WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вартість грошей у часі - Реферат

Вартість грошей у часі - Реферат


Реферат на тему:
Вартість грошей у часі
План
1. Концепція оцінки вартості грошей у часі
2. Розрахунок майбутньої вартості грошей
3. Розрахунок теперішньої вартості грошей
1 Концепція оцінки вартості грошей у часі
Перехід до ринкової економіки супроводжується появою деяких видів діяльності, що мають для підприємства принципово новий характер. До їхнього числа належать ефективне вкладення коштів. В умовах централізовано планованої економіки на рівні звичайного підприємства такого завдання практично не існувало.
Ситуація різко змінилася в останні роки. В умовах фінансової нестабільності, що проявляється у високих темпах інфляції і зниженні обсягів виробництва, стає невигідним зберігати свої гроші навіть у державному банку. Крім того, перехід до ринку відкриває нові можливості додатка капіталу: вкладення в комерційні банки, участь у різних ризикових підприємствах і проектах, придбання цінних паперів, нерухомості і т.п. Розміщуючи капітал в одному з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки згодом повернути вкладену суму, але й одержати бажаний економічний ефект. Таким чином гроші здобувають ще одну характеристику, досі невідому широкому колу людей, але об'єктивно існуючу, а саме тимчасову цінність. Цей параметр можна розглядати в двох аспектах.
Розпорядження грошовими засобами створює їх власникам можливості щодо реалізації сьогоднішніх споживчих намірів чи їх інвестування в певні починання, котрі повинні у майбутньому принести доход. При інвестуванні важливу роль відіграє час, протягом якого будуть отримані очікувані доходи. Чим більшими будуть ці доходи, тим більше люди прагнутимуть реалізувати ці наміри. Якщо є вибір з кількох варіантів з рівними за обсягом доходами, то вибирають той, що забезпечує найбільш швидке їх отримання. Пізніше за часом отримання цих доходів пов'язане з так званими втраченими можливостями. Чим більшими будуть обсяги втрачених можливостей, тим ціннішими є інвестиції, котрі раніше приносять доход. Зв'язок між обсягами коштів втрачених можливостей та розподілом за часом доходів є проблемою вартості грошей в часі.
Процес здійснення інвестиційної діяльності і формування інвестиційного прибутку потребує проведення на підприємстві різного роду фінансових розрахунків, пов'язаних з потоками коштів у різні періоди часу. Ключову роль у розрахунках грає оцінка вартості грошей у часі. Концепція такої оцінки ґрунтується на тому, що вартість грошей з часом змінюється з урахуванням норми прибутку на грошовому ринку (рівня депозитного чи кредитного відсотка). З огляду на те, що інвестування являє собою звичайно тривалий процес, у практиці керування формуванням інвестиційного прибутку підприємства часто доводиться порівнювати вартість грошей на початку їхнього інвестування з вартістю грошей при їхньому поворотному потоці.
У процесі порівняння вартості коштів при їхньому інвестуванні і поверненні прийнято використовувати два основних поняття - майбутня вартість грошей і їхня дійсна вартість.
Для аналізу впливу інфляції на формування норми відсотка необхідно розрізняти такі поняття, як номінальна і реальна норми відсотка. Згідно з класичною теорією норми відсотка Ірвінга Фішера реальна норма відсотка - це така норма, що врівноважує попит та пропозицію на ринку капіталу.
Пропозиція заощаджень залежить від того, в якій мірі люди схильні утримуватися від сьогоднішнього споживання на користь майбутнього. Попит на заощадження залежить в основному від ефективності продуктивного використання матеріальних засобів у господарській (перш за все виробничій) діяльності. Норма ефективності використання засобів визначає верхню межу норми відсотка. В цьому розумінні норма відсотка може трактуватися як чинник, що впливає на значення пропорції заощаджень та на розміри попиту, як певний параметр, величина якого визначається співвідношенням між пропозицією та попитом на заощадження. Так, збільшення норми стимулює приріст заощаджень і зменшення обсягу попиту на гроші. Зменшення норми відсотка призводить до зменшення заощаджень (зменшує пропозицію), одночасно стимулює кредит (збільшує попит). З іншого боку, зростання попиту на заощадження є чинником, що стимулює зростання норми відсотка. Спад попиту є чинником, що зменшує її. В зворотному напрямку діє зростання пропозиції заощаджень, що призводить до зниження норми відсотка.
Номінальна норма відсотка - це та норма, згідно з якою кредитор отримує винагороду за представлені ним фонди (винагорода за утримання від поточного споживання).
Номінальна норма відсотка складається з двох елементів: реальної норми відсотка та інфляційної премії.
Необхідно підкреслити, що розмір інфляційної премії залежить від інфляційних сподівань, а не від реальної норми інфляції, що існує в даний час в економіці. Існуюча норма інфляції теж значною мірою залежить від інфляційних сподівань.
Зазначимо, що і ті, що надають кредит, і ті, що його беруть, враховують в розрахунках норму (темпи) інфляції, котра, на їх думку, буде мати місце протягом періоду, на який надається кредит (грошові фонди). В момент, коли береться позика і обговорюється розмір відсотка, обидві сторони діють за умов невизначеності щодо рівня реальної норми (темпів) інфляції та відповідної норми відсотка. Кредитодавець може домагатися додаткової премії за ризик інфляції. Враховуючи це, можна стверджувати, що номінальна норма відсотка буде дорівнювати сумі, що складається з реальної норми відсотка, інфляційної премії (сподіваної норми інфляції), а також премії за інфляційний ризик (ризик того, що норма інфляції буде вищою, ніж сподівана).
Можна подати це такою формулою
R=RP+Пінф+Пінф.р. (2.1)
де R - номінальна норма відсотка;
RP -реальна норма відсотка;
Пінф- інфляційна премія;
Пінф.р.- премія за інфляційний ризик.
Одним з основних елементів фінансового аналізу є оцінка грошового потоку Г1, Г2, ..., Гn, який генерується протягом ряду тимчасових періодів у результаті реалізації якого-небудь проекту функціонування того чи іншого виду активів. Елементи грошового потоку можуть бути або незалежними, або зв'язаними між собою визначеним алгоритмом. Подібна оцінка може виконуватися в рамках рішення двох задач: а) прямої, тобто проводиться оцінка з позиції майбутнього (реалізується схема нарощення); б) зворотної, тобто проводиться оцінка з позиції сьогодення (реалізується схема дисконтування).
Механізм розв'язку даних задач розглядається у наступних двох розділах.
2 Розрахунок майбутньої вартості грошей
Майбутня вартість грошей являє собою суму інвестованих у даний момент засобів, у яку вони перетворюються через визначений період часу з урахуванням визначеної ставки відсотка. Визначення майбутньої вартості грошей зв'язано з процесом нарощення вартості грошових активів, що являє собою поетапне їхнє збільшення шляхом приєднання до первісного їхнього розміру суми відсотка (процентних платежів). Ця сума розраховується за"процентною ставкою". В інвестиційних розрахунках процентна ставка застосовується не тільки як інструмент нарощення вартості коштів, але й у більш широкому розумінні - як показник ступеня прибутковості інвестиційних операцій підприємства.
Інвестування капіталу є прийняттям рішення щодо майбутнього. Тобто йдеться про необхідність визначення ефективності рішень щодо майбутнього та порівняння ефектів, що відносяться до різних моментів часу. Для цього необхідно розглянути зміну вартості грошей за часом. Зробити це можна застосовуючи техніку дисконтування. Техніка дисконтування спирається на математичні методи обчислення складного відсотка.
При цьому відсотки приєднуються до початкової бази (початкового капіталу), отже, база для визначення нарощеної суми змінюється. Механізм нарощування грошей за складними відсотками називають також капіталізацією відсотка.
Введемо позначення: Р - початковий капітал, r - норма відсотка, FV - вартість капіталу через t років.
Використовуючи той факт, що вартість капіталу через певний період дорівнює сумі вартості капіталу на початку цього періоду плюс відсоток, отриманий протягом цього періоду, одержимо схему вартості інвестованого капіталу:
на початку - Р;
через рік - FV1 = P+ rP= P(1 +r); (2.2)
через два
роки
Loading...

 
 

Цікаве