WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Функції і роль менеджменту персоналу в управлінні пдприємством (на прикладі швейної фабрики) - Курсова робота

Функції і роль менеджменту персоналу в управлінні пдприємством (на прикладі швейної фабрики) - Курсова робота

різноманітні дослідження, що зосереджувалися на таких проблемах:
а) вивчення фізичних можливостей людини. Пізніші дослідження викристалізувалися в новому науковому напрямі - ергономіці (грец. ergon - робота, праця і nomos - закон), зосередженій на вивченні поведінки людини у процесі праці, руху органів людського тіла в системі "людина - техніка - виробництво". Здебільшого ці дослідження мають на меті пристосування машин до фізіологічних характеристик людини:
- визначення часу, необхідного для виконання конкретних виробничих операцій;
- вивчення фізичної втоми і визначення часу, необхідного організму для відновлення сил;
- визначення рівня і моделі заробітної плати, які б спонукали працівників виконувати роботу якнайшвидше й у більшому обсязі.
Запропоновані Ф.-В. Тейлором методи відповідали потребам суспільства наприкінці XIX ст., сприяли розвиткові тогочасної індустрії, масового виробництва. Тейлоризм забезпечив значне підвищення продуктивності праці, економічне лідерство США у 20-ті роки XX ст. Ідеї Ф.-В. Тейлора сприяли зосередженню наукового організування праці, обґрунтуванню методу РЕНТ та ергономіки.
У 20-ті роки XX ст. керівник великої французької вугільної компанії Анрі Файоль (1841 -1925), британський консультант з питань управління Ліндалл Урвік (1891-1983), американський дослідник і практик менеджменту Гаррінгтон Емерсон (1853-1931), американський вчений і урядовець Лютер Г'юлік (1892-1978), німецький соціолог і економіст Макс Вебер (1864-1920) та ін. запропонували концепцію управління персоналом (personnel management). Вони розглядали людину через призму посади, а стрижнем управління вважали адміністративний механізм - принципи, методи, функції, по-вноваження, відповідальність. На їх погляд, раціонально визначивши основні функції бізнесу (фінанси, виробництво й маркетинг), можна обрати найоптимальніший спосіб поділу організації на підрозділи або робочі групи.
За переконаннями прихильників даної школи, яку називають ще адміністративною, для забезпечення нормальної діяльності організації слід чітко регламентувати міжособистісні й міжгрупові відносини і відносини між рівнями відповідальності. Основною функцією керівника підприємства А. Файоль вважав адміністративну, оскільки "керувати - означає передбачати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати". Функції управління персоналом він не виокремлював, проте фактично впритул наблизився до цієї ідеї, сформулювавши 14 принципів управління, які за своїм змістом і є принципами управління персоналом: поділ праці; повноваження й відповідальність; дисципліна; єдиноначальність; єдність напряму; підпорядкованість особистих інтересів загальним; винагорода персоналу; централізація (влади); скалярний (ступінчастий) ланцюг розпоряджень; поря-док; справедливість; стабільність робочого місця, ініціатива; корпоративний дух.
Прихильники цієї школи були переконані, що, визначивши мету, слід розробити систему елементарних завдань і розподілити обов'язки між індивідуальними виконавцями, а потім об'єднати їх в адміністративні одиниці аж до найвищого рівня. Кожен відділ (служба) повинен забезпечувати виконання певних завдань.
Ідеї А. Файоля, як і Ф.-В. Тейлора, попри деякі відмінності, ґрунтуються на таких спільних припущеннях: праця переважній більшості людей неприємна; досягнення економічних результатів пов'язано із задоволенням працівників; прибуток важливіший за характер виконуваної роботи; лише незначна чисельність людей може і хоче виконувати відповідальну роботу.
Загалом А. Файоль віддавав перевагу адміністративній функції. Керівники підприємств ставили перед собою завдання, пов'язані передусім із процесом виробництва. Поєднання обох підходів (спеціалізації керівників (Тейлор) і єдності управління (Файоль)) було взято за основу ієрархічно-функціональної структури, відомої під назвою "staff and line" (штат і лінія), що згодом поширилася у світі. Синтезування цих двох структур має низку суттєвих переваг і незначні вади, зокрема співіснування двох різновидів влади: влади виконавців і влади функціонерів, які іноді можуть суперечити між собою. У цій концепції людині відводиться другорядна роль. Вважалося, що працівник є "знаряддям" - він має виконувати розпорядження, не обговорюючи їх; крім заробітної плати, його ніщо не має цікавити.
Теорії людських ресурсів. У 30-ті роки XX ст. дослідники наголошували на тому, що поряд із фізіологічними (первинними) потребами кожна людина має також вторинні (соціальні) потреби, а також потреби в самореалізації. Ефективна політика персоналу має обов'язково їх враховувати. Реалізація завдань підприємства неможлива без задоволення потреб персоналу і розвитку людей, які є джерелом збільшення його багатства.
Більшість теорій людських ресурсів обґрунтували представники "школи поведінкових наук", найвидатнішими серед яких були американські психологи А. Маслоу, Девід Мак-Клелланд (нар. 1917), Дуглас Мак-Грегор (1906-1964), Фредерік Герцберг (нар. 1923), Клейтон Альдерфер. Здобутки цієї школи розвинули пізніше американські дослідники Лайманд Портер, Едвард Лоурер, Роберт Лайкерт, німецько-американський психолог Курт Левін (1890-1947), французький дослідник Мішель Круазьє(нар, 1923) та ін.
Теорії людського капіталу. В останній третині XX ст. увагу учених привернули теорії управління людьми на виробництві з позицій людського капіталу. Найпослідовніші її прихильники вважали, що професійні вміння, виховання і освіта є справжнім капіталом, з яким працівник вступає у виробничий процес. Ці положення не були оригінальними, адже про це вели мову ще родоначальники класичної політекономії англійський економіст Вільям Петті (1623-1687), шотландський економіст Адам Сміт (1723-1790), французький економіст ЖанБатіст Сей (1767-1832), швейцарський економіст Леон-Марі-Еспрі Вальрас (1834-1910), американський економіст Ірвінг Фішер (1867-1947). Однак усі спроби виразити людський капітал у грошовому вимірі робилися для того, щоб оцінити значення витрат на виховання, охорону здоров'я тощо у формуванні економічного потенціалу нації.
Поняття "людський капітал" закорінене в загальну теорію вартості, засновану на припущенні, що кожне благо має вартість, адже воно приносить користь, прибуток чи просто стає в пригоді. Як і всі ресурси, люди мають певну цінність, оскільки можуть виробляти послуги.
2. Економіко - організаційна характеристика діяльності Коломийської швейної фабрики
Коломийська швейна фабрика заснована в 1951 році. Основною продукцією, що випускалася в той час була робоча одежа для працівників автомобільних доріг і залізнодорожного транспорту.
З розвитком виробництва і зміною суспільних потреб, змінився і розширився асортимент продукції швейної фабрики. Тут стали виготовляти постільну білизну, легкий жіночий одяг.
На даний час Коломийська швейна фабрика має зв'язки із закордонними партнерами. На замовлення іноземних партнерів здійснюється пошиття легкого жіночого одягу і чоловічих штанів різних фасонів та високої якості згідно вимог європейських стандартів. Слід відмітити, що іноземні партнери є і покупцями, і постачальниками, оскільки вони дають замовлення на виконання певного
Loading...

 
 

Цікаве