WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Організація керівництва. Розподіл завдань керівником - Реферат

Організація керівництва. Розподіл завдань керівником - Реферат

шляхом поєднання декількох спеціалізованих функцій в одне ціле завдання.
3. Встановлювати взаємозв'язок з клієнтом. Надавати робітникам можливості:
- мати безпосередній зворотний зв'язок щодо результатів
своєї діяльності;
- розвивати міжособистісні види майстерності і впевненість
у собі;
- брати на себе відповідальність за управління зв'язками шляхом взаємодії з клієнтами (що користуються продукцією чи послугами фірми).
4. Збільшувати автономію службовців. Надавати робітникам певну відповідальність і контроль, давати можливість їм:
- визначати, які методи роботи вони будуть використо-
вувати;
- консультувати і навчати менш досвідчених робітників;
- намічати понаднормовий час;
- призначати першорядні справи;
- справлятися зі своїми труднощами самостійно, а не
покладатися на інспектора;
- контролювати бюджетні аспекти власних планів.
5. Відкривати канали зворотного зв'язку. Забезпечувати робітників зворотним зв'язком, коли вони виконують свої завдання, а не після факту, що вже трапився. Такий зворотний зв'язок може здійснюватися:
- прямими зв'язками із клієнтами;
- за допомогою відповідальності робітника за інспекту-
вання якості;
- за допомогою частих і стандартних звітів про виконання індивідуальних завдань.
Основне організаційне рішення, з яким зіштовхується кожен менеджер, полягає в тому, як задумати і впровадити різні види діяльності. Визначення рівня спеціалізації, що відповідає задуму ефективної діяльності, є центральним питанням, з яким зіштовхується менеджер. Чим менший розмах діяльності, тим виший рівень спеціалізації і потенційної дієвості, але при цьому, у деяких випадках, нижча задоволеність працівника. Чим виший рівень п'яти характеристик завдань, тим сильніше виявляється задоволеність працівника. Збільшення видів робіт і різноманітності діяльності є популярними заходами, щоб перетворити розширений розмах чи глибину у високоспеціалізовані види діяльності і врахувати при цьому людський фактор.
Організувати виробничий процес менеджер, який ефективно працює, може встановивши баланс між ефектами спеціалізації і людських уявлень, які часто пов'язані зі зменшенням чи розширенням розмаху діяльності і глибини. Після того, як менеджери розділили індивідуальну роботу відповідно до можливостей спеціалізації, діяльність окремих людей має потребу в організації.
При розгляді завдань менеджер повинен дотримуватися відповідних наступних правил.
1. Завдання повинні відповідати професійно-кваліфікаційним та особистісним характеристикам працівника і бути конкретними.
2. Необхідно чітко визначати терміни виконання завдань та як доцільно розподіляти час, ресурси, енергію.
3. Важливим є своєчасність інформування виконавця про важливість робіт.
4. Рівномірність завантаженості виконавців - фактор згуртування працівників.
5. Запобігання суперечності завдань, що розподіляються.
6. Надання певної свободи дії виконавцям.
7. Єдність професійної та особистісної мови спілкування "керівник - завдання - виконавець".
8. Врахування рівня інтелекту працівника та його здібностей, можливостей саморозвитку та самовдосконалення.
9. Логічність та послідовність викладання інформації та формування розпоряджень.
10. Ступінь категоричності форми передавання завдань повинен відповідати ступеню важливості, терміновості.
11. Форма впливу на виконавця є персоніфікованою. Вона повинна:
> залежати від ступеня вольового впливу;
> наводити на думку тих, хто потребує підказування;
> давати прямі розпорядження, нагадувати про необхідність дякувати тим, хто цього потребує;
> у категоричній формі наказувати, вимагати підпорядкування від тих, хто ігнорує поради, вказівки, рекомендації;
> заохочувати за сумлінну працю, карати тих, хто не бажає
виконувати доручені завдання.
12. Інтонація, з якою дається завдання, повинна відповідати конкретній ситуації.
13. Необхідно перевіряти розуміння змісту завдання та алгоритм його виконання.
Усвідомленню поставленого завдання виконавцем сприяє:
- вміння менеджера передати підлеглому особисту зацікавленість у чіткому, своєчасному та повному виконанні;
- звертання до підлеглого у тому вигляді, яке для нього є прийнятним;
- запобігання керівником нав'язування власної думки та манери виконання завдання;
- об'єктивізація завдань, що даються;
- адекватне заохочення працівника від ступеня відповідальності завдань, якісних та кількісних характеристик його виконання;
- переконаність виконавця у тому, що конкретне рішення є правильними.
Підлеглий при виконанні доручених завдань має право на помилку, але помилку не навмисну, а випадкову, наслідки якої усуваються, і яка не є систематичною (рис. 14.4).
Перекладання менеджером відповідальності за прорахунки в роботі на підлеглих є ознакою його непрофесійності. Тому йому необхідно боротися з помилками у роботі за допомогою превентивних і коригуючих засобів (рис. 14.5).
Рис. 14.5. Засоби боротьби з помилками
Всередині підприємства обов'язковим є закріплення за посадовою особою певної самостійності та міри відповідальності за виконання своїх обов'язків.
Розподіл функцій в апараті управління не є процедурою закріплення за керівниками окремих структурних підрозділів, а є засобом закріплення повноважень, обов'язків та відповідальності за вирішення певних завдань.
Важливо в управлінській діяльності дотримуватися субординації у розпорядчій діяльності, що полягає у слідуючому:
> уникати давати доручення працівникам, які не знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні. Це призводить до:
? підриву авторитету безпосереднього керівника;
? ускладнення діяльності безпосереднього керівника щодо підтримки трудової та виробничої дисциплін;
? порушення субординації;
> якщо подвійного підпорядкування не можна уникнути - необхідно чітко розділити їхні функціональні повноваження;
> ні в якому разі не виконувати роботу, що покладена напідлеглих;
> додаткова допомога підлеглому - основа успішного делегування.
Використана література
1. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2000. - 360 с
2. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.
3. Голиков Е. А. Менеджмент и логистика: Учеб. пособие. - М.: Издат. дом "Дашков и К0", 1999. - 412 с.
4. Герасимчук В. Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2000. - 360 с
5. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.
6. Голиков Е. А. Маркетинг и логистика: Учеб. пособие. - М.: Издат. дом "Дашков и К0", 1999. - 412 с.
7. Котлер Ф. Основы менеджменту: Пер. с англ. - М: Прогресс, 1991. - 736 с.
8. Котлер Ф. Маркетинг и менеджмент. - СПб: Питер Ком, 1998. - 896 с.
9. Мак-Дональд М. Стратегическое планирование маркетинга. - СПб.: Питер, 2000. - 320 с.
10. Мескон М. X., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М: Дело, 1992. - 702 с.
11. Пешкова Е. П. Маркетинговый анализ в деятельности фирмы. - М.: "Ось-89", 1996. - 80 с.
12. Промисловий менеджмент. Теорія та господарські ситуації: Підручник / За ред. А. О. Старостіної. - К.: Іван Федоров, 1987. - 400 с.
Loading...

 
 

Цікаве