі управління навчально-творчою діяльністю (НТД) студентів, яка представляє собою комбіновану систему елементів управління НТД, серед яких виділяються: 1) планування індивідуальної стратегії самонавчання студентів; 2) структурований поділ навчального матеріалу на окремі модулі; 3) технологічна послідовність вивчення дисципліни; 4) система дидактичного забезпечення процесу навчання; 5) мотиваційні умови навчально-творчої діяльності студентів; 6) налагодження дієвого зворотного зв'язку і контроль за якістю освітнього продукту. Оскільки лідерство як результат навчально-творчої діяльності людини базується на сукупності вмінь (інтелектуально-логічних, методологічних, світоглядних, комунікативних, автодидактичних), дидактичну основу цієї підготовки складає комплекс методів (інформаційних, операційних, пошукових, самостійного навчання). Наприклад, навчальний процес, побудований на основі ігрових дидактичних форм, допомагає значно активізувати пізнавальну діяльність студентів, реалізувати творчі компоненти розвитку особистості. За цих умов вона виконує ролі організатора, виконавця, творця, знаходить мотиви для виявлення життєвої активності.
Автором статті пропонується удосконалити якісні аспекти процесу формування лідерських здібностей управлінських кадрів за педагогічним напрямком, що ґрунтується на управлінській концепції "Менеджмент-освіта". Дана концепція базується на впровадженні управлінських функцій в освітнє середовище, реалізації модульно-рейтингової системи організації навчального процесу, високому рівні інформаційно-дидактичного забезпечення і технологізації навчального процесу. Метою її впровадження є підвищення творчої активності студентів на всіх етапах вивчення певної дисципліни, стимулювання систематичної, регулярної пізнавальної діяльності, підвищення рівня індивідуалізації й диференціації навчання, що позитивно позначається на загальній успішності і сприяє формуванню творчої особистості майбутнього фахівця. Наприклад, для підготовки аграрних менеджерів автором запроваджено у Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва освітню студію-школу молодого лідера, організації роботи в якій властиве використання різноманітних дидактичних форм з відпрацювання менеджерських якостей. Для забезпечення високого рівня інформаційного забезпечення НТД створено творчу лабораторію дидактичних проектів Науковий центр дидактики "Менеджмент-освіта".
Запровадження педагогічної технології "Менеджмент-освіта" є важливим чинником стимулювання якісної навчально-творчої діяльності студентів. Для неї характерні перш за все новий тип взаємовідносин викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання. Одержані результати засвідчили, що студенти експериментальних груп (технологія "Менеджмент-освіта") краще підготовлені до творчої управлінської діяльності на виробництві. Вони продемонстрували кращі лідерські здібності під час виробничих практик та стажування на підприємствах. При цьому термін їх професійної адаптації під час працевлаштування скорочувався на третину порівняно зі студентами, які працювали за традиційною системою вузівської підготовки.
Підводячи підсумки, можна зазначити, що технологія керівництва повинна відповідати викликам ситуації, що склалася, творчо насичуватися рисами будь-яких стилів, які роблять лідерство більш ефективним. При цьому саме творча спрямованість менеджера є основною передумовою його високих лідерських якостей.
?
Література
1. Алифанов С. А. Основные направления анализа лидерства // Вопросы психологии. - 1991. - № 3. - С. 90-97.
2. Баєва О. Біологічні основи влади і лідерства // Персонал. - 2006. - № 12. - С. 67.
3. Бєсєдін М. О., Нагаєв В. М. Основи менеджменту: оцінно-ситуаційний підхід: Підручник (модульний варіант). - К.: ЦУЛ, 2005.
4. Управління персоналом: Навч. посібн. / М. Д. Ви-ноградський, С. В. Бєляєва, А. М. Виноградська та ін. - Е.: ЦУЛ, 2006.
5. Воронько О. Керівні кадри: державна політика та система управління: Навч. посібник. - К.: УАДУ, 2000.
6. Грішнова О. А. Людський капітал: Формування в системі освіти і професійної підготовки. - К.: "Знання". - 2001. - с. 235-236.
Loading...

 
 

Цікаве