WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Основи лідерства, конкепці лідерства та ситуаційного лідерства - Курсова робота

Основи лідерства, конкепці лідерства та ситуаційного лідерства - Курсова робота

наступними трьома змінними.
Відносини "лідер-послідовник". Дана змінна відображає рівень лояльності, довіри, підтримки та поваги, які зазнають і проявляють послідовники по відношенню до лідера. Мова йде про визнання лідера послідовниками, що є найбільш важливою умовою. Прийняв лідера, послідовники будуть робити все можливе для досягнення поставлених ним цілей.
Структурованість роботи. Ця змінна відображає рівень структурованості вирішуваних групою проблем і виконуваних завдань, які вимірюються слідуючими складовими: ясність цілі, множинність засобів по досягненню цілей, обоснованість рішення.
Посадова влада. Дана змінна розглядає рівень формальної влади лідера, яку він отримує від займаємої позиції в організації.
Модель ефективного лідерства базується на тому, що лідерство ситуаційно. Благоприємність ситуації по відношенню до конкретного використаного стилю визначається через три раніше розглянуті ситуаційні змінні. Це означає, що ефективність лідерства залежить від того наскільки ситуація дає лідеру можливість впливати на інших людей.
3.3. Модель ситуаційного лідерства Херсея і Бланшарда
Поль Херсі і Кен Бланшард розробили ситуаційну теорію лідерства, яку вони прозвали теорією життєвого циклу, згідно з якою найбільш ефективні стилі лідерства залежать від "зрілості" виконавців. Зрілість не слід визначати, як вік, зрілість окремих осіб та груп мають на увазі здатність нести відповідальність за свою поведінку, бажання досягти поставленої мети, а також освіта та досвід у відношенні до конкретної задачі, яку необхідно виконати.
Згідно з Херсі і Бланшардом поняття зрілості не є постійною рисою особи чи групи, а скоріше характеристикою конкретної ситуації.Іншими словами в залежності від виконуваємої задачі, окремі особи і групи виявляють різний рівень "зрілості". Відповідно керівник-лідер може змінювати і свою поведінку в залежності від відносної зрілості особи чи групи. Він визначає цю зрілість оцінюючи прагнення до досягнення, здатність нести відповідальність за поведінку, а також рівень освіти та досвід останньої роботи над дорученими завданнями.
Ці три моделі вплинули на розвиток теорії лідерства. Хоча жодна з цих теорій не отримала повного підтвердження в дослідженнях; переконаність, що лідери повинні обирати стиль керівництва відповідно до ситуації не викликає сумнівів. Не існує якогось одного оптимального стиля лідерства.
Лідерство, як і управління, являється до деякої міри мистецтвом. Можливо, це і є причина того, чому дослідникам не вдалося розробити чи обоснувати яку-либо теорію. Ми поділяємо ситуаційний підхід до лідерства і вважаємо, що при належній підготовці лідери зможуть навчитися обирати стиль, відповідний ситуації.
Висновки
Написавши роботу, дійсно розумієш, яку працю зробив і скільки дізнався. Звичайно робиш власні спостереження та висновки щодо опрацьованої теми.
Я можу сказати, що я багато дізналася про лідерство, його множинні визначення, основні концепції та теорії. Я збагнула, що це дуже значна тема, яка пов'язана не тільки з менеджментом, але і іншими дисциплінами як психологія, педагогіка, економіка, етика і т. д. Розглядаючи лідерство з точки зору менеджмента необхідно сказати, що ефективне лідерство є запорукою успішної діяльності організації, тому що лідерство в управлінні - міцний впливовий механізм який розповсюджується на діяльність всієї організації.
Ще раз підкреслюється, що проблеми лідерства є ключевими для досягнення організаціонної ефективності. З одного боку лідерство розглядається як наявність певного набору якостей у людей, які висувають себе в лідери, з іншого, це процес несилового впливу в напрямку досягнення організацією своїх цілей. Ми бачимо, що лідерство трактується двояко, але й існують ще інші підходи до вивчення лідерства, які розглядаються в першій главі.
Цими підходами являються: підхід з позицій особистісних якостей, поведінковий підхід та ситуаційний підхід. Підхід з позиції лідерських якостей передбачає наявність у людини тих якостей , які дадуть змогу назвати його лідером; поведінковий підхід лежить в основі класифікації стилів лідерства, а ситуаційний - базується на певній поведінці лідера в залежності від певної ситуації. Ці три підхода є необхідними для розуміння сутності лідерства.
В другій главі я розглянула основні теорії лідерства, які насьогодні дуже розвинуті і які перевіряються на практиці шляхом їх втілення та використання в управлінській діяльності.
На мою думку лідерство перш за все пов'язано з особистісними якостями. Якщо людина володіє цими якостями, або вони закладені в неї з народження, вона зможе ефективно, а головне, не використовуючи формальну владу вести послідовників в правильному напрямку для досягнення спільних цілей.
В сучасних умовах - лідерство дасть нам змогу підняти людське бачення на рівень більш широкого світогляду, вивести ефективність діяльності людини на рівень більш високих стандартів, а також сформувати особистість здатну досягти великих результатів за допомогою своїх неординарних здібностей. Процес лідерства дасть змогу вдосконалити внутриупрвлінську структуру відносин в організації, забезпечити постійний рух вперед для досягнення найкращих результатів, корисних як для суспільства, так і країни в цілому.
Список використаної літератури
1. Андреев В.И. Саморазвитие менеджера.- М.: Народное собрание, 1995. - 160 с.
2. Брэддик У. Менеджмент в организации.- М.: "ИНФРА-М", 1997. - 344 с.
3. Беклешов Д. В. Манеры и поведение делового человека, Н. Уренгой: Бизнес социальная психология, 1993 - 113 с.
4. Веснин В. Р.Основы менеджмента: Учебник. - М: ИМПЭ. Изд. "Триада, Лтд", 1997. - 384с.
5. Виханский О.С.,Наумов А. И. Менеджмент: Уч. - М.:Изд-во МГУ, 1995, - 416 с.
6. Довгань Л. Є., Нємцов В.Д. Менеджер - підготовка і перепідготовка. - К.: МП "ОКО", 1993, - 126 с.
7. Завадський Й. С. Менеджмент: - Т.1 - К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997, - 543 с.
8. Лозниця В. С. Психологія менеджменту: Навч. Посібник .- К.: КНЕУ. 1997. - 248 с.
9. Максимцов М. М., Игнатьева А.В. Менеджмент: Учебник для вузов. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998, - 343 с.
10. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. - М.: "Дело", 1992, - 702 с.
11. Мухин Ю. И. Наука управлять людьми, М.: Форум, 1995, - 368 с.
12. Обозов Н. Н. Щекин Г. В. Психология работы с людьми.
3-е изд., переработ.- К.: МАУП, 1996. - 136 с.
13. Паркинсон С. Н., Рустомджи М. К. Искусство управления пер с англ. К. Савельева. - М.: Агенство "ФАИР", 1997. - 272 с.
14. Питер Ф. Друкер Эффективный управляющий, пер. А. Мкервали СП "Бук Чембэр Интернэшнл", 1994. - 265 с.
15. Платонов С. В., Третяк В. И. Искусство упраленческой деятельности. - К.: ООО "Издательство Либра", 1996. -416 с.
16. Салига С. Я. Основи менеджменту: учбовий посібник. - К.: "ОКО", 1994. - 140 с.
17. Туленков М. В. Вступ до теорії та практики менеджменту: Навч. Посібник.- К.:МАУП, 1998. -136 с.
18. Хміль Ф. І. Менеджмент: Підручник. - К.: Вища шк., 1995.- 351 с.
19. Щокін Г.В. Практична психологія менеджменту:Науково-практичний посібник. - К.: Україна, 1994. - 399 с.
Loading...

 
 

Цікаве