WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Інноваційний менеджмент підприємства (ВАТ Агрофірма „Прут”) - Курсова робота

Інноваційний менеджмент підприємства (ВАТ Агрофірма „Прут”) - Курсова робота

діяльності.
Під інноваціями в широкому значенні розуміється прибуткове використання новацій у вигляді нових технологій, видів продукції і послуг, організаційно-технічних і соціально-економічних рішень виробничого, фінансового, комерційного, адміністративного чи іншого характеру.
Інноваційний менеджмент повинен гарантувати ефективне використання інновацій і напрямків на підвищення ефективності функціонування та розвиток організацій у ринковому середовищі. Основними функціями інноваційного менеджменту є:
- аналіз;
- прогнозування;
- планування (стратегічне, поточне та оперативне);
- організація;
- мотивація;
- облік;
- контроль;
- координація;
- регулювання;
- керівництво.
Конкретне поповнення цих функцій залежить від рівня управління: держава, регіон, конкретне підприємство. Здійснення інноваційного менеджменту в цілому включає:
- розробку планів та програм інноваційної діяльності;
- нагляд за розробкою нової продукції та технології, її впровадження;
- розгляд програм розробки нової продукції та технології;
- забезпечення єдиної інноваційної політики та координації;
- забезпечення фінансовими та матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;
- затвердження тимчасових цільових груп для комплексного вирішення інноваційних проблем - від ідеї до середнього виробництва продукції.
Таким чином, ключову роль ініціації інноваційних процесів відіграє наукова сфера, яка регулюється Законом України "Про основи державної політики в сфері науки і науково-технічної діяльності" і визначає:
- роль держави в розвитку науки і техніки, використанні науково-технічних результатів для перетворення суспільного виробництва та задоволення потреб людей;
- основні цілі, напрями та принципи державної науково-технічної політики;
- форми та методи державного регулювання науково-технічної політики;
- форма та методи державного регулювання в науково-технічній сфері;
- повноваження державних органів у здійсненні науково-технічної політики;
- економічні та правові гарантії розвитку науково-технічної діяльності.
Інновації на сучасному етапі розвитку економіки стають головним засобом збереження конкурентноспроможності і стають невід'ємною частиною підприємницької діяльності. Управління нововведеннями здійснюється паралельно з управлінням діючим традиційним підприємством. Методи управління інноваціями відрізняються від методів управління традиційним виробництвом, оскільки інноваційні процеси спрямовані на створення раніше неіснуючих продуктів, якісне оновлення виробничих сил та виробничих відносин.
Слід врахувати, що час постійно знецінює існуючі продукти та технології, тому для уникнення технологічного відставання нововведення слід прогнозувати і займатися ними постійно, а не тільки тоді, коли настають критичні обставини. Продуктові, технологічні та організаційні нововведення взаємопов'язані, тому проводити їх треба комплексно. Головними принципами управління нововведеннями є:
- принцип безперервного прогнозування інноваційної ситуації;
- принцип динамічного попередження технологічного відставання;
- принцип системного впровадження новин у взаємопов'язаних сферах підприємницької діляльності;
- принцип поєднання інвестицій з інноваціями;
- принцип поєднання фінансового та інженерного аналізу результативності нововведень.
Якщо гроші взяті на нововведення з бюджетних коштів, будь-які нововведення з мінімальним прибутком підприємству вигідні. В умовах самофінансування гроші для реалізації НТД беруться з обігових коштів підприємства, тому інноваційний менеджер повинен шукати переконливі аргументи, обгрунтувати необхідність нововведень та відповідних капітальних вкладень у майбутній розвиток підприємства для збереження ним гідного місця на ринку товарів і послуг.
Період часу від зародження ідеї, її розробки до впровадження інновації називають життєвим циклом нововведення. З урахуванням послідовності проведення робіт життєвого циклу нововведення всю цю діяльність розглядають як інноваційний процес.
Основним товаром ринку нововведень є науковий та науково-технічний результат - продукт інтелектуальної діяльності, на який діють авторські права, оформлені згідно з діючим міжнародним правом та чинним законодавством України.
Розвиток ринку та конкуренція не тільки стимулюють, але й заставляють комерційні організації приймати участь у формуванні ринку нововведень за наступними направленнями:
" розвиток особистої наукової, науково-технічної та експериментальної бази для проведення науково-дослідних робіт;
" проведення досліджень на комерційних засадах з іншими організаціями;
" оформлення замовлень на проведення науково-дослідних чи експериментальних робіт з іншою організацією;
" придбання ліцензій на право виробництва товарів чи послуг;
" купівля готового виробу, технологій, ноу-хау та іншої інтелектуальної власності.
Основною умовою формування ринку інновацій є об'єми інвестицій як у сфері наукової, так і науково-технічної діяльності. Враховуючи протяжність інноваційного процесу в 3-5 років, головну роль відіграють довгострокові та середньострокові інвестиції, які забезпечують фінансування інновацій напротязі всього життєвого циклу.
Інноваційна діяльність спрямована на практичне використання наукового, науково-технічного результату й інтелектуального потенціалу з метою одержання нової чи радикально поліпшеної виробленої продукції, технології її виробництва і задоволення платоспроможного попиту споживачів у високоякісних товарах і послугах, удосконалення соціального обслуговування.
Інноваційний процес можливо розглядати з різних позицій та з різним ступенем деталізації:
- паралельно-послідовне виконання науково-технічної інновації виробничої діяльності і маркетингу;
- у вигляді тимчасових етапів життєвого інновації від виникнення ідеї до її розробки на впровадження;
- як процес фінансування та інвестування розробки на впровадження і розповсюдження нового продукту або послуги.
Інноваційний процес полягає в одержанні комерціалізації винаходів, нових технологій, видів продукції та послуг, рішень організаційно-технічного,економічного,соціального та інших результатів інноваційної діяльності. Інноваційний процес здійснюється в чотири стадії:
І. Фундаментальні дослідження в академічних інститутах, вищихнавчальних закладах, спеціалізованих лабораторіях. Бюджетне фінансування на безповоротній основі.
ІІ. Дослідження наказового характеру. Проводяться в усіх наукових організаціях і фінансуються як з бюджету, так і за рахунок замовників. Дослідження не завжди пророкуються,і тому носять ризиковий характер.
ІІІ. Проводяться дослідно-конструкторські та експериментальні розробки. Проводяться в підрозділах науково-дослідних інститутів, спеціалізованих лабораторіях, підрозділах великих промислових підприємств. Фінансуються як з державного бюджету, так і за рахунок замовників, а також за власні кошти.
ІV. Проводиться процес комерціалізації, починаючи із впровадження у виробництво, виходу на ринок та продажу.
Слід враховувати, що нововведення завжди пов'язані з ризиком, проте відмова в них є ще більше ризикованою. Дуже часто необхідність оновлення продукції або технології виникає саме тоді, коли фінансові результати підприємства виглядають добре і складається помилкове враження, що підприємство ще довго може існувати в традиційному вигляді. Завдання інноваційного менеджера полягає в тому, щоб подолати це протиріччя,
Loading...

 
 

Цікаве