WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вартість і структура капіталу - Реферат

Вартість і структура капіталу - Реферат

акцій;
Дпа - сума дивідендів, виплачених на одну просту акцію в звітному періоді, %;
ПВт - плановий процент виплат дивідендів, виражений десятковим дробом;
Кпа - сума власного капіталу, залученого за рахунок емісії простих акцій.
Процес керування вартістю залучення власного капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризується високим рівнем складності і вимагає відповідно високої кваліфікації виконавців. Це керування здійснюється шляхом розробки і реалізації емісійної політики підприємства, а також його дивідендної політики. З урахуванням оцінки вартості окремих складенихелементів власного капіталу і питомої ваги кожного з цих елементів у загальній його сумі може бути розрахований показник середньозваженої вартості власного капіталу підприємства.
Відсутню потребу в капіталі, що не може забезпечити його формування за рахунок власних внутрішніх і зовнішніх джерел, підприємство задовольняє шляхом залучення позикового капіталу. Різноманіття джерел і умов пропозиції позикового капіталу визначає необхідність здійснення порівняльної оцінки ефективності формування позикового капіталу в розрізі окремих його видів і форм. Основу такої оцінки становить визначення вартості приваблюваного позикового капіталу в розрізі окремих його елементів.
Оцінка вартості позикового капіталу має ряд особливостей, основними з яких є:
а) відносна простота формування базового показника оцінки вартості. Таким базовим показником, що підлягає наступному корегуванню, є вартість обслуговування боргу у формі відсотка за кредит, або купонної ставки за облігацію. Цей показник передбачений умовами кредитного договору або іншими формами контрактних зобов'язань підприємства;
б) облік у процесі оцінки вартості позикових засобів податкового коректора. Оскільки виплати з обслуговування боргу (відсотків за кредит і інші форми цього обслуговування) відносяться на витрати продукції, вони зменшують розмір оподатковуваної бази підприємства і, відповідно, знижують розмір вартості позикового капіталу на ставку податку з прибутку.
Розглянемо особливості оцінки і керування вартістю позикового капіталу в розрізі базових його елементів.
1. Вартість фінансового кредиту оцінюється в розрізі двох основних джерел його надання на сучасному етапі - банківського кредиту і фінансового лізингу (принципові положення такої оцінки можуть бути використані і при залученні підприємством фінансового кредиту з інших джерел).
Вартість банківського кредиту, незважаючи на ромаїття його видів, форм і умов, визначається на основі ставки відсотка за кредит, що формує основні витрати з його обслуговування. Ця ставка в процесі оцінки вимагає внесення двох уточнень: вона повинна бути збільшена на розмір інших витрат підприємства, обумовлених умовами кредитної угоди (наприклад, страхування кредиту за рахунок позичальника), і зменшена на ставку податку з прибутку з метою відображення реальних витрат підприємства.
З врахуванням цих положень вартість позикового капіталу у формі банківського кредиту ВКбк розраховується за наступною формулою:
, (4.9)
де ПКб - ставка відсотка за банківський кредит, %;
СПп - ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;
РВз - рівень витрат на залучення банківського кредиту до його суми, виражений десятковим дробом.
Керування вартістю банківського кредиту зводиться до виявлення таких його пропозицій на фінансовому ринку, що цю вартість мінімізують як за ставкою відсотка за кредит, так і за іншими умовами його залучення. У цих цілях використовується "грант-елемент" - спеціальний показник, що дозволяє порівняти вартість залучення кредиту на умовах окремих комерційних банків із середніми умовами на фінансовому ринку. Розрахунок цього показника здійснюється за формулою:
, (4.10)
де Кге - показник гранта-елемента, що характеризує розмір відхилень вартості конкретного кредиту на умовах, запропонованих комерційним банком, від середньоринкової вартості аналогічних кредитних інструментів, %;
і - одиниця платіжного періоду;
t - кількість одиниць платіжного періоду протягом загального терміну надання кредиту;
В - сума виплат відсотка й основного боргу в і-ому періоді за конкретний кредит;
КРб - сума залученого банківського кредиту;
Сп - середня ставка відсотка за кредит, що склався на фінансовому ринку, виражена десятковим дробом.
Оскільки грант-елемент порівнює відхилення вартості залучення конкретного кредиту від середньоринкової, його величина може характеризуватися як додатними, так і негативними величинами. Ранжуючи значення гранд-елемента, можна визначити рівень ефективності умов залучення кредиту відповідно до пропозицій окремих комерційних банків.
Вартість фінансового лізингу є однією із сучасних форм залучення фінансового кредиту і визначається на основі ставки лізингових платежів (лізингової ставки). При цьому варто враховувати, що ця ставка включає дві складові:
а) поступові повернення суми основного боргу (він являє собою річну норму амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, відповідно до якого після його оплати він передається у власність орендарю); б) вартість безпосереднього обслуговування лізингового боргу. З урахуванням цих особливостей вартість фінансового лізингу оцінюється за наступною формулою:
, (4.11)
де ВКфл - вартість позикового капіталу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;
ЛС - річна лізингова ставка, %;
НА - річна норма амортизації активу, залученого на умовах фінансового лізингу, %;
Снп - ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;
ЗПфл - рівень витрат на залучення активу на умовах фінансового лізингу до вартості цього активу, виражений десятковим дробом.
Керування вартістю фінансового лізингу зводиться до двох моментів: а) вартість фінансового лізингу не повинна перевищувати вартості банківського кредиту, наданого на аналогічний період (інакше підприємству вигідніше одержати банківський кредит для купівлі активу у власність); б) у процесі використання фінансового лізингу повинні бути виявлені такі пропозиції, що мінімізують його вартість (у цьому випадку також може бути використана формула "гранта-елемента").
2. Вартість позикового капіталу, залученого за рахунок емісії облігацій, оцінюється на базі ставки купонного відсотка по ній, що формує суму періодичних купонних виплат. Якщо облігація продається на інших умовах, то базою оцінки виступає загальна сума дисконту по ній, виплачувана при погашенні. У першому випадку оцінка здійснюється за формулою:
, (4.12)
де ВКо - вартість позикового капіталу, приваблюваного за рахунок емісії облігацій, %;
СК - ставка купонного відсотка по облігації, %;
Снп - ставка податку з прибутку, виражена десятковим дробом;
У другому

 
 

Цікаве

Загрузка...