WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Наука і мистецтво управління - Реферат

Наука і мистецтво управління - Реферат

фірми - людина. Розвиток науки менеджменту в цьому напрямку нерозривно пов'язана з діяльністю американського вченого-соціолога та психолога Елтона Мейо. Згідно системного та ситуаційним підходами організації розглядають як система взаємозалежних блоків, елементів, ланок. Прийняття управлінських рішень слід здійснювати на основі вивчення всієї сукупності ситуаційних чинників. У такий спосіб протягом ХХ століття відбулася трансформація науки управління від традиційного менеджменту до сучасного.
Сучасний менеджмент
Сучасний менеджмент висуває на перше місце не внутрішні чинники - раціональну організацію виробництва, зниження витрат, а проблему чіткості і адаптації до мінливих умов зовнішнього середовища. Уряд , споживачі, конкуренти -об'єкти постійної уваги менеджменту, організації. Використовується ситуаційний підхід відповідно до аналізованих конкретних обставин , що випливають на результати роботи фірми в певний момент. Розробляються специфічні прийоми ефективного досягнення стратегічних і поточних цілей. Підприємство розглядається як система, що має суспільне призначення. Головний ресурс - людина. Мобілізувати її творчу активність можна лише на основі системи мотивації. Вона - не сліпий виконавець. А разом із менеджером - генератор ідей. Необхідно створити умови для реалізації творчого потенціалу працівника, виховувати у нього почуття спів господаря, співвласника фірми. У своїй книзі " З роблено в Японії" Акіо Моріта назвав розподіл про менеджмент "Ми всі - одна родина". Він написав "у японських компаніях немає ніяких секретів чи таємних рецептів успіху. Найважливіше завдання японського менеджменту - сформувати таке ставлення до корпорації, як до рідної родини, сформувати розуміння того, що в робітників і менеджерів одна доля". Лише за таких умов реалізується спрямованість на інновації, без цього фірма не матиме стабільного становища на конкурентному ринку.
Сучасний менеджмент спирається на розвинену систему маркетинги, основа якого - задоволення потреб покупця. Основа діяльності фірми - планування. Поєднання стратегічного плану із середньостроковими і поточними планами забезпечує стабільність результатів роботи фірми. Сучасний менеджмент - це новітні технології прийняття рішень. Широке використання сучасних засобів комунікацій та багато чого іншого. Менеджмент - це мистецтво безконфліктного керівництва, яке перетворює хаотичне співтовариство людей на організовану, цілеспрямовану, продуктивну групу із загальними цілями і завданнями.
Система менеджменту
Система менеджменту складається з таких блоків: механізм управління; структура управління; процес управління. Тісний зв'язок елементів кожного блока, їхня взаємодія утворюють цілісну систему управління, де кожен елемент виконує свою роль, без чого система стає неефективною. Механізм ґрунтується на основних принципах, тобто закономірностях, обов'язкових у практиці управління. Скажімо верхнім ешелоном управління належить приймати стратегічні рішення, делегувати повноваження, права, відповідальність нижчим структурам у межах їхньої компетенції, з'єднувати інтереси організації та індивіда тощо. Визначення цілей управління - інший елемент цього механізму. Здоровий глузд, реальні цілі, розуміння їх працівниками та службовцями фірми - запорука ефективної діяльності. У фірмі має бути ієрархія цілей, яку порівнюють із деревом("дерево цілей") зі стовбуром, гілками, листям.
У системі управління важливу роль виконує її організаційна структура. Це, насамперед, розподіл формальних ролей в організації, що є об'єктом управління , визначення концепції керівника різних рівнів. Формування апарату управління - найвідповідальніший момент. Тут головне - характер взаємин, що складаються між керівником і апаратом. Хоча апарат освячує владу посади, а не особистості: " Король робить почет". Чи розуміє керівник (директор, президент) вибудувати систему впливу на апарат, здобути владу над ним? Адже інакше апарат може підкорити собі менеджера, паралізувати його волю. Диктат керівника чи апарату - згубний для фірми. Також неефективною стає структура управління, якщо кожен її підрозділ змушений діяти за суворими , розробленими на всі випадки життя інструкціями. А оскільки в будь-якій системі можливі збої, виникають нестандартні ситуації, то формальне використання інструкції прирікає фірму на невдачу. Недарма існує такий вид страйку - "робота за правилами". Особливо ефективний він там , де має дотримуватися суворий погодинний графік діяльності. Погано також, якщо фірма має надто ускладнену структуру. Інформація що проходить через багато ланок, нерідко надходить до координуючого органу перекрученою. Це називається "шумом" в інформаційній системі. Рішення прийняте центром, уже не буде оптимальним. Деформується власне механізм зв'язку між підрозділами , нема зворотного зв'язку. А внаслідок цього відносини між різними структурами виробництва й управління перестають бути тією сполучною ниткою, завдяки якій можлива керованість.
Чим був "Крайслер" 60-х роках? "Компанія являла собою скупчення малих держав, кожна з них управлялася своїм сюзереном. Це був клубок міні-імперій, причому кожна з них не звертала увагу на те , що робили інші". Нового президента прикро вразило те , що менеджер, який очолював конструкторський відділ, не підтримував постійного зв'язку з керівником виробничого відділу. "Конструкторам і виробничникам слід було ледве не спати в одній постелі, а вони навіть не дозволять собі фліртувати один з одним", - жартував президент компанії.
У менеджменті важливу роль відіграють комунікації: без ефективного обміну із зовнішнім середовищем і всередині фірми не можна вести справи, визначати мету і досягати її. Менеджер витрачає50-90 % свого часу на обмін інформацією та її оброблення.Вертикальні комунікації -це передача інформації з вищого рівня на нижчий, і з нижчого на вищий. Особливе значення має зворотній зв'язок, бо не знаючи реакції нижчих ланок персоналу на те чи інше управлінське рішення, важко здійснити загальне керівництво, визначати пріоритети.
Цікаве визначення зробив один менеджер, що використовував реакцію підлеглих як механізм зворотного зв'язку в організації: "Я періодично організовував витік і інформації дізнавався про реакцію на неї за каналами зворотного зв'язку ... Якщо реакція була позитивною, я виконував намічене, якщо ні - заново обмірковував план дій".
Висновок
У системі управління важливу роль виконує її організаційна структура. Це, насамперед, розподіл формальних ролей в організації, що є об'єктом управління , визначення концепції керівника різних рівнів. Формування апарату управління - найвідповідальніший момент. Тут головне - характер взаємин, що складаються між керівником і апаратом. Хоча апарат освячує владу посади, а не особистості: " Король робить почет". Чи розуміє керівник (директор, президент) вибудувати систему впливу на апарат, здобути владу над ним? Адже інакше апарат може підкорити собі менеджера, паралізувати його волю. Диктат керівника чи апарату - згубний для фірми. Також неефективною стає структура управління, якщо кожен її підрозділ змушений діяти за суворими , розробленими на всі випадки життя інструкціями. А оскільки в будь-якій системі можливі збої, виникають нестандартні ситуації, то формальне використання інструкції прирікає фірму на невдачу. Недарма існує такий вид страйку - "робота за правилами". Особливо ефективний він там , де має дотримуватися суворий погодинний графік діяльності. Погано також, якщо фірма має надто ускладнену структуру. Інформація що проходить через багато ланок, нерідко надходить до координуючого органу перекрученою. Це називається "шумом" в інформаційній системі. Рішення прийняте центром, уже не буде оптимальним. Деформується власне механізм зв'язку між підрозділами , нема зворотного зв'язку. А внаслідок цього відносини між різними структурами виробництва й управління перестають бути тією сполучною ниткою, завдяки якій можлива керованість.
Список використаної літератури:
Є.М.Воробйов "Основи економіки 10-11";
Прокопенко І.Ф. "Основи економіки";
Ганін В.І. "Основи економіки";
Соляр В.В., Маслов С.І. "Основи економіки".
Loading...

 
 

Цікаве