WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інноваційний менеджмент у системі управління інноваційною діяльністю. Трансфер-технології. Інноваційні процеси - Реферат

Інноваційний менеджмент у системі управління інноваційною діяльністю. Трансфер-технології. Інноваційні процеси - Реферат

досліджень.
Створення венчурних фірм передбачає наявність таких компонентів:
o ідеї інновації;
o готовності ринку до споживання інноваційного продукту та наявності підприємця, який на основі запропонованої ідеї може організувати фірму;
o ризикового капіталу для фінансування.
Венчурний капітал може мати різноманітне походження: кошти великих компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів. Величина прибутку як результат вкладеного капіталу визначається різницею між курсовою вартістю акцій, що належать ризиковому інвестору в сумі акцій фірми-новатора та сумою коштів, вкладених ним у проект.
Результати інноваційної діяльності виражаються в інноваційній про-дукції, яка може бути у вигляді речової форми або без неї (наприклад "ноу-хау") та підлягає юридичному захисту.
Основне завдання правового захисту результатів Інтелектуальної дія-льності - це надання авторам технічних рішень, вченим, винахідникам на певний термін як винагороду за свою працю виключного права розпо-ряджатися своїм винаходом. Законодавчий захист винаходів гарантує ав-тору, що результати його творчої діяльності не будуть безкоштовно вико-ристовуватись третіми особами. В цьому випадку виникає таке юридичне поняття як інтелектуальна власність. Основними вважаються три типи інтелектуальної власності:
o патенти, які закріпляють за автором право на винахід;
o авторське право, яке поширюється на інтелектуальний продукту сфері науки, літератури імистецтва;
o товарний знак, який дає змогу віднести конкретний вид виготовленого товару до його виробника.
Патент - це документ, який видається компетентним державним орга-ном, підтверджує визнання науково-технічного винаходу та засвідчує право патентовласника виготовляти та реалізувати продукцію, яка втілила винахід або використовувати технологічні процеси, які є винаходом, на монопольній основі.
Таке право власності на винахід дозволяє власнику патенту у випадку порушення його прав звернуться в суд та вимагати компенсації своїх збитків.
Товарні знаки дозволяють ідентифікувати продукцію окремого ви-робника. Вони служить орієнтиром під час вибору товару. При тому і ви-робник і продавці можуть мати свої окремі товарні знаки.
Товарний знак виконує такі функції:
o служить орієнтиром при виборі товару;
o вказує на відповідність певному рівню якості товарів;
o рекламує товар, ним забезпечує виробнику популярність.
Товарний знак входить в склад нематеріальних активів та на рівні з патентом є предметом ліцензійних угод.
Результатом ліцензійної угоди є ліцензія, яка є дозволом власника тех-нології чи прав промислової власності на використання особою чи органі-зацією винаходу, науково-технічного досягнення, технічних знань та виро-бничого досвіду, необхідного для організації виробництва, а також торгової марки протягом певного періоду часу за обумовлену в угоді винагороду.
Розрізняють патентні ліцензії та "ноу-хау"- ліцензії. Патентна ліцензія надає право використання винаходу, захищеного патентом. "Ноу-хау" ліцензії дають дозвіл на використання технічних знань, практичного досвіду, технічну, комерційну, управлінську інформацію, які мають комерційну цінність та не захищені патентами.
Наслідком інноваційної діяльності є також нові дизайнерсько-художні рішення зовнішнього виду виробу - промислові зразки.
Промислові зразки відображають єдність технічних, функціональних та естетичних властивостей виробу, які також входять до складу нематері-альних активів і є предметом ліцензійних угод та об'єктом охорони про-мислової власності.
Загалом, результатом інноваційної діяльності є підвищення конку-рентоспроможності виготовленої продукції, успішна її реалізація на вну-трішньому та зовнішньому ринках.
Висновок
Таким чином, інноваційний менеджмент порівняно нове поняття для наукової громадськості і підприємницьких кіл України. Саме в даний час Україна переживає бум новаторства. На зміну одному формам і методам керування економікою приходять інші. У цих умовах інноваційною діяльністю буквально змушені займатися всі організації, усі суб'єкти господарювання від державного рівня керування до знову створеного товариства з обмеженою відповідальністю в сфері малого бізнесу.
Термін "інновація" став активно використовуватися в перехідній економіці Росії як самостійно, так і для позначення ряду родинних понять: "інноваційна діяльність", "інноваційний процес", "інноваційне вирішення" і т.п. У літературі нараховується велика кількість визначень. Наприклад, по ознаці утримання або внутрішньої структури виділяють інновації технічні, економічні, організаційні, управлінські й ін.
Під інноваціями в широкому змісті розуміється прибуткове використання нововведень у виді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного або іншого характеру. Період часу від зародження ідеї, створення і поширення нововведення і до його використання прийнято називати життєвим циклом інновації. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвий цикл інновації розглядається як інноваційний процес.
Поняття "комерціалізація технології" припускає обов'язкове комерційне використання інформації про технологію, тобто використання з обов'язковим витягом вигоди. Найчастіше ця вигода виміряється в конкретних грошових одиницях безпосередньо, набагато рідше - у тих же одиницях, але опосередковано, через, наприклад, збільшення ефективності іншої технології. Але гроші в цих розрахунках присутні завжди і є визначальним критерієм успішності процесу. У той же час питання про тім, хто, який суб'єкт здійснює безпосереднє використання технології, при комерціалізації не є першорядним, і зокрема, комерціалізацією нерідко намагається зайнятися сам автор, першоджерело нової технології (фізична чи особа організація).
Список використаної літератури
1. Балабанов И.Т. Инновационний менеджмент: Уч. пособие. - СПб.: Питер. - 2000. - с. 208
2. Інноваційні процеси в Україні / За ред. Ковалевського М.С. - К., 2002.
3. Инновационний менеджмент. Учебник / Под ред. С. Д. Ильенковой, - М.: Юнити, 1997 г.
4. Кокурин Д.И. Инновационная деятельность. - М. - 2001. - с. 111.
5. Масалов А. Инновационний тип развития // Журнал для акционеров. - 1999. - № 9. - с. 12.
6. Основи інноваційного менеджменту / За ред. М'якушева О.П. - Харків, 2003.
7. Як підтримувати інноваційну діяльність? Досвід країн Європейського союзу./ Програма Tacis Європейського Союзу. К: Українсько-європейський консультативний центр (UEPLAC), група економічного законодавства, березень 2001 р.
Loading...

 
 

Цікаве