WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат

Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат

тим, щоб приватні інтереси були підпорядковані інтересам підприємства;
13) звертати особливу увагу на єдність розпорядництва;
14) установити загальний контроль;
15) боротися зі зловживаннями регламентації, бюрократичного формалізму, паперової тяганини і т. д.
Такою є адміністративна місія, яка має виконуватися персоналом кожного підприємства. Вона проста на підприємстві елементарному; вона ускладнюється все більше в міру того, як підприємство стає значнішим, а персонал - численнішим. Це правило підтверджується дійсним розвитком і вдосконаленням соціальних організмів.
Поодинокий ремісник елементарного підприємства замінюється майстром і кількома робітниками на невеликому підприємстві. Потім, у міру того як підприємство збільшується, послідовно з'являється ціла ієрархія посад. З функ-ціонерною формою виникають нові органи: збори акціонерів, адміністративна рада, головний директор і та ж підлегла йому ієрархія. В дуже великих акціонерних товариствах іноді - коли склад адміністративної ради надто чис-ленний - з'являється ще й виконавчий комітет, який вклинюється між радою і головною дирекцією. Цей виконавчий комітет є ніби зародком міністерства, заснованого державою тому, що парламент надто численний, щоб відігравати роль, подібну до адміністративної ради акціонерних товариств.
Як мозок у живому організмі, орган управління підприємством розвивається і вдосконалюється в міру росту соціального організму: адже він становить лише малу частку "установки" ремісника на елементарному підприємстві; це дуже важлива "установка" керівника середнього підприємства; а на великому підприємстві керівник найвищого сану вже недостатній для управління; він потребує допомоги певної кількості інших умів, які становитимуть штаб управління.
Штаб - це група людей, яка має владу, обізнана з усіма справами, а також має у своєму розпорядженні певний час, чого може бракувати начальнику; це - перший помічник, своєрідне підкріплення і розширення особистості начальника, в обов'язки якого входить полегшити керівникові виконання покладених на нього обов'язків. Штаб пристосовується до потреб підприємства.
У той час, як штаб великого промислового підприємства складається з кількох осіб у прямому підпорядкуванні керівникові, штаб сучасної армії являє v собою великий ієрархічний організм, до якого надходять усі відомості, необхідні головнокомандуючому, де вивчаються всі пропозиції, що можуть сприяти йому в прийнятті компетентного рішення.
Самі по собі, які б не були їхні якості і працездатність, керівники великих підприємств не можуть виконувати всі обов'язки, що стосуються, зокрема, розгляду кореспонденції, прийому відвідувачів, проведення нарад, різних заходів; вони повинні, крім того, забезпечити управління і контроль, стежити за дослідами, спрямованими на підготовку певних рішень, установлювати програму дій, стимулювати всілякі вдосконалення. Сила необхідності змушує їх вдаватися до штабу. Бачити деяких керівників державних установ і навіть правителів держав, полишених штабної служби, не можна без почуття глибокого здивування.
Форма й обсяг соціального організму підприємства повинні відповідати потребам останнього; необхідно далі, щоб кожен функціонер був здатний виконувати свої обов'язки.
Добір - одна з найбільш важливих і складних операцій підприємства; він багато в чому впливає на долю останнього. Наслідки поганого добору відповідають рангу функціонера; звичайно незначні; для нижчого службовця, вони завжди важливі для посади більш високої.
Труднощі вибору збільшуються відповідно до рівня функціонера: кілька днів, іноді кілька годин достатньо, щоб судити про якість робітника; потрібні тижні або місяці, щоб скласти правильну думку про здібності майстра; минають іноді роки, перш ніж точно визначаються достоїнства керівника великого підприємства.
Питання добору персоналу хвилює різного роду підприємства, а особливо великі. Найбільш важлива справа зборів акціонерів - призначення адміністративної ради, основна турбота якої - мати хорошу головну дирекцію.
в) Розпорядництво. Коли побудований соціальний організм, треба привести його в дію; це - завдання розпорядництва. Воно розподіляється між різними керівниками підприємства, на кожному з яких лежить тягар відповідальності за свою ділянку. Мета розпорядництва - дістати найбільшу користь від функціонерів, що працюють на його ділянці, в інтересах підприємства як цілого.
У всіх галузях - у промисловості, армії, державних установах тощо -розпорядництво великою ділянкою роботи потребує виняткових якостей. Я обмежуся лише нагадуванням деяких правил, що полегшують розпорядництво.
Начальник, на якого покладено розпорядництво, повинен:
1) знати досконало свій персонал;
2) позбутися нездібних;
3) добре знати умови, що зв'язують підприємство і службовців;
4) подавати хороший приклад;
5) проводити періодичне інспектування соціального організму, користуючись при цьому зведеними таблицями;
6) скликати відповідальних працівників на наради, на яких вироблялися б єдність напряму діяльності й узгодженість зусиль;
7) не давати дрібницям поглинати його увагу;
8) прагнути до того, щоб серед персоналу панували активність і відданість справі.
1. Поглиблене знайомство з персоналом. Яке б не було його ієрархічне становище, керівник має розпоряджатися безпосередньо лише дуже невеликою кількістю підлеглих, здебільшого менше шести. Тільки найнижчий керівник (майстер або подібний до нього за посадою) іноді розпоряджається 20-ЗО особами, коли робота їхня проста.
Тому керівникові навіть великого підприємства неважко вивчити своїх прямих підлеглих і знати, чого він може чекати від них, який ступінь довіри може до них виявляти. Це вивчення потребує певного часу. Воно тим важче,чим вищий ранг підлеглих, чим різнорідніші їхні функції і рідше стикаються вони зі своїм начальником, як це буває нерідкіо на івершині .особливо великих підприємств. Подібне вивчення неможливе за плинності персоналу.
2. Усуненнянездібних. Щоб утримати єдність і правильність функціонування, керівник повинен усунути або запропонувати усунення будь-якого функціонера, котрий з певних причин став нездатним виконувати покладені на нього завдання. Це - обов'язок керівника, хоч справа завжди складна, часто гнітюча. Такий обов'язок звернений до вищих моральних якостей начальника і, зокрема, до його громадянської мужності, яку нерідко виявити важче, ніж військову хоробрість.
3. Поглиблене ознайомлення з умовами, що зв'язують підприємство і функціонерів. Підприємство і його функціонери зв'язані умовами. Керівник повинен стежити за виконанням цих умов. Це змушує його до подвійної ролі: за-хищати інтереси підприємства перед функціонерами, з одного боку, та інтереси функціонерів перед власником - з другого. Щоб виконати таке подвійне завдання, він повинен досконало знати умови, мати глибоке відчуття обов'язку, справедливості, такту й енергії.
4. Добрий особистий приклад. Приклади точності, відданості й активності, подані начальником, завжди виявляються для підлеглих могутнішим стимулом, ніж страх покарання. Вони дають моральну підставу застосовувати до злісних неслухів тим більше покарання.
Поганий приклад так само заразливий і, якщо він іде зверху, то має негативні наслідки для роботи в цілому...
5. Періодичний огляд соціального організму підприємства. Цей огляд полягає у розгляді частини
Loading...

 
 

Цікаве