WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вартість і структура капіталу - Реферат

Вартість і структура капіталу - Реферат

підприємства при необхідності істотного розширення активів і зростання темпів росту обсягу його господарської діяльності;
- більш низькою вартістю в порівнянні з власним капіталом за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита" (вилучення витрат на його обслуговування з оподатковуваної бази при сплаті податку з прибутку);
- здатністю генерувати приріст фінансової рентабельності (коефіцієнта рентабельності власного капіталу) за рахунок ефекту фінансового левериджа.
У той же час використання позикового капіталу має наступні недоліки:
- використання цього капіталу генерує найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства - ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності. Рівень цих ризиків зростає пропорційно росту питомої ваги використання позикового капіталу;
- активи, сформовані за рахунок позикового капіталу, генерують меншу (за інших рівних умов) норму прибутку, що знижується на суму виплачуваного позичковоговідсотка у всіх його формах (відсотка за банківський кредит; лізингової ставки; купонного відсотка по облігаціях; вексельного відсотка за товарний кредит і т.п.);
- висока залежність вартості позикового капіталу від коливань кон'юнктури фінансового ринку. У ряді випадків при зниженні середньої ставки позичкового відсотка на ринку використання раніше отриманих кредитів (особливо на довгостроковій основі) стає невигідним підприємству у зв'язку з наявністю більш дешевих альтернативних джерел кредитних ресурсів;
- складність процедури залучення (особливо у великих розмірах), тому що надання кредитних ресурсів залежить від рішення інших суб'єктів, що вимагає в ряді випадків відповідних сторонніх гарантій застави (при цьому гарантії страхових компаній, банків чи інших суб'єктів даються, як правило, на платній основі).
Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності (за рахунок використання ефекту фінансового левериджа). Однак у більшій мірі генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (що зростають у міру збільшення питомої ваги позикових засобів у загальній сумі використовуваного капіталу).
Можливість і доцільність управління структурою капіталу давно є предметом наукової дискусії. Існує декілька теорій з цього приводу. Прихильники "традиційної" теорії вважають, що:
- ціна капіталу залежить від його структури;
- існує "оптимальна структура капіталу".
При цьому наводяться аргументи, що зважена ціна капіталу залежить від ціни його складових, які підрозділяються узагальнено на два види - власний і позиковий капітал. У залежності від структури капіталу ціна кожного з цих джерел змінюється, причому темпи зміни різні. Численні дослідження показали, що з ростом частки позикових засобів у загальній сумі джерел довгострокового капіталу ціна власного капіталу постійно збільшується зростаючими темпами, а ціна позикового капіталу, залишаючись спочатку практично незмінною, потім теж починає зростати. Оскільки ціна позикового капіталу (Цз) у середньому нижча, ніж ціна власного капіталу (Цв), існує структура капіталу, названа оптимальною, при якій показник Цс має мінімальне значення, а ціна підприємства буде максимальною (рис. 4.1).
Рис.4.1 - Традиційний погляд на залежність ціни капіталу
від структури капіталу
Моделлю М.Міллера та Ф.Модільяні передбачається наступне. Якщо ринкова вартість боргу корпорації підвищується внаслідок фінансового левериджа корпорації, то відповідно на цю ж саму суму знижується ринкова вартість оплаченого капіталу. Тому на ринкову вартість усього капіталу його структура не впливає. Ринкова вартість не зміниться, якщо корпорація профінансує свою економічну експансію на 100 % у борг або, навпаки, тільки оплаченим капіталом. Міллер і Модільяні вводять поняття арбітражу, тобто визначення різниці у вартості капіталу на двох різних ринках. Вони доходять висновку, що вартість капіталу двох корпорацій, які відрізняються за структурою капіталу, однакова. Інакше інвестори продавали б цінні папери тієї корпорації, вартість капіталу якої нижча, і, навпаки, купували б цінні папери корпорації, вартість капіталу якої вища. Але закони ринкової економіки такі, що ціни на різних ринках зрівноважуються внаслідок намагання інвесторів одержати високий прибуток.
Найважливішим моментом в управлінні фінансами є визначення оптимальної структури капіталу.
Оптимальна структура капіталу є відношенням використання власних і позичкових коштів, при якому забезпечується найбільш ефективна пропорціональність між коефіцієнтом фінансової рентабельності і коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.
В практичній діяльності оптимізація структури капіталу проводиться з допомогою відповідних методів.
1. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового левериджа.
2. Оптимізація структури капіталу за критерієм максимізації його вартості. Процес цієї оптимізації ґрунтується на попередній оцінці вартості власного і позичкового капіталу при різних умовах його залучення та здійснення багатоваріантних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
3. Оптимізація структури капіталу за критерієм мінімізації рівня фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференціального вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства.
Більш детально з перерахованими методами можна ознайомитися у фаховій літературі.
ЛIТЕРАТУРА
1. Конституція України.-К., 1996.
2. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України.- 1991-№20.
3. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.
4. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.
5. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом". 784-ХІУ від 30.06.1999.
6. Указ Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" // Урядовий кур'єр. - 1994. - № 31-32.
7. Закон України "Про банки й банківську діяльність" // Урядовий кур'єр від 17.01.2001.
8. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991.
9. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. - 1996.- №12.
10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве