WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вартість і структура капіталу - Реферат

Вартість і структура капіталу - Реферат

худоби, бібліотечного фонду і т.д.). При рівномірному методі амортизація нараховується за єдиними нормами амортизації, встановленими у відсотках до залишкової вартості основних засобів.
Нерозподіленийприбуток у першу чергу повинен направлятися на покриття збитків минулих років, що погіршують оцінку діяльності організації. Залишок нерозподіленого прибутку після покриття збитків і списання витрат за рахунок чистого прибутку безпосередньо розподіляється між фондами нагромадження, фондом соціальної сфери і фондами споживання. До витрат за рахунок чистого прибутку, зокрема, відносяться:
витрати для створення нових і вдосконалювання діючих технологій, а також на підвищення якості продукції, зв'язані з проведенням науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, створенням нових видів сировини і матеріалів, переоснащенням виробництва;
витрати на проведення заходів щодо охорони здоров'я й організації відпочинку, не пов'язані безпосередньо з участю працівників у виробничому процесі;
платежі за перевищення гранично допустимих викидів (скидань) забруднюючих речовин у природне середовище;
витрати, пов'язані з ревізією або аудиторською перевіркою фінансово-господарської діяльності організації, проведеною з ініціативи одного з засновників (учасників) цієї організації;
витрати для створення й удосконалювання систем і засобів керування капітального (інвестиційного) характеру;
витрати, пов'язані з утриманням навчальних закладів і наданням їм безкоштовних послуг;
оплата проїзних документів, що призначені для працівників організації;
витрати на утримання (включаючи амортизаційні відрахування і витрати на усі види ремонтів) культурно-побутових та інших невиробничих об'єктів, що знаходяться на балансі підприємств, а також витрати на проведення робіт, виконуваних у порядку надання допомоги й участі в діяльності інших підприємств і організацій;
інші види витрат відповідно до чинного законодавства, що включаються не в собівартість продукції (робіт, послуг) і не вносяться на рахунок прибутків і збитків.
Основною формою поповнення власного капіталу організації має бути розподіл чистого прибутку у фонди нагромадження. Капіталізація прибутку визначається наступними пропорціями:
(4.1)
(4.2)
(4.3)
(4.4)
Тактика капіталізації прибутку може бути формалізовано описана у вигляді оптимізаційної задачі:
Оптимальне значення пропорції П4 не обов'язково повинно бути мінімальним. Воно залежить від виду діяльності, етапу розвитку організації поточного фінансового стану. У випадку нестабільного фінансового стану кращим буде жорсткий варіант керування власним капіталом: не розподіляти прибуток у фонди споживання і не використовувати фонди нагромадження на збільшення позаоборотних активів. Останнє, звичайно, нереально, але принаймні необхідне тверде лімітування витрат підрозділів організації з придбання основних засобів, що полягає в наступному:
а) наприкінці звітного періоду підрозділи здають заявки на майбутній квартал для придбання основних засобів;
б) за підсумками звітного періоду формується фонд нагромадження;
в) розпорядженням організації встановлюються ліміти, виходячи з загальної суми на придбання основних засобів, не перевищуючи визначеної частки (наприклад, 10%) прибутку, розподіленої у фонди нагромадження.
Не розподіляти прибуток у фонди споживання також досить важко, оскільки не можна цілком виключити випадки надання організацією матеріальної допомоги співробітникам. У зв'язку з цим фонд споживання в частині матеріальної допомоги повинен формуватися в мінімальних розмірах, переважно у вигляді фіксованої суми, а не у відсотках від чистого прибутку.
Позичковий капітал формується, в основному, за рахунок кредитів - надання в борг грошей або товарів. До видів кредитів належать: банківський; комерційний; державний; лізинговий.
Банківський кредит являє собою позичку, видану банком чи кредитною установою на умовах терміновості, зворотності, платності. Суб'єкт господарювання одержує позичку на визначений час з обов'язковим поверненням у встановлений термін і зі сплатою відсотків за користування позиковим капіталом. У залежності від терміну кредитування банківські кредити підрозділяються на короткострокові і довгострокові. Короткострокові кредити даються на термін до одного року, довгострокові - на термін понад один рік. У залежності від мети кредитування банківські кредити підрозділяються на кредити, що видаються на фінансування оборотних коштів (як правило, короткострокові кредити), і на кредити, що видаються на фінансування капіталовкладень (звичайно довгострокові кредити). Кредити видаються в гривнях, а також в іноземній валюті. Плата за кредит стягується за ставками, що склалися на грошовому ринку короткострокових кредитів і на ринку капіталів довгострокових кредитів. Відсотки, сплачені за кредитами, відповідно до чинного законодавства можуть відноситися або на собівартість продукції, або на балансовий прибуток, або на чистий прибуток.
Комерційний кредит являє собою відстрочку платежів одного суб'єкта іншому. Комерційні кредити видаються суб'єкту постачальниками продукції (робіт, послуг) у формі вексельного кредиту, фірмового чи кредиту відкритого рахунку. Комерційний кредит також дається покупцем постачальнику у формі авансу.
Державний кредит - це господарські відносини між державою і суб'єктами господарювання, а його джерелом є кошти державного бюджету, які направляються в уповноважені банки для проведення кредитування підприємств.
Лізинговий кредит - це стосунки між суб'єктами господарювання, які виникають за орендування майна.
Потреба підприємства в кредитах визначається на основі розробленої програми (проекту) за етапами її реалізації та з врахуванням власних джерел фінансування.
2 Вартість капіталу та методи його оцінки
В умовах переходу до ринкових відносин, роздержавлення та приватизації національної економіки, створення рівних умов для існування різних форм власності одним із важливих моментів є визначення вартості капіталу. Без визначення вартості капіталу фактично неможливо здійснити перехід до ринкової моделі економічного розвитку, реально існуючих ринкових відносин.
Особливо важливого значення визначення вартості капіталу набуває під час переходу підприємств на акціонерну форму власності, оскільки від цього значною мірою залежать остаточні результати діяльності акціонерного підприємства, обсяги отримуваних дивідендів. З огляду на це набуває практичного інтересу розгляд ринкових методів оцінки вартості капіталу.
Капітал не існує у вільному стані. Інвестуючи капітал у фінансування будь-яких проектів, кожна фірма сподівається на повернення своїх інвестицій і одержання доходу на активи, причому ці доходи, принаймні, мають
Loading...

 
 

Цікаве