WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Суть, цілі, завдання та методи фінансового прогнозування - Реферат

Суть, цілі, завдання та методи фінансового прогнозування - Реферат

функціонування підприємства.
Процес прогнозування зосереджується на таких аспектах:
- ресурси (трудові, фінансові, матеріальні);
- економічна ситуація (це допоможе виявити проблеми, з якими зіткнеться акціонерне товариство у майбутньому);
- економічна політика (як фундамент для розв'язання проблем у майбутньому).
Щоб прогнозування було надійним, слід забезпечити достатньо повну за обсягом, змістом і структурою інформацію, високий рівень достовірності цієї інформації і можливість зіставлення інформації в часі за кількісними та якісними показниками.
В умовах ринкової економіки розглядувласної фінансової стратегії має передувати глибокий економічний аналіз функціонування підприємства з таких питань, як аналіз фінансового стану та визначення фінансових можли-востей підприємства. Основні тенденції динаміки фінансового стану і підсумків діяльності суб'єкта господарювання можуть прогнозуватися з певним ступенем точності шляхом поєднання формалізованих і неформалізованих засобів.
Є два основних методи прогнозування. Перший з них ґрунтується на фінансовій інформації попередніх років з урахуванням планів підприємства на наступний період, нинішнього і майбутнього впливів на елементи структури попиту.
У цьому напрямку пропонується прогнозування доходів підприємства із застосуванням економетричних моделей. Під економетричними моделями слід розуміти рівняння регресії та їх сукупності, які встановлюють кількісне співвідношення між доходами, що нас цікавлять, як ендогенними (залежними) змінними і чинниками, що їх зумовлюють, екзогенними (незалежними) змінними. Розрахунок прогнозних значень доходу здійснюється за рівнянням регресії підстановкою в нього значень екзогенних змінних, що визначають умови, для яких робиться прогноз.
Прогноз (екстраполяція) передбачає, що тенденція зміни доходу, яку подає статистика і характеризує рівняння регресії, зберігається і у прогнозному періоді, за межами наявних статистичних спостережень. З надходженням нових даних моделі підлягають коригуванню, яке здійснюється як побудова моделі з урахуванням попереднього досвіду.
Це означає, що для кожного підприємства має бути своя регресійна модель доходу. Термін дії такої моделі - до надходження нових даних, після чого її замінюють новою моделлю, яка враховує ці дані. Використання моделі за межами наявних даних дає ймовірні значення доходу. Отже, прог-нозування доходів із застосуванням економетричних моделей являє собою перманентний комплексний процес, який поєднує у собі побудову моделей та їх використання для прогнозних розрахунків. У відповідності з цим до процедури прогнозування входять:
- визначення загальної структури економетричної моделі;
- попередній аналіз причинних зв'язків доходів з економічними чинниками;
- формування масиву статистичної інформації;
- знаходження регресійних залежностей (побудова регресійних моделей);
- оцінка адекватності моделей, їх економічна інтерпретація і практичне використання.
Другий метод базується на досягненні наміченої вищим рівнем менеджменту мети щодо заданого доходу при планових витратах або при беззбитковому рівні роботи. Якщо перший метод застосовується тоді, коли підприємство функціонує вже кілька років і накопичено достатній обсяг фінансової інформації, то другий використовується тоді, коли підприємство утворене нещодавно і тому не має інформації за попередні роки. У цьому випадку процес прогнозування починається з прогнозів обсягу реалізації, після чого прогнозують суми прибутків і збитків, рух готівки і балансові звіти. Визначення майбутнього обсягу виробництва й реалізації продукції є вхідною величиною і необхідним елементом встановлення взаємозв'язку між можливостями розвитку підприємства, потребами в інвестиціях і фінансових ресурсах. Зазначимо, що від точності розрахунків на цьому етапі багато в чому залежить реалістичність усього процесу прогнозування.
Реалізація будь-якого стратегічного прогнозу потребує насамперед ефективного фінансування, що передбачає як мобілізацію внутрішніх фінансових можливостей, так і залучення зовнішніх ресурсів. При цьому загальна економічна стратегія розвитку підприємства узгоджується із фінансовою стратегією. Усі основні стратегічні напрямки - інноваційний, маркетинговий, організаційний, збутовий - формуються з урахуванням конкретних фінансових можливостей і фінансових перспектив.
Отже, основу перспективного фінансового планування становить прогнозування, яке є втіленням стратегії на ринку. Фінансове прогнозування полягає у вивченні можливого фінансового стану на перспективу. На відміну від планування, прогнозування передбачає розробку альтернативних фінансових показників та параметрів, використання яких відповідно до тенденцій зміни ситуації на ринку дає змогу визначити один із варіантів розвитку фінансового стану.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка трьох основних документів:
- прогноз звіту про прибутки та збитки;
- прогноз руху грошових коштів;
- прогноз балансу активів та пасивів.
Успіх фінансового планування гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а його методи є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.
ЛIТЕРАТУРА
1. Конституція України.-К., 1996.
2. Закон України "Про власність" // Відомості Верховної Ради України.- 1991-№20.
3. Закон України "Про підприємництво" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 14.
4. Закон України "Про господарські товариства" // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 49.
5. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом". 784-ХІУ від 30.06.1999.
6. Указ Президента України "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії" // Урядовий кур'єр. - 1994. - № 31-32.
7. Закон України "Про банки й банківську діяльність" // Урядовий кур'єр від 17.01.2001.
8. Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991.
9. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" // Інформаційний бюлетень. Асоціація українських банків. - 1996.- №12.
10. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом - М.: Финансы и статистика, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве