WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Застосування систем інтелектуальної підтримки прийняття рішень для менеджерів вищої ланки - Курсова робота

Застосування систем інтелектуальної підтримки прийняття рішень для менеджерів вищої ланки - Курсова робота

інструментальних засобів, що допомагають менеджеру генерувати принципово нові рішення ("погляд з майбутнього в сьогодення"), а вже потім визначати проблеми, які необхідно організації. Якщо стратегію будувати на виробництві традиційних або не дуже модернізованих продуктів (послуг), які мало чим відрізняються від того, що пропонують конкуренти, то організація буде знаходитися в становищі, коли треба постійно "доганяти" конкурентів.
По-п'яте,забезпечення переваг перед конкурентами прямо пов'язане з формуванням у менеджерів уяви про нові (раніше невідомі) потреби людей, виходячи з можливостей, пропонованих сучасними революційними технологіями. У наш час успішний менеджмент неможливий без уміння безупинно "відкривати" нові потреби, створювати під ці потреби нові товари і способи виконання робіт усередині організації та формувати під нові потреби нові ринки.
Цей процес самовдосконалення організації в конкурентному середовищі повинен базуватися на нових інтелектуальних технологіях прогнозу ринку, бути безупинним і нескінченним, він є необхідною умовою виживання організації.
Що ж є достатньою умовою виживання організації?
Вважається, що підтримувати досягнення організацією її стратегічних цілей повинні функціональні підсистеми менеджменту, при цьому їх ядром у майбутньому стануть інтегровані інформаційні системи, що містять елементи штучного інтелекту.
На Заході такі інформаційні системи прийнято відносити до класу так званих "інтелектуальних" систем. Ці системи являють собою особливу категорію інформаційних технологій, що об'єднують такі різні методи, як нейтронні мережі, генетичні алгоритми, нечіткі системи, експертні системи, а також системи динамічного структурного моделювання. Загальною властивістю інтелектуальних систем є те, що вони імітують процеси, що відбуваються у природі. Штучні нейтронні мережі, наприклад, у першому наближенні моделюють властивості нервових ланцюгів, що поєднують біологічні нейрони. Генетичні алгоритми базуються на уявленнях про еволюцію живих організмів. Теорія нечітких множин і експертні системи оперують зі змістом слів людини (знаннями) і роблять висновки. І, нарешті, системна динаміка є могутнім інструментом, що дозволяє відображати когнітивні моделі і стимулює креативне мислення менеджерів вищої ланки.
Основні сфери застосування цих систем пов'язані з підтримкою прийняття управлінських рішень у таких напрямках бізнесу, як кредитування й оцінка ризиків, маркетинговий аналіз, прогнозування фінансових ринків, моделювання функціональних складових менеджменту (фінанси, виробництво, людські ресурси), розв'язання прикладних соціологічних задач (моделі формування і зміни рейтингів політиків), управління бюджетними ресурсами і економічне моделювання, виявлення незаконного використання кредитних карток.
СШІ - це програмна система, що імітує на комп'ютері мислення людини. Перед її створенням структурується сукупність знань:
а) вивчається процес мислення людини, що вирішує певні задачі або приймає рішення в конкретній професійній області;
б) виділяються основні кроки цього процесу
в) розробляються програмні засоби, що відтворюють вивчений процес на комп'ютері. Штучний інтелект надає комп'ютеру риси розуму. Методи штучного інтелекту засновані на структуризації систем прийняття рішень. СШІ визначають також як складну програму, що маніпулює знаннями з метою одержання задовільного й ефективного рішення у вузькій предметній області. Системи виконують у таких випадках роль експертів-консультантів, оскільки побудовані на знаннях компетентних експертів і володіють відповідною компетентністю (штучно відтворюють компетентність експертів).
Для представлення структурованих знань використовуються в основному три методи: правила, семантичні мережі і фрейми. Можливе поєднання різних методів, при яких виникають так звані гібридні СШІ.
Правило має таку структуру:
ЯКЩО , ТО .
Обидві частини правила виражені символами. У теорії баз знань ця конструкція зветься правила-продукції. Приклад правила-продукції:
"ЯКЩО коефіцієнт співвідношення позикових і власних засобів перевищує одиницю при низькій обіговості, ТО фінансова автономність і стійкість критична".
Докладніше про використання таких правил буде сказано нижче, при розгляді концепції інтелектуальних електронних таблиць.
Основними структурними елементами СШІ є правила (у них виражені знання) і факти (їх оцінюють за допомогою правил). Найчастіше в управлінській практиці правила бувають виведеними емпірично із сукупності фактів, а не шляхом математичного аналізу або алгоритмічного вирішення. Такі правила називають евристиками.
Знання - це інформація, необхідна програмі, щоб вона поводилася "інтелектуально". Наприклад, в електронній таблиці ви легко організуєте обчислення коефіцієнта обіговості, так само як і інших коефіцієнтів. Але словесний висновок про фінансовий стан ви побудуєте самі, залежно від засвоєних вами спеціальних економічних знань, і запишете цю оцінку в аналітичну записку. Однак можна структурувати ваше знання (у вигляді правил), помістити правило в базу знань і організувати автоматичну появу відповідного висновку у визначеному місці екрана, де ви введете логічні формули виведення певного висновку при істинності умови, що перевіряється.
У СШІ знання структуровані й організовані таким чином, що вони відділені від знань інших предметних областей і від загальних знань. До загальних знань відносять, наприклад, правила написання програми і команд, правила виконання команд програми і т.п. Виділені знання про предметну область називають базою знань, у той час як загальні знання, використані в конкретній СШІ для знаходження рішень, називають механізмом виведення (під терміном "виведення" тут мається на увазі виведення логічних висновків).
За аналогією з базою знань назвемо базою фактів сукупність фактів (оцінюваних за допомогою знань). Так. бухгалтерський баланс, додатки до нього і фінансовий звіт утворять базу фактів, а правила осмислення фінансового стану підприємства утворять базу знань. Різні фахівці можуть застосовувати різні набори правил для оцінювання фінансового становища організації, обчислення коефіцієнтів платоспроможності, стійкості, загальної рентабельності і т.п. З множини показників, що є в базі фактів, різні менеджери можуть використовувати лише кілька визначальних показників. Тобто в процесі використання фактів фахівець застосовує спочатку метод спрощення. Аналогічно поводиться терапевт, насамперед слухаючи пульс пацієнта, заглядаючи йому в горло, вимірюючи кров'яний тиск, чи водій автомобіля, виділяючи з безлічі подій на перехресті насамперед світло і колір світлофора. Стосовно СШІ цей найважливіший початковий прийом узагальнено названий процедурою спрощення (спрощенням фактів).
В узагальненій концептуальній структурі СШІ можна виділити три головних елементи: базу фактів, базу знань і
Loading...

 
 

Цікаве