WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат

Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат

за частиною усіх органів соціального організму. Це загальний огляд складових частин адміністративного механізму. Складання річної програми і розгляд пропозицій до нагород та просування по службі стає приводом періодично проводити такий огляд.
6. Наради і доповіді. На нараді важливих і безпосередніх своїх співробітників керівник може викласти програму, скористатися думками кожного, прийняти рішення, перевірити, чи правильно зрозуміли його розпорядження і наскільки зрозуміла кожному участь, яку він має взяти
у їх виконанні. Все це в десять разів швидше, ніж коли треба було б досягнути тих самих результатів, але без скликання наради. Вона є для начальника також засобом, за допомогою якого він може ближче взнати своїх підлеглих.
7. Не давати дрібницям поглинати всю свою увагу. Великий недолік для начальника - присвячувати багато часу таким дрібницям, які не менш успішно можуть виконати підлеглі функціонери, тимчасом як він сам не встигає розв'язати більш важливі проблеми.
Начальник повинен знати все, але він не може все бачити і все робити сам. Тому він має перекласти на своїх підлеглих і на свій штаб всю ту роботу, в якій не обов'язкова його особиста участь. У нього не буде ніколи надлишку часу і сил для питань, які потребують постійного й особистого втручання...
г) Узгодження. Узгодження має своєю метою кожному елементу соціального організму надати можливість виконати свою часткову роль у згоді з іншими елементами.
Один з кращих засобів підтримувати особовий склад - завжди в дійовому стані і полегшити йому виконання його обов'язків полягає в скликанні "нарад начальників служб". У результаті такої наради кожен відділ знає точно, що він має виконувати в цілому, узгоджено з іншими відділами, і завдяки цьому між ними зникають колишні непроглядні перегородки.
д) Контроль. Мета контролю полягає в перевірці, чи все виконується відповідно до прийнятої програми, відданих наказів і встановлених принципів. Він має відмічати хибні погляди на справу і помилки з тим, щоб можна було їх виправити й уникнути повторення надалі.
Контроль застосовується до всього: до предметів, осіб і дій, а також практикується в усіх галузях.
З погляду адміністративного контроль повинен засвідчити, що програма існує, виконується і тримається "в ажурі", що соціальний організм в хорошому стані, що розпорядництво здійснюється згідно з прийнятими принципами, що адміністративне обладнання виконано і правильно функціонує. Він проникає в аналогічні деталі і в усіх інших функціях - технічних, комерційних, фінансових, рахункових і страхових. Ці операції контролю входять у коло обов'язків начальника та його співробітників на невеликому підприємстві; на великому - вони частково передаються спеціальним функціонерам - інспекторам, контролерам.
Основні умови, яким має відповідати контролер, такі: компетентність, почуття обов'язку, незалежне становище щодо контрольованого, розсудливість і такт. Він має утримуватися від втручання в управління і виконання справ.
Щоб контроль був дійовим, він повинен відбуватися вчасно і мати практичні наслідки. І навпаки, якщо свідомо нехтують практичними висновками, що випливають з нього, то такий контроль буде просто даремним.
Такими є основні правила адміністративної доктрини. Вони прийнятні всюди. Жодного голосу не лунало проти такого розуміння адміністрування підприємств. Тим часом дуже рідкісні ті великі приватні підприємства, в яких адміністрування відповідало б цій доктрині, а ще рідкісніші, однак, державні установи. Чому?
По-перше, тому, що взагалі важко управляти великими підприємствами і що не досить мати загальні відомості, необхідні для адміністратора, щоб бути в змозі передбачати, організовувати, розпоряджатися, узгоджувати та контролювати.
Друга причина, можливо, ще важливіша, полягає в тому, що не встановлено, чим мають бути організація і функціонування "управління" на великому підприємстві, адже час і досвід надали "основі" соціального організму всіх підприємств освячену форму, іменовану пірамідальною, яка однаково застосовується як у державних установах, так і на приватних підприємствах, і завдяки цьому устрою вища влада спроможна впливати на нижчу у виконанні покладених на неї завдань.
Розвиток сучасних великих підприємств додав до ієрархічної піраміди один чи кілька щаблів, яким ще не вдалося скористатися уроками, що повільно випливають з досвіду на основі певних фактів. Керівники промисловості, воєначальники, міністри, правителі держав перебувають у пошуках загальних правил, які могли б регламентувати їхню діяльність, але оскільки вони поки що ще не встановлені, то діють за власним натхненням, що не завжди сприяє успішній діяльності їхніх підприємств. Щодо цього, то видовище, яке становить собою управління великими підприємствами- як приватними, так і державними,- вкрай повчальне.
В одному разі - добре зрозуміле передбачення;
в іншому - відсутність передбачення і життя з дня на день;
тут - велике значення надається добору, підвищенню по службі і побудові соціального організму;
там - відсутність інтересу до якості персоналу;
тут - начальників добирають дуже уважно;
там - розпорядження справою довірено мало не першому зустрічному;
тут - усе використано, всі зусилля узгоджені;
там - кожен тягне в свій бік, між частинами соціального організму зведені непроглядні перегородки; у контролі - ті ж крайності.
Недоліки в організації та функціонуванні управління на великих підприємствах можна звести до двох основних причин:
1) до величини самих підприємств;
2) доадміністративної неосвіченості керівників.
Труднощі, що випливають з величини підприємства, викликають з боку великих підприємств нову тенденцію розвиватися більше по горизонталі, шляхом створення союзів і філіалів, ніж по вертикалі. У великих націй існує навіть тенденція розвитку швидше до федерування, ніж до централізації. Безумовно, все це треба враховувати під час побудови великих підприємств.
Щоб перемогти адміністративну неграмотність, треба вдаватися до всіх засобів освіти. Інший спосіб, дієвість якого я перевірив, полягає у впровадженні на підприємстві ефективних знарядь адміністративної техніки.
Використана література
1. Кардашевский В'., Бондаренко А. Повышение производительности: европейский подход//Вопр. экономики. - 2000. - № 11. - С. 35-40.
2. Растимешин В., Куприянова Т. Управление производительностью: путь к росту // Человек и труд. - 1996. - № 8. - С. 70-73; № 9. - C. 67-69.
3. Фильев В. Управление ростом производительности труда // Экономист. - 1997. - № 3. - С. 60-66.
4. Батра Раджив, Майерс Джон Дж., Аакер Дэвид А. Рекламный менеджмент: Пер. с англ. - 5-е изд. - М.; СПб.; К.: Издат. дом "Вильяме", 1999. - 784 с.
5. Викентъев И. Л. Приемы рекламы и PUBLIC RELATIONS. - СПб.: - Изд. дом "Бизнес-Пресса", 1998. - Ч. 1. - 238 с.
6. Витт Юрген. Управление сбытом: Пер. с нем. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 112 с.
7. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998. - 268 с.
8. Войчак А. В. Маркетинговий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2000. - 100 с.
9. Герчикова И. Н. Менеджмент: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.
10. Голиков Е. А. Маркетинг и логистика: Учеб. пособие. - М.: Издат. дом "Дашков и К0", 1999. - 412 с.
Loading...

 
 

Цікаве