WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Гуманізація професійного становлення менеджера - Реферат

Гуманізація професійного становлення менеджера - Реферат

знання і здібність їх використовувати;
" дає вміння і досвід та створює умови для їх рефлексії;
" вчить ціннісним ставленням і підходам до життя, до професійного становлення і самовдосконалення.
Важливо те, що тренінг покликаний не лише навчити, а зафіксувати у свідомості ті зміни, які відбуваються у власній особистості майбутнього фахівця. Особистість кожного учасника тренінгу індивідуальна. Майбутній фахівець, який проходить тренінг, оцінює як він йому сподобався і наскільки є корисним для подальшої професійної діяльності. Враховується також і те, чи знадобляться здобуті вміння на практиці. Тому мета тренінгу - особистісне і професійне вдосконалення.
Така форма професійної підготовки менеджера, як психолого-педагогічний тренінг, пред'являє особливі вимоги до особистості "тренера-педагога" або ведучого тренінгу. Він повинен володіти певними особистісними якостями, зокрема такими як енергія, інформованість, досвід, дотепність і харизматичність. Млявий і апатичний тренер не володіє тією енергією, яка може запалити учасників тренінгу, змотивувати їх на досить тривалу роботу над собою, на самопізнання і саморозвиток. Така енергія розглядається як "здібність до динамічних перетворень"(5) . Тренер повинен бути зразком перетворення енергії: його здібність електризувати учасників своїм внутрішнім зарядом, подразнювати і заряджати їх, може вільно перетікати в силу магнетизму, навіювання. Чисто механічно він повинен бути експресивним і рухливим.
Тренер повинен добре розумітися не лише у педагогіці і психології, але й менеджменті та питаннях практичного життя. Його інформованість створює відчуття безпеки. Широка ерудиція і вміння захоплено розповідати про те, що ти знаєш, - надійний засіб подолання будь яких емоційних ускладнень в групі. Будь яка подія, навіть сама неприємна для учасників, може бути проаналізована, співставлена з тими знанням, що вже має місце і вивчене у світлі останніх наукових даних. Таким чином, ситуація може бути переведена у когнітивний шар розгляду, перетворена в інтелектуальну проблему і вирішена, долаючи емоційні ускладнення. Завдяки інформованості тренера ця подія буде усвідомлена як досягнення у досвіді, а не як психічна травма або професійний недолік.
Тренер повинен мати і вміти користуватись власним досвідом роботи у реальному менеджменті, у власному керівництві іншими людьми. В нього на обличчі, в його міміці і жестах має бути відображений той досвід, який він набув у спілкуванні з людьми, у професійній діяльності.
Тренер повинен бути людиною переконаною, але не догматичною. Його дотепність, як ознака досить рухливих мислительних процесів, переконує краще, ніж будь які наукові постулати. Бажано, щоб він вмів ще й дотепно пожартувати. Однак дотепність повинна стосуватись лише зовнішніх предметів і не торкатися самих учасників групи.
Харизматичність тренера визначається тим, що у спілкуванні учасники відчувають потребу дивитися на нього, слухати його, виконувати його завдання, йти за ним. Намагання свідомо справити враження, всім сподобатися - вбиває харизматичність. Кращий спосіб - це бути собою, або стати таким, тобто розвинути у собі харизматичність, замість того, щоб запозичувати в інших зовнішні прийоми проявів і ознак харизматичності.
В контексті вищеозначеного, набирає актуальності:
" розробка інноваційно-методичних засобів - у вигляді оригінально-методичного комплексу, що включає навчальні програми, посібники і матеріали, в тому числі спеціально адаптовані, для навчання теоретичним основам і професійним вмінням та творчого мислення майбутніх менеджерів;
" підбір викладацьких кадрів і їх професійна підготовка сучасними методами інноваційно-активного навчання з метою оволодіння гуманітарними знаннями й освітніми технологіями рефлексивно-психологічного розвитку евристичного мислення індивіда і творчого потенціалу групи;
" створення системи освітніх структур (від навчально-методичних підрозділів і експериментальних майданчиків до експериментальних класів, потоків, курсів і закладів) із відповідним матеріально-технічним і психолого-педагогічним забезпеченням, які утворюватимуть реально діючу в різних регіонах України систему неперервної професійної підготовки менеджерів на нових теоретико-методологічних і організаційно-методичних засадах.
Ефективна підготовка та професійне становлення майбутніх менеджерів потребує розвитку в них культури мислення, що неможливе без відповідного психолого-педагогічного забезпечення, яке припускає створення комплексу інстуціональних і методичних умов для конструювання інтенсивно-ігрових і рефлексивно-тренінгових навчальних ситуацій. Реалізація подібних інноваційних форм навчання здійснюється завдяки створенню навчально-методичного комплексу, який має складатися з навчальних програм та навчально-методичних посібників. Їх зміст повинен відображати методи рефлексики, сценарії тренінгів та методичні рекомендації щодо організації тренінгових груп та методики і сценарії проведення психолого-педагогічних тренінгів з метою розвитку професійного мислення майбутніх фахівців.
Створення тренінгових програм ґрунтується на принципі поетапності розвитку групи і наступності у самопізнанні та самовдосконаленні. Програма може складатися з певної кількості занять, кожне з яких має своє призначення і процедурне забезпечення. Кожне наступне заняття є логічним продовженням попереднього і у змістовому плані підґрунтям для наступного.
Обов'язковою для кожного заняття є індивідуальна і групова рефлексія на початку і в кінці заняття, яка сприяє осмисленню процесів професійного становлення, способів і результатів спільноїгрупової діяльності:
" створення психолого-педагогічних ситуацій з релаксаційним ефектом;
" ведення щоденника учасниками групи;
" аналітична робота тренера щодо осмислення групових процесів, змін в позиції учасників (ставлень, потреби у досягненнях, інтересу до спілкування та професійної діяльності).
Типовим прикладом може бути програма, запропонована Н.В.Клюєвою (1) і модифікована нами для ознайомлення з цією формою професійного виховання широкого кола педагогічних працівників:
І етап (організаційний):
" орієнтація у специфіці тренінгу як методі самопізнання і професійного самовдосконалення;
" діагностика професійних якостей учасників та їх проблем із спілкуванням;
" виявлення і корекція мотивації учасників.
ІІ етап (1 і 2 заняття):
" самовизначення членів групи і визначення групою мети своєї діяльності;
" створення в групі продуктивної атмосфери взаєморозуміння, взаємоповаги і доброзичливості;
" дестабілізація стереотипних уявлень про власні професійні якості, рівні їх розвитку;
" актуалізація феноменологічних уявлень про себе і мотиви власної поведінки.
ІІІ етап (3 і 4 заняття):
" переосмислення уявлень про себе на основі зворотного зв'язку, аналізу того, що відбувається в групі і рефлексії;
" розширення сфери усвідомлюваного у розумінні позицій іншого;
" формування чуттєвості до невербальних засобів спілкування;
" вироблення ефективних засобів спілкування.
IV етап (5, 6 і 7 заняття):
" проектування і конструювання кожним з учасників ефективних засобів спілкування (емпатійне розуміння, вміння коректно реагувати на прояви інших під час спілкування, вміння встановлювати зворотній зв'язок тощо);
" вироблення індивідуального стилю, стратегії і тактики ефективного спілкування.
V етап (8 заняття):
" рефлексія змін, що відбуваються у свідомості учасників і в групі за час проведення тренінгу;
" прогнозування майбутніх професійних і життєвих планів учасниками групи.
Список використаної літератури
1. Клюева Н.Л. Технология работы психолога с учителем. - М.: ТЦ "Сфера", 2000. - С.108;
2. О'Коннор Дж., Сеймур Дж. НЛП тренінг /высшая ступень. - М.: Центр НЛП-тренинг, 1999. - С. 18;
3. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1972. - с.189; 201;
4. Пехота Е.Н. Индивидуализация профессионально-педагогической подготовки учителя: Монография. -Под общ. ред. И.А.Зязюна. - К.: Вища школа, 1997. - С. 176;
5. Сидоренко Е.В. Мотивационный тренинг. - СПб.: Речь,2000. - С. 171;
6. Якобсон П.М. Психологические проблемы мотивации поведения человека. - М.: Просвещение, 1969. - 317 с.
Loading...

 
 

Цікаве