WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат

Вчення про управління (Файоль Анрі) - Реферат


Реферат на тему:
Вчення про управління (Файоль Анрі)
Зміст
1. Вступ
2. Основні функції
3. Загальні принципи адміністрування
4. Загальні правила
1. Вступ
Файоль Анрі (1841-1925) - французький інженер та науковець. Після закінчення в 1860 р. гірничої школи почав працювати на крупному металургійному об'єднанні, де згодом став генеральним директором. У цьому об'єднанні Файоль розробив і запровадив струнку систему управління виробництвом. У центрі цієї системи - адміністративна доктрина, що визначала суть адміністративних функцій, їхнє призначення, принципи адміністративного керування тощо. Основні теоретичні висновки Файоля щодо проблем удосконалення управління викладені в його книзі "Загальне і промислове управління" (1916). Відомі також його твори "Наукова організація праці" і "Позитивне управління".
2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ
Усі операції, що мають місце на підприємствах, можна поділити на такі 6 груп:
1. Операції технічні (виробництво, виготовлення, переробка).
2. Операції комерційні (купівля, продаж, обмін).
3. Операції фінансові (залучення капіталів та управління ними).
4. Операції з охорони (охорона майна й осіб).
5. Операції облікові (інвентар, баланс, витрати, статистика) .
6. Операції адміністративні (передбачення, організація, розпорядництво, узгодження і контроль).
Учення про адміністрування належить до останньої групи; воно не охоплює, отже, всього управління підприємством.
Управляти - означає вести підприємство до мети, стараючись найкраще використати його ресурси. Управляти - означає забезпечувати правильне використання шести основних функцій.
Адміністрування - лише одна з шести функцій, якими управління повинно забезпечувати правильний хід виробництва. Але воно займає таке велике місце серед обов'язків, які покладені на керівника підприємства, що може іноді здатися, ніби роль останнього виключно адміністративна.
Адміністративна функція має своїм предметом передбачення, організацію, розпорядництво, узгодження і контроль.
Передбачати - тобто вивчати майбутнє і встановлювати програму дій;
Організовувати - тобто будувати подвійний організм підприємства: матеріальний і соціальний;
розпоряджатися - тобто приводити в дію персонал підприємства
Узгоджувати - тобто зв'язувати й об'єднувати, поєднувати всі дії і всі зусилля;
Контролювати - тобто спостерігати, щоб усе відбувалося згідно з встановленими правилами і відданими розпорядженнями.
У такому розумінні адміністрування не є ні винятковим привілеєм, ні особистим обов'язком начальника підприємства; це функція, що розподіляється, як і інші основні функції, між главою і членами соціального організму.
Технічна функція не обмежується робітником або інженером; вона поширюється також і на главу підприємства; з іншого боку, адміністративна функція зовсім не є винятковою приналежністю начальника, вона здійснюється також нижчими службовцями. Проте участь кожної категорії працівників у виконанні якої-небудь певної функції значно відрізняється від участі іншої, близької за становищем категорії, отож, у кінцевому підсумку, зникає будь-яка спільність між "установками" - технічною, адміністративною або іншою - нижчого службовця або того ж роду "установками" глави організації.
Таблиця, вміщена в моїй книжці "Промислове і загальне управління", вказує на ступінь різних установок, необхідних кожній з категорій службовців великого підприємства, і свідчить про те, що на підприємствах усіх видів найважливішою "установкою" нижчих функціонерів є їх професійно-технічна "установка", що характеризує спеціалізацію цього підприємства. Тим часом основною "установ-кою" вищих керівників є "установка" адміністрування.
Завдяки передбаченню, організації, розпорядництву, узгодженню і контролю функція адміністрування бере участь у виконанні всіх інших. Таким чином, якщо функція адміністрування виконується належним чином, можна зробити припущення, що і з іншими також усе гаразд.
Перша умова, якій має задовольняти глава великого підприємства,- бути добрим адміністратором, тобто вміти передбачати, організовувати, узгоджувати і контролювати. Друга умова полягає в тому, щоб глава підприємства був компетентним у спеціальній технічній функції, характерній для цього підприємства.
Інші якості і знання, які бажано було б бачити в усіх, найважливіших керівників підприємств, такі: 1) здоров'я і фізична сила; 2) інтелігентність і розумова сила; 3) моральні якості: розважлива воля, тверда і наполеглива енергія і, якщо необхідно, сміливість, почуття відповідальності, почуття обов'язку і турбота про загальний інтерес; 4) високий рівень загальної культури; 5) загальне уявлення про всі найбільш істотні функції.
Адміністративна установка частково грунтується на особистій обдарованості, частково - на поглибленому життєвому знанні принципів та правил адміністративної доктрини.
Ми побіжно розглянемо різні елементи цієї доктрини.
3. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АДМІНІСТРУВАННЯ
Здорове функціонування соціального організму підприємства залежить від того, наскільки береться до уваги цілий ряд принципів, головними з яких є:
Поділ праці. Мета його - виробляти більше і краще при тій же затраті зусиль. Він веде до спеціалізації функцій і розподілу влади.
Авторитет. Відповідальність. У кожного начальника розрізняють авторитет "установлений", що залежить від виконуваної ним функції, і авторитет "особистий", що є результатом інтелігентності, знань, досвіду, морального до-стоїнства, здібності розпоряджатися, виконаної роботи і т. д.
Щоб начальник був хорошим, йому необхідно поповнювати особистим авторитетом той, яким він користується за своїм становищем. Не можна уявити собі "владу без відповідальності", тобто без відплати - нагороди чи покарання,- що супроводжує користування владою. Відповідальність є необхідною приналежністю влади.
Хороший начальник повинен мати сам і поширювати довкола себе мужність відповідальності.
Дисципліна. Дисципліна є повагою до умовностей, зміст яких - "слухняність, старанність, активність" і "зовнішній вияв поваги". Вона обов'язкова для вищих керівних осіб, як і для рядових функціонерів.
Поряд з формулою, що є у військових статутах: "Дисципліна становить найважливішу силу армії",- я охоче вмістив би ще й таку: "Дисципліна є те, у що її перетворює начальник".
Єдність розпорядництва. У будь-якій роботі будь-який функціонер не повинен одержувати розпоряджень більш ніж від одного начальника. Як тільки два начальники починають здійснювати владу однакового змісту над однією і тією ж людиною або над однією і тією ж службою, одразу ж відчувається нездужання. Якщо причина його зберігається, рівновага порушується ще більше, хвороба виступає, ніби в живому організмі, потурбованому стороннім тілом, і спостерігаються такі наслідки: або двоїстість припиняється завдяки зникненню чи усуненню одного з начальників і відроджується соціальне здоров'я, абоорганізм продовжує вироджуватися. Люди не терплять двоїстості розпорядництва.
Єдність керівництва. Воно виявляється так: "Один керівник і єдиний план - для сукупності операцій, що мають спільну мету". Це - необхідна умова єдності роботи, узгодженості сил, об'єднання зусиль.
Підпорядкування особистого інтересу загальному.
Цей принцип нагадує, що на підприємствах інтерес функціонера або групи функціонерів не повинен превалювати над інтересом підприємства в
Loading...

 
 

Цікаве