WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Стан та перспективи розвитку управлінського консультування на підприємствах України - Дипломна робота

Стан та перспективи розвитку управлінського консультування на підприємствах України - Дипломна робота

тому перевага віддається саме цій системі, оскільки вона випробувана і показує позитивні результати.
13) Юридичний консалтинг ? це одна з основних складових консалтингу і взагалі професійних послуг. Юристи надають послуги як у формі порад, так і безпосереднім веденням справ своїх клієнтів. Вони також можуть надавати експертні висновки про відповідність дії або документа юридичним нормам [76].
Розширення сфери використання консультаційних послуг зумовлює тенденцію до спеціалізації консультантів за певним їх видом. За характером надання послуг консультантів поділяють на такі:
радників (внутрішній консультант) ? консультанти, які зараховані до штату організації (підприємств);.
зовнішніх консультантів ? фахівці, що залучаються ззовні та працюють на договірних засадах;
експертів ? консультанти, що залучаються для оцінювання конкретної проблеми або результатів діяльності.
Класичний розподіл консультантів за спеціалізацією ґрунтується на двох визначених підходах до консультування [82]:
1) експертному (консультування ґрунтується на знаннях певних сфер економіки та управління);
2) дженераліському або універсальному ? (консультування, ґрунтується на узагальнених знаннях про основні закони управління).
Для точнішого розподілу консультантів за спеціалізацією, яка на сьогодні визначальна, подамо іншу класифікацію (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Класифікація спеціалізацій консультантів
За дисциплінарною ознакою За видами організаційної діяльності За видами проблем
Консультанти:
юристи, психологи, економісти, соціологи
Консультанти з:
фінансової політики, маркетингу, реклами, продажу, управління, бізнесу,
роботи з персоналом Консультанти з: виведення організації з кризи, розроблення управлінських структур, розв'язання конфліктів, сприяння професійному росту співробітників
Співробітники консалтингової компанії за дисциплінарною ознакою можуть консультувати як окремого працівника, так і організацію; вони ? носії професійних знань і особисто продають професійний погляд на організацію. Товаром може бути аналіз ситуації з погляду певної наукової дисципліни, рекомендації чи навчання.
Визначальний фактор діяльності консультантів за видами організаційної діяльності ? аналіз відповідної сфери діяльності, надання рекомендацій та пропозицій щодо вирішення проблем у межах компетентності консультанта.
Консультантами за видами проблем можуть бути економісти, юристи, психологи і навіть лікарі з базовою освітою, однак вони не беруть на себе відповідальність за поліпшення ефективності організації чи налагодження фінансової, маркетингової, кадрової або іншої діяльності організації. Їхній товар ? вирішення конкретної проблеми [28].
Дещо інший вигляд матиме спеціалізація консультантів, якщо за визначальні критерії взяти їх знання та навики [28]:
науковий підхід ? консультант спеціалізується на впровадженні наукових знань у практику організації;
емпіричний підхід ? консультант спеціалізується на застосуванні методик, надбаних у процесі роботи з іншими підприємствами;
унікальний підхід ? ґрунтується на індивідуалізації кожної організації, що потребує окремого підходу.
На противагу спеціалізації консультантів існує й універсальний підхід до вирішення проблем організації. Універсалами вважаються консультанти, які надають допомогу з усіх напрямів діяльності організації або представляють організацію як ціле і вважають, що ні один напрям, ні одна проблема не повинні і не можуть бути ефективно вирішені за межами загального цілісного аналізу організації. Однак сутність полягає не у протиставленні універсалів і спеціалістів, а у комбінуванні їх навиків і вмінь для досягнення вагомого сумарного ефекту в трансфері знань підприємницьким структурам [85].
1.2. Особливості взаємодії консалтингових компаній та підприємств замовників в контексті світових економічних тенденцій
Передумовами виникнення консалтингу можна вважати дослідження відомими науковцями сфери менеджменту. Доцільність використання наукового методу для вирішення проблем виробництва обґрунтували піонери школи наукового управління, зокрема Ф. У. Тейлор, Ф. Гіллберти [47].
Недоліки теорії організації виробництва зумовили підвищення інтересу до різних аспектів організації бізнесу та виникнення нових сфер консультування. Це сприяло появі перших штангових фірм. Першою фірмою, що наблизилась за своїм значенням до консалтингової, була "Служба ділових досліджень", заснована в Чикаго 1914 р. Едвіном Бузом. Серед інших першими була компанія "Arthur D.Little", створена 1886 р. [82] .
Паралельно розвивалось консультування з питань фінансів, включаючи фінанси підприємства та фінансовий контроль за операціями. Нові консультанти мали бухгалтерську освіту та досвід роботи з фірмами дипломованих бухгалтерів. Одним із них був Джеймс О. МакКінзі ? прихильник теорії загального управління і ретельного діагнозу ділового підприємства, що заснував власну консалтингову фірму 1925 р. [82].
Що стосується європейських країн, то заслуговує на увагу перша англійська консалтингова фірма, яку створив у Великобританії Чарльз Ліхо 1924 р. Успіх Ліхо слугував поштовхом для створення інших фірм, серед яких:
Associated Industrial Consultants Ltd (пізніше NBUCON), створена 1926 року;
Urwick Orr & Partners та Production Engineering Ltd (PE), створена 1934 року;
PA Management Consultants, створена 1943 року [82].
У 20-30-ті роки консалтинг поширюється не тільки у США та Великобританії, але й у Франції, Німеччині, Чехословаччині та інших промислово розвинених країнах. Однак його обсяг і сфери застосування залишалися обмеженими. Послугами консалтингових фірм користувались, здебільшого, великі корпорації. Поступово замовлення на виконання завдань почали надходити від урядів, що стало початком консультування державного сектора. Консультування для уряду й армії відіграло важливу роль під час Другої світової війни [98].
Післявоєнне будівництво, стрімке піднесення ділової активності у поєднанні з прискоренням технологічних змін, наступальний розвиток економіки деяких країн, інтернаціоналізація промисловості, торгівлі та фінансів у світі створили особливо сприятливі умови для зростання попиту на консалтинг, стали поштовхом для заснування більшості консалтингових організацій. Відбулися також значні якісні зміни [61].
Стратегічне мислення консультантів змінилося на початку 80-х років під час світового економічного спаду. Кошти на використання зовнішнього консультування скоротилися у багатьох організаціях, клієнти стали більш перебірливі та вимогливі. Ріст консалтингових фірм уповільнився, деякі з них перестали існувати, інші об'єднувались. Головні консалтингові фірми виявилися досить гнучкими і динамічними, змінивши набір запропонованих послуг,організаційні й операційні методи. Загалом економічний спад сприяв підвищенню якості консалтингових послуг [82].
За останні 20 років конкуренція у сфері консалтингової діяльності
Loading...

 
 

Цікаве