WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Закономірності і принципи управління, сутність основних функцій управління, зміст методів управління і сучасних технологій менеджменту - Курсова робота

Закономірності і принципи управління, сутність основних функцій управління, зміст методів управління і сучасних технологій менеджменту - Курсова робота

соціально-економічної системи.
Функції цікаві тим, що в систематизованому виді можуть дати повне
представлення про процеси мотивації, впливи і взаємодії від зародження ідей
до їхньої реалізації, оцінки результату і появи наслідків. Основні функції
характеризують вплив, обумовлюючи його визначальні засоби, реалізація яких
може забезпечити необхідний результат.
Стратегія управління розробляється на тривалі період, але може
розроблятися і на поточний період при корінних поворотах у господарській
політиці. Стратегія управління властива як великим, так і малим
підприємствам, будь-яким формам господарювання. (12(
У даній роботі розглянуті основні функції менеджменту, сутність і
зміст функцій, їхній взаємозв'язок, а також функції процесу в системі
менеджменту.
Без прояву функцій управління неможливо нормальне функціонування чи
організації підприємства, тому вивченню й аналізу функцій управління
потрібно приділяти достатню увагу.
У даній роботі розглянуті основні функції менеджменту: планування,
організація, мотивація і контроль.
Без прояву функцій управління неможливо нормальне функціонування чи
організації підприємства, тому вивченню й аналізу функцій управління
потрібно приділяти достатню увагу.
2.1.1. Функція планування.
Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути мета
організації і що повинні робити її члени, щоб досягти цих цілей. По суті це
підготовка сьогодні до завтрашнього дня, визначення того, що потрібно і як
цього домогтися.
План являє собою складну соціально-економічну модель майбутнього стану
організації. Стадії процесу планування в основному універсальні. Що ж
стосується конкретних методів і стратегії, то вони істотно розрізняються.
Звичайно організація формує єдиний план для управління її загальною
діяльністю, але в її рамках окремими менеджерами застосовуються для
досягнення конкретних цілей і задач організації різні методи. У такий
спосіб складена карта шляху, по якому повинна пройти організація за
конкретний період часу.
Планування як основна функція менеджменту являє собою вид діяльності
по формуванню засобів впливу, що забезпечують єдиний напрямок зусиль усіх
членів фірми на досягнення загальних цілей. Планування як процес управління
включає розробку і реалізацію засобів впливу: концепцію, прогноз, програму,
план. Кожне з засобів впливу має свою специфіку й умови використання.
Концепція - ідея, теоретичні і методологічні основи її розробки,
обґрунтування, методи й умови реалізації. Будь-яка теоретична економічна
проблема до її втілення в економіці проходить стадію формування концепції.
Прогноз - наукове передбачення можливого стану фірми, корпорації,
економіки, суспільства в майбутньому. Прогнози в бізнесі розробляються по
складних соціально-економічних проблемах, як правило, на довгостроковий чи
середньостроковий період. Найчастіше прогноз використовується в
стратегічному управлінні.
Програма - закінчений комплекс завдань, заходів, робіт, об'єднаних
загальною метою, що має конкретний кінцевий результат, що вимагає залучення
значних ресурсів, здійснюваний сукупністю взаємодіючих органів,
організацій, обличчя різних функціональних сфер економіки.
Єдиного методу планування, який би відповідав кожної ситуації, не
існує. Тип планування й акцент, що робить менеджер у процесі планування,
залежить від його положення в організаційній ієрархії фірми, тобто процес
планування здійснюється відповідно рівням організації. Так, стратегічне
планування (вищий рівень) - це спроба глянути в довгостроковій перспективі
на основні складові організації.
На середньому рівні управління займаються тактичним плануванням, тобто
визначаються проміжні цілі на шляху досягнення стратегічних цілей і задач.
Тактичне планування по своїй суті подібно зі стратегічним.
Планування здійснюється і на нижньому рівні організації. Воно
називається оперативним плануванням. Це - основа основ планування. Усі три
типи планів складають загальну систему, що називається генеральним, чи
загальним, планом, чи бізнес-планом функціонування організації.
Планування припускає використання всіх методів, тактик і процедур, що
менеджери використовують для планування, прогнозування і контролю майбутніх
подій.
За допомогою функції планування у визначній мірі зважується проблема
невизначеності в організації. Планування допомагає менеджерам краще
справитися з невизначеністю і більш ефективно на неї реагувати. Тому варто
пам'ятати, що невизначеність - це одна з основних причин, по якій
планування може допомогти організації краще керувати в умовах
невизначеності, більш ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища.
(14(
2.1.2.Функція організації.
Функція організації складається у встановленні постійних і
тимчасових взаємин між усіма підрозділами організації, визначення порядку й
умові її функціонування. Це - процес об'єднання людей і засобів для
досягнення поставлених організацією цілей.
Ціль планування - це дозволити невизначеність. Проте як би важливим
ні було планування - це тільки початок. Організація, що має велику
кількість різних планів і не має цільної схеми структури перетворення їх у
життя, приречена на неуспіх. Справа в тім, що функції планування й
організації тісно зв'язані між собою. У деякому змісті планування й
організація поєднуються. Планування готує сцену для того, щоб реалізувати
мети організації, а організація як функція управління створює робочу
структуру, головним компонентом якої виступають люди.
Оскільки концепція організації складається в зведенні воєдино усіх
фахівців фірми, завдання полягає в тім, щоб визначити місію, роль,
відповідальність, підзвітність для кожного з них.
Таким чином, організація - це друга функція управління.
Сучасні організації:
1. Велика кількість надзвичайно потужних великих комерційних і
некомерційних організацій.
2. Велика кількість керівників, невелика кількість керівників середньої
ланки.
3. Чітко окреслені управлінські групи, управлінська робота відокремлюється
від виробничої діяльності, існує як окремий вид праці, що потребує
спеціальної управлінської освіти.
4. Велика кількість компетентних людей, здатних приймати важливі для
організації рішення.
5. Наголос на колективну роботу і раціональність. (19(
2.1.3. Функція мотивації.
Поведінка людини завжди мотивована. Віна може
Loading...

 
 

Цікаве