WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю (ре - Реферат

Взаємозв’язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю (ре - Реферат


Реферат на тему:
Взаємозв'язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів. Визначення оптимального рівня грошових коштів. Управління дебіторською заборгованістю
?
План
1. Взаємозв'язок прибутку підприємства з рухом грошових коштів
2. Визначення оптимального рівня грошових коштів
3. Управління дебіторською заборгованістю
?
Фінансове благополуччя підприємства багато в чому залежить від припливу коштів, що забезпечують покриття його зобов'язань. Відсутність мінімально необхідного запасу коштів указує на фінансові ускладнення. Надлишок коштів свідчить про те, що підприємство зазнає збитків за рахунок, по-перше, інфляції і знецінення грошей і, по-друге, з упущення можливості їхнього вигідного розміщення й одержання додаткового доходу. У цьому зв'язку виникає необхідність проведення аналізу руху коштів на підприємстві.
Аналіз руху коштів може здійснюватися двома методами: прямим і непрямим. При прямому методі надходження коштів від покупців і замовників показано в сумах, що реально надійшли в касу, на поточний, валютний і інші рахунки в банках. Кошти, виплачені постачальникам, підрядникам, персоналу підприємства з каси, а також перераховані з інших рахунків у банках, відображені в сумах, реально оплачених готівкою і шляхом грошових перерахувань.
Рух коштів розглядається за основними видами діяльності: поточної, інвестиційної, фінансової. Приплив коштів у рамках поточної діяльності пов'язаний у першу чергу з одержанням виторгу від реалізації продукції, виконання робіт і надання послуг, а також авансів від покупців і замовників; відтік - зі сплатою по рахунках постачальників і інших контрагентів, виплатою заробітної плати працівникам, виробничими відрахуваннями у фонди соціального страхування і забезпечення, розрахунками з бюджетом за належними до сплати податками. З поточною діяльністю підприємства пов'язана також виплата (одержання) відсотків за кредитами.
Рух коштів у розрізі інвестиційної діяльності пов'язаний з придбанням (реалізацією) майна довгострокового користування. У першу чергу це стосується надходження (вибуття) основних засобів і нематеріальних активів. Фінансова діяльність підприємств пов'язана в основному з припливом засобів внаслідок одержання довгострокових і середньострокових кредитів і позик, емісії акцій, а також з їхнім відтоком у вигляді погашення заборгованості за отримані раніше кредити, виплати дивідендів і фінансових вкладень.
При проведенні комплексного дослідження діяльності підприємства фінансові результати повинні аналізуватися з урахуванням даних про рух коштів. Частково це пов'язано з тим, що в сучасній звітності відображаються фінансові результати, сформовані за методом нарахувань, а не касовим методом (тобто доходи і витрати підприємства відображаються в звітності того періоду, у якому вони мали місце, незалежно від зв'язаного з ними фактичного руху коштів). Крім того, частина надходжень і вибуття коштів не впливають безпосередньо на фінансові результати звітного періоду, оскільки не розглядається в даному періоді як доходи і витрати (доходи і витрати майбутніх періодів, одержання і виплата авансів, одержання і повернення кредитів, придбання основних засобів, фінансові вкладення і т.п.). Тому є сенс аналізувати не тільки фінансові результати діяльності підприємства, але і грошові результати, що виражаються в зміні залишку коштів за період і в структурі цієї зміни.
Рух коштів може бути зв'язаний з різними сторонами діяльності підприємства, тому у формі № 3 "Звіт про рух грошових коштів" надходження і витрати коштів представлені в розрізі поточної, інвестиційної і фінансової діяльності. Рух коштів можна представити:
+d = (5.1)
-d = , (5.2)
де - надходження і витрата коштів від поточної діяльності,
- надходження і витрата коштів від інвестиційної діяльності,
- надходження і витрата коштів від фінансової діяльності.
У ході аналізу варто розглянути структуру надходження та витрат коштів за відповідний період. У результаті структурного аналізу з'ясовується, який вид діяльності викликав переважні надходження коштів і для якого виду діяльності в основному витрачалися кошти.
Загальна зміна залишку коштів підприємства ( К) за звітний період також розкладається на часткові зміни, обумовлені поточною, інвестиційною і фінансовою діяльністю:
К=d1-d0 = +d - -d = . (5.3)
Відповідно проводиться структурний аналіз загальної зміни залишку засобів:
У практиці фінансового аналізу прийнято називати припливом позитивну зміну коштів ( +d - -d > 0) і відтоком - негативну зміну коштів ( +d - -d > 0).
У нормальній ситуації поточна діяльність підприємства повинна забезпечувати приплив коштів, або цілком покривати відтік засобів від інвестиційної діяльності:
. (5.7)
Після проведення структурного аналізу руху коштів необхідно установити взаємозв'язок отриманого підприємством за звітний період чистого нерозподіленого прибутку і зміни залишку коштів.
Питання про такий взаємозв'язок часто виникає в керівників підприємств: вони хочуть знати, у які кошти втілений нерозподілений прибуток і які фактори обумовлюють відмінність величини прибутку від суми припливу коштів за період. Відповідь на дане питання можна одержати за допомогою використання моделі бухгалтерського балансу:
(F-A)+Z+d+rn = КЛ+ K +RP, (5.8)
де F - позаоборотні активи (за первісною чи відновною вартістю);
А - знос амортизованих позаоборотних активів;
Z - запаси;
d - кошти;
rn - дебіторська заборгованість і короткострокові фінансові вкладення;
КЛ - капітал і резерви;
К - кредити і позики;
RP - кредиторська заборгованість та інші пасиви.
Перетворимо балансову модель наступним чином
d = (КЛ+K+RР+A)-(F+Z+rn) (5.9)
і розглянемо збільшення залишку коштів за звітний період:
d = ( КЛ + К+ RP + А) - ( F + Z+ rn). (5.10)
Приріст власного капіталу КЛ можна представити у вигляді суми чистого нерозподіленого прибутку звітного року Рч і змін власного капіталу за рахунок інших факторів КВін:
КЛ = Pч + КВін. (5.11)
З урахуванням останнього виразу зміна залишку коштів буде обчислюватися в такий спосіб:
d = Pч+( КЛ + К+ RP + А) - ( F + Z+ rn). (5.12)
Це і є взаємозв'язок зміни коштів і чистого нерозподіленого прибутку за відповідний період .
Визначення оптимального рівня грошових коштів
Різні види поточних активів мають різну ліквідність під якою розуміють часовий період, необхідний для конвертації даного активу в кошти, і витрати для забезпечення цієї конвертації. Тільки коштам властива абсолютна ліквідність. Для того, щоб вчасно оплачувати рахунки постачальників, підприємство повинно мати визначений рівень абсолютної ліквідності. Його підтримка пов'язана з деякими витратами, точний розрахунок яких у принципі неможливий. Тому прийнято як ціну за підтримку необхідного рівня ліквідності приймати можливий доход від інвестуваннясереднього залишку коштів у державні цінні папери. Підставою для такого рішення є передумова, що державні цінні папери безризикові, точніше, ступенем ризику, пов'язаного з ними, можна знехтувати. Таким чином, гроші і подібні цінні папери відносяться до класу активів з однаковим ступенем ризику, отже, доход (витрати) від них є порівнянним.
Однак вищевикладене не означає, що запас коштів не має верхньої межі. Справа в тім, що ціна ліквідності збільшується в міру того, як зростає запас готівки. Якщо частка
Loading...

 
 

Цікаве