WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Суть та фінансова оцінка банкрутства - Реферат

Суть та фінансова оцінка банкрутства - Реферат

ймовірність банкрутства - 50%. Якщо Z0, то ймовірність банкрутства більша 50% і зростає з ростом Z.
Поряд із даним рівнянням існує також наступна п'ятифакторна модель прогнозування банкрутства:
Z2 = 1,2 Коб + 1,4 Кнп + 3,3 Кр + 0,6 Кпа + Кв, (9.2)
де Коб - частка оборотних коштів в активах, тобто відношення поточних активів до загальної суми активів;
Кнп - рентабельність активів, обрахована за нерозподіленим прибутком, тобто відношення нерозподіленого прибутку (чистий прибуток з урахуванням дивідендів) до загальної суми активів;
Кр - рентабельність активів, розрахована за балансовим прибутком, тобто відношення балансового прибутку (до відрахування податків) до загальної суми активів;
Кпа - коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу, тобто відношення ринкової вартості акціонерного капіталу (загальна ринкова вартість акцій підприємства) до короткострокових зобов'язань;
Кв - віддача всіх активів, тобто відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.
В залежності від значення Z встановлюються наступні зони:
Z<1,81 - ймовірність банкрутства дуже висока;
1,812,765Розроблені в США моделі прогнозування банкрутства відповідають умовам розвинутої ринкової економіки. Для умов перехідної економіки України потрібно розробити адекватні вітчизняним умовам моделі прогнозування.
Для запобігання банкрутству розпочинають з наступного:
- позбуваються збиткової продукції і підрозділів;
- розробляють і здійснюють програму скорочення витрат;
- поліпшують керування активами.
У кризовій ситуації підприємству можна рекомендувати капіталовкладення позиковим шляхом. Іншим напрямком роботи, спрямованої на запобігання банкрутству, є проведення правильної маркетингової політики. І, нарешті, третій напрямок - забезпечення швидкої оборотності капіталу. Одна з розповсюджених причин, чому підприємства отримують невисокий прибуток, полягає в тому, що занадто великасума засобів у них нерухома. Занадто багато устаткування не використовується, занадто великий запас сировини, занадто багато будинків і т.п. Усе це означає бездіяльний капітал. Іноді буває, що дві третини капіталу змертвіли, і все навантаження лягає на третину, що залишилася. Немає ніякої вигоди перетримувати товар, крім тих випадків, коли ціни ростуть. Цінність устаткування будинку залежить від його використання, а не від того, скільки воно коштує. Суттю бізнесу є обмін. Норма прибутку більше залежить від швидкості продажу, ніж від висоти ціни. Тому завищення ціни - прямий шлях до банкрутства, а більш висока швидкість оборотності капіталу допоможе уникнути банкрутства.
Право на визначення боржника банкрутом має арбітражний суд, який приймає відповідну постанову і призначає ліквідатора. Арбітражний суд має право призначити ліквідатором особу, яка виконувала повноваження розпорядника майна і (або) керуючого санацією боржника. За клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів, арбітражний суд призначає членів ліквідаційної комісії.
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури і з дня свого призначення здійснює такі повноваження:
- забезпечує опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури в офіційних друкованих органах у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, за рахунок банкрута;
- виконує повноваження (права) керівника (органів управління) банкрута;
- виконує функції з управління і розпорядження майном банкрута;
- організовує проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, застосовуючи діючі інструкції і методики;
- організовує проведення аналізу фінансового становища банкрута;
- забезпечує належне оформлення та зберігання всіх фінансово-господарських документів банкрута протягом ліквідаційної процедури;
- пред'являє до третіх осіб вимоги щодо проведення дебіторської заборгованості банкруту. Вживаючи заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, діє у порядку, передбаченому Адміністративно-процесуальним кодексом;
- вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
Отже, чинним законодавством чітко визначені механізми здійснення процедури банкрутства на всіх її етапах та безпосередні виконавці на всіх стадіях її здійснення. Державне регулювання процедури банкрутства, перш за все, передбачає шляхи недопущення банкрутства, вказує на певні шляхи виходу підприємств з кризи методом санації як основної альтернативи банкрутству та ліквідації.
ЛIТЕРАТУРА
1. Конституція України.-К., 1996.
2. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України.- 1991-№20.
3. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.
4. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.
5. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом". 784-ХІУ від 30.06.1999.
6. Указ Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" // Урядовий кур'єр. - 1994. - № 31-32.
7. Закон України "Про банки й банківську діяльність" // Урядовий кур'єр від 17.01.2001.
8. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991.
9. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. - 1996.- №12.
10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве