WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Організація керівництва. Розподіл завдань керівником - Реферат

Організація керівництва. Розподіл завдань керівником - Реферат

різних
видів діяльності, щоб спрямовувати менеджерів у процесі визначення змісту індивідуальних завдань. Вони окреслили п'ять таких характеристик: різна майстерність, визначеність, істотність і самостійність завдань, а також зворотний зв'язок.
1. Різна майстерність - це спектр талантів, необхідних для роботи. Види діяльності, шо вимагають творчості й інтелекту, містять більше майстерності.
2. Ступінь, за яким робота включає виробництво закінченої продукції, відбиває визначеність її завдання. Професії, що включають виконання всіх аспектів діяльності, від початку до кінця, і виробництво матеріального продукту, мають більш високий ступінь визначеності завдань, ніж види діяльності, що становлять малі частини загального завдання виготовлення продукції чи надання послуг.
3. Істотність завдання визначається мірою впливу даного виду діяльності на інші. Види діяльності, що впливають на благополуччя, безпеку виживання людей всередині чи поза організацією, характеризуються більшою істотністю завдань, ніж види діяльності, що не мають такого впливу.
4. Самостійність (чи автономність) певної діяльності - це свобода, з якою людина планує й організовує роботу, яку вона повинна виконати. Чим більше відповідальності бере на себе людина за успіх чи провал роботи, тим більшою автономністю вона характеризується.
5. Зворотний зв'язок відбиває міру одержуваної людиною інформації про дієвість її роботи. Чим більш специфічна оцінка виконання роботи, тим більший зворотний зв'язок.
У таблиці 14.5 наводяться ці п'ять характеристик завдань, а також даються приклади діяльності з високими і низькими рівнями кожної характеристики.
Менеджери аналізують характеристики завдань з двох причин. Перша - коли вони можуть здійснювати спеціалізацію в роботі таким чином, щоб досягти високих рівнів усіх п'яти характеристик завдань, тобто, можна очікувати сприятливих результатів. Друга - там, де спеціалізація знижує рівень однієї, чи більше характеристик (що, звичайно, зустрічається частіше), менеджери повинні це врахувати, щоб пом'якшити можливі.
Таблиця 14.5 Характеристика завдань
Більшість переваг, яких можна досягнути за допомогою спеціалізації, є економічними за своєю природою. Однак ефекти спеціалізації не завжди сприятливі, особливо якщо враховувати загальнолюдські поняття. Існують значні побоювання з приводу того, що занадто спеціалізовані види діяльності можуть бути нудними і, навіть, деградуючими. Надмірна спеціалізація може призвести до таких поведінкових проблем, як прогули і плинність кадрів, низька продуктивність і, навіть, саботаж. Спеціалізація може також спричинити втрати часу при переміщенні процесу роботи від одного робітника до іншого.
Хоча спеціалізація може мати як негативні, так і позитивні ефекти, деякий рівень спеціалізації є основним у діяльності менеджерів з організації роботи. Отже, вибір, з яким менеджери зіштовхуються в процесі прийняття організаційних рішень, полягає в тому, щоб впровадити спеціалізацію і мати з неї користь, але при цьому дотримуватись обережності, аби уникнути надмірної спеціалізації і негативних наслідків.
Спеціалізація може сприяти підвищенню продуктивності, але якщо вона перевищує потребу, то може призвести до невдоволення службовців. Є два шляхи, як допомогти менеджерам у боротьбі зі складнощами, які викликані поведінкою людини. Ці методи відомі як розширення видів робіт і діяльності.
Ідея розширення видів робіт, що була розвинута промисловими інженерами, полягає в тому, щоб збільшити число робіт, які виконує робітник. Цим досягається збільшення розмаху діяльності. Один із різновидів збільшення кількості робіт називається чергуванням діяльності, коли робітник рухається по колу від одного виду роботи до іншого. В обох випадках почуття вибору підсилюється, і робітник одержує деяке полегшення від нудьги й одноманітності.
У той час як розширення видів робіт є, по суті, збільшенням розмаху діяльності, різноманітність діяльності містить у собі збільшення глибини діяльності.
Різноманітність діяльності - це спроба збільшити глибину діяльності шляхом надання їй більшої самостійності. На службовців покладається велика відповідальність за вирішення виробничих питань, а також їм дозволяється брати участь у розробці рішень, що стосуються роботи їхніх підрозділів. Часто зусилля з різноманітності діяльності містять у собі процес організації робочих команд, яким доручено якесь групове виробниче завдання. Такій команді надається деяка самостійність у визначенні того, яким чином варто досягти поставленої перед ними мети.
Для прийняття рішень зі спеціалізації менедзщщі необхідно знати види діяльності у зв'язку із наступною матрицею (рис. 14.3).
Горизонтальна вісь матриці - глибина діяльності, ступінь контролю, що людина здійснює над своєю діяльністю. Вертикальна вісь - розмах діяльності, кількість варіантів і повторень, які включені в діяльність. Кожна вісь розділена на категорії високого і низького рівнів.
Рис. 14.3. Матриця спеціалізації діяльності
Сектор 1. Там, де глибина і розмах діяльності високі, менеджеру слід вишукувати шляхи для збільшення спеціалізації - скорочення кількості і/чи ступеня контролю діяльності, чи збільшення кількості повторень.
Сектор 2. Там, де розмах діяльності високий, але глибина діяльності низька (невелика), менеджер повинен скоротити розмах діяльності шляхом виключення деяких операцій, включених у завдання так, щоб ті, що залишилися, повторювалися частіше. Крім того, повинна бути розпочата програма різноманітності діяльності для того, щоб нейтралізувати дисфункціональні ефекти малого рівня глибини діяльності.
Сектор 3. Там, де розмах діяльності низький, а рівень глибини діяльності високий, варто виконувати програму розширення видів робіт, шо дозволить збільшити кількість необхідних завдань і скоротити повторюваність робочого циклу. Треба домагатися більшої конкретності в стандартах і видах на майбутнє, аби скоротити невизначеність, що супроводжує діяльність з високим рівнем глибини.
Сектор 4. Там, де і глибина, і розмах діяльності низькі, менеджер повинен вводити програму, що включає як різноманітність діяльності, так і розширення видів робіт. Коли перебудова діяльності неможлива, менеджерам необхідно уважно спостерігати за подібними видами діяльності, щоб виявляти і виправляти такі небажані наслідки, як часті прогули і неякісне виконання завдань. Особливу увагу також варто приділяти тому, щоб доручати спеціалізовані види діяльності тим робітникам, що справляються з ними краще.
Менеджери, які вирішили урізноманітнити і розширити види діяльності, повинні пам'ятати про два застереження. Перше - хоча продуктивність може бути збільшена шляхом усунення багатьох
моментів надмірної спеціалізації, ні урізноманітнення діяльності, ні розширення видів робіт не припускають збільшення продуктивності. Менеджерам не слід очікувати занадто багато від цих методів. Друге - розробка і здійснення цих програм може виявитися дорогою справою. Особливо уважно слід вивчати, чи виправдовують очікувані результати вкладені кошти. Для подолання негативних наслідків поділу праці в західних посібниках з менеджменту рекомендуються такі наступні дії.
1. Створювати природні робочі одиниці. Розподіляти завдання на основі кваліфікації і досвіду робітника, значущості і важливості діяльності для робітників.
2. Комбінувати завдання. Заохочувати розвиток декількох видів майстерності
Loading...

 
 

Цікаве