WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Управління конфліктами у промисловому підприємстві - Курсова робота

Управління конфліктами у промисловому підприємстві - Курсова робота

хліб" передати достовірну інформацію викликає у працівників відчуття роздратування, є приводом до появи необґрунтованих пліток, заснованих на сумнівних джерелах, невиправданих підозрах і побоюваннях.
Різниця у досвіді та манері поведінки. Наведемо приклад: в одній бригаді АТ "Коломия - хліб", пліч-о-пліч працюють досвідчений майстер і пекар-початківець. Перед ними поставлено було завдання. При цьому новачок докладає надмірних зусиль, обирає далеко не ідеальний шлях до виконання, але з великими труднощами справляється з роботою. І тут з подивом помічає, що майстер, який начебто й не поспішав, закінчив свою роботу утричі швидше.
Різка зміна подій чи умов. Ця ситуація вимагає неабиякого хисту, інтуїції та перспективного мислення. Зміна пріоритетів, несподівані обставини породжують хаос. Швидко проаналізувати ситуацію і визначити сили, що формують її - це завдання під силу вирішити далеко не кожному. Хибні судження та неправильно вибраний тип поведінки на такому етапі нерідко є темою для дискусії, отже джерелом конфлікту.
Причини конфліктів розкривають джерела їх виникнення і визначають динаміку протікання.
Об'єктивні причини - обставини, які існують незалежно від волі, бажання учасників соціальної взаємодії та призводять до протиріччя при відсутності реальної можливості реалізації їх інтересів.
Суб'єктивні причини обумовлені індивідуально-психологічними особливостями і безпосередньою взаємодією людей при їхньому включенні в соціальні групи.
2.2 Рушійні сили, фактори розвитку конфліктів та межі їх поширення.
Рушійні сили (або глибинні причини) конфліктів теж досить різноманітні.
До рушійних сил конфлікту відносяться: потреби, інтереси, цінності, норми.
Потреби - основні збудники активності опонентів у конфлікті, що визначаються відчуттям нестатку у чому-небудь (ресурсах, владі, духовних цінностях, безпеці тощо).
Інтереси - усвідомлені потреби, що забезпечують спрямованість на об'єкт конфлікту і сприяють реалізації конфліктної поведінки опонента ( постійна робота, що приносить задоволення, повагу з боку колег, зручна робоче місце...). Побоювання - негативні інтереси (зниження в посаді, можливість невиплати заробітної плати, нецікава робота.).
Цінності - базові орієнтації, що відстоюють опоненти. Цінності поділяють на загальнолюдські (істинність судження, справедливість рішення тощо) і особистісні (честь, почуття власного достоїнства...).
Норми - встановлені міра та обов'язковий порядок, які мають законну силу.
О. Здравомислов запропонував досить ефективну схему перехресного аналізу рушійних сил конфлікту та сфер життєдіяльності людей, яка дозволяє виявити найбільш істотні причини глибинних конфліктів між суб'єктами рівного рівня. У сфері економіки це будуть конфлікти із-за розподілу ресурсів, із-за проблем функціонування інститутів розподілу, конфлікти, що розкривають протилежність економічних установок різного типу. В сфері політики вся сукупність життєвих інтересів сходиться біля засобів організації суспільства, рівня його згуртованості та характеру владних відносин. У сфері духовного життя пов'язання з внутрішнім світом людини, характером свободи, типом культури та інтерпретацією вищих цінностей: добра, справедливості (табл..2.1)
Таблиця 2.1
Аналіз рушійних сил конфлікту
Рушійні сили Об'єкт конфлікту
матеріальний соціальний духовний
Потреби Варіанти використання ресурсів Варіанти самоорганізації Людина: раціональна - емоціональна
Інтереси Умови розподілу Інтеграція - розкол Тип культури
Цінності Орієнтація -
на ринок, державу Влада як засіб чи самоціль Інтерпретація вищих цінностей
Норми Договір - вигода Закон - маніпуляція Обов'язок - задоволення
Запропонована таблиця дозволяє досліджувати реальні конфліктні ситуації, бо показує порядок висунення вимог конфліктуючими сторонами, містить їх мінімальний набір. Цей набір пред'являється кожною стороною. В певних випадках ці вимоги можуть носити "дзеркальний" характер: потреби, висунуті однією з сторін, з тією ж силою пропонуються і іншою стороною. Але у більшості реальних ситуацій характер вимог є асиметричним, що дозволяє більш ретельно ставитися до проблем обміну уступками, підходячи до взаємної вигоди.
Фактори конфлікту - моменти в життєдіяльності людей , які суттєво впливають на процес їх соціальної взаємодії та обумовлюють її протирічний характер.
Виникнення і розвиток конфліктів обумовлений дією чотирьох груп факторів:
- об'єктивних;
- організаційно-управлінських;
- соціально-психологічних;
- особистісних..
На всю мережу об'єктивних детермінант, що зумовлюють виникнення конфліктів накладається дія цілого ряду суб'єктивних факторів, що коріняться в соціально-пси-хологічних особливостях індивідів та в їх міжособистісній взаємодії. До виникнення конфліктів найчастіше призводять:
1) порушення принципів управління, що виявляються в неправильних діях керівників (порушення трудового законодавства, несправедливе використання заохочень і покарань, недолуге використання кадрового потенціалу, деструктивний вплив на соціальні статуси й ролі підлеглих, недостатнє врахування психологічних особливостей, особистих інтересів і потреб працівників;
2) неправильні дії підлеглих (несерйозне ставлення до праці, особиста неорганізованість, егоїстичні бажання);
3) психологічна несумісність працівників, зіткнення їхніх цілей, настанов, інтересів, мотивів, потреб, поведінки у процесі й результаті спілкування, а також у процесі їхньої співпраці у трудовому колективі;
4) наявність у колективі так званих "важких людей" - "агресивістів", "скаржників", "зануд" і т. п., котрі своєю поведінкою створюють у найближчому соціальному оточенні стан соціальної напруженості, що призводить до виникнення конфліктів;
5) виникнення в міжособистісних контактах працівників колективу суперечностей, які призводять до того, що одні індивіди своїми словами, судженнями, вчинками торкаються чи принижують соціальний статус інших, їхні матеріальні й духовні інтереси, моральну гідність, престиж;
6) маніпулювання, тобто приховане управління співрозмовником, партнером проти його волі, під час якого маніпулятор одержує однобічні переваги за рахунок жертви;
7) невідповідність слів, оцінок,учинків одних членів колективу очікуванням, вимогам інших його членів.
Межі поширення конфлікту.
Будь-яка дія, а тим більше протидія, що переростає в конфлікт, має не миттєвий характер, а з'являється як тривалий процес, що відбувається у визначений час, у визначеному просторі, за наявності конкретних учасників.
Виділяють три аспекти визначення меж конфлікту: просторовий, часовий, суб'єктний.
Просторова межа конфлікту - визначення територій, на яких відбувається конфлікт. Знання меж конфлікту дозволяє вибрати адекватну форму впливу для його врегулювання.
Часова межа конфлікту - тривалість конфлікту в часі, його початок і закінчення. Від визнання конфлікту таким, що почався чи закінчився, залежить, зокрема, експертна оцінка відносин його учасників у конкретний момент взаємодії.
Суб'єктна межа
Loading...

 
 

Цікаве