WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Гуманізація професійного становлення менеджера - Реферат

Гуманізація професійного становлення менеджера - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Гуманізація професійного становлення менеджера
В наш час у суспільстві внаслідок соціально-економічних і екзістенційно-культурних змін значно змінилися й умови продуктивного професійного зростання особистості. З одного боку, соціальна практика ставить до спеціаліста нові, не підкріплені культурним корінням вимоги для забезпечення життєдіяльності, особистісного зростання і професійної діяльності в умовах ринкових відносин, а з іншого - він не має особистого і соціального досвіду щодо забезпечення нових умов і задоволення цих вимог. Для вітчизняних організаційно-управлінських структур таке явище як менеджмент поки що недостатньо усвідомлене, хоча на рівні наслідування зарубіжним зразкам копіюється і здійснюється. Впровадження інституції менеджерів супроводжується рядом конфліктних ситуацій, які виникають внаслідок відсутності формальних і неформальних норм розподілу повноважень і побудови ієрархії, гібридизації професійних статусів, функцій, ролей. Незнання основ менеджменту призводить до нерозуміння важливості розподілу управлінців на тих, що керують людьми і тих, що керують процесами за допомогою людей. Управління часом зводиться за старими нормами до нарад, засідань, порад, з'ясувань щодо питань, які повинні вирішуватися на рівні менеджерів оперативно, маючи засоби керівництва (повноваження, компетентність). Здійснювати функції менеджера в наших умовах, умовах тривалого перехідного періоду та протистояння старих організаційних форм і управлінських методів, має людина компетентна, професійно підготовлена на рівні знань і на рівні усвідомлення свого професійного "Я". Тобто особистість, яка чітко усвідомлює і може відстоювати свої права на виконання покладених на неї функцій. Професійна підготовка такої особистості є психолого-педагогічною проблемою. Професійна підготовка менеджерів є досить новою для вітчизняної педагогіки, отже актуалізується питання інноваційного психолого-педагогічного забезпечення процесу професійного становлення майбутнього менеджера.
В основі класичної педагогічної системи, була теза про передачу знань, вмінь, навичок, соціального і професійного досвіду від покоління до покоління. Наступне покоління розглядалося як об'єкт, що сприймає і засвоює знання і досвід. Попереднє покоління - що транслює накопичений досвід. Зводячи взаємодію поколінь до рівня елементарної передачі від транслятора до приймача, класична теорія педагогіки породжувала педагогічну систему, що ігнорує взаємовплив суб'єктів, саморозвиток і самовдосконалення, творчу індивідуальну активність майбутнього фахівця.
Таким чином, один із основних недоліків класичної теорії професійної педагогіки полягає в тому, що вона дає значно спрощений погляд на процес професійної підготовки. В результаті традиційна теорія ґрунтується на припущенні, яке не має нічого спільного з реальною природою людини як істоти соціальної і психологічної. За словами Еріха Фромма, "саме так, як вона змінює світ навколо себе, людина змінює і себе саму в процесі історії. Вона немов би творить себе". Гуманізація професійної підготовки фахівця, це не лише доброзичливість і взаємоповага між викладачем і студентом. Це, разом з тим, створення умов для професійного саморозвитку.
Відмінною особливістю професійного саморозвитку фахівця, на думку О.М.Пєхоти, є його спрямованість, "яка задається не лише існуючою у професійній підготовці системою вимог, але й через прогнозування ним тих вимог, які можуть бути пред'явлені майбутньою професією"(4). Отже, гуманізація професійної підготовки менеджера повинна передбачати і створювати умови, за яких майбутній організатор, керівник, управлінець буде мати можливість вибудувати власний образ професійного "Я" і, аналізуючи протиріччя між "Я-реальним" та "Я-професійним", програмувати і здійснювати професійний саморозвиток.
На нашу думку, особливо слід виокремити проблему мотивації професійної підготовки і саморозвитку. Кожна психологічно активна людина автоматично, на рівні підсвідомості, намагається зберегти свій життєвий простір і розширити його з метою вирішення своєї "головної життєвої задачі" (О.В.Сидоренко). Мотивація - одне із найважливіших питань сучасної педагогіки і психології. У професійній підготовці менеджера мотивація виходу за межі рутинного існування є головною рушійною силою саморозвитку. Менеджер - це, як правило, активна людина, професійним обов'язком якої є спонукати інших людей до здійснення певної діяльності, приводити спрямованість їх дій у відповідність до завдань організації та управління, орієнтувати на досягнення певних результатів, надихати їх і підтримувати їх енергію і настирливість, допомагати долати апатію, втомленість тощо.
Управління та організація дій включає дві основні системи - планування і дію. Відносно дії зазначимо, що на більш високих рівнях управління важливого значення набуває делегування відповідальності і контролю виконання. Ефективне вирішення мотиваційних задач утруднюється тим, що система мотивів конкретної людини існує за власними законами, не завжди зрозумілими і такими, що не завжди піддаються зовнішнім впливам. Розуміння себе і розуміння інших - це розуміння мотивів, якими керується особистість у своїх вчинках. Мотиваційні сили виникають, розвиваються і завмирають подібно стихійним силам природи. Професійний обов'язок менеджера - використати ці сили і при цьому не заподіяти шкоди конкретній особистості. Оволодіти таким вмінням можна в процесі спеціально організованої системи професійної підготовки, яка передбачає оволодіння методами перетворення самого себе та розуміння мотивації вчинків інших, починаючи з оволодіння методами самопізнання, виявлення і вивчення власних "мотиваційних стихій".
Мотив - це імпульс або намір, який примушує людину робити те чи інше або діяти певним чином. Психологи вважають, що при аналізі мотивацій слід зосереджуватися на факторах, які пробуджують до дій і підсилюють їх. Ці фактори включають потреби, мотиви і спонуки. Використання цих факторів у педагогічній практиці, зокрема у професійній підготовці менеджерів, вимагає ретельного вивчення їх природи, підходів до трактування самих понять, які залишаються предметом ретельного вивчення у психології і, на жаль, недостатньої уваги з боку педагогів. Як вказував О.М. Леонтьєв, у сучасній психології залишається невизначеним обсяг поняття "мотив": "у строкатому переліку мотивів можна виявити такі, як життєві цілі та ідеали, але також і такі, як подразнення електричним струмом."(3). У зв'язку з цим деякими авторами пропонується виокремити дві категорії явищ: власне мотиви особистості і всю ту сукупність "динамічних сил" або "психологічних моментів" (6), які наряду з мотивами, визначають цілісну поведінку людини.
Ключовим моментом для гуманізації професійної підготовки і становлення менеджера є усвідомленість мотивів. Мотиви, так само як і потреби, можуть характеризуватися різною ступінню усвідомленості. О.М.Леонтьєв усвідомлення мотивів вважав чимось таким, що вимагає спеціальноївнутрішньої роботи: "мотиви актуально не усвідомлюються суб'єктом; коли ми здійснюємо ті або інші дії, то в цей момент ми звичайно не звітуємо перед собою у мотивах, які їх спонукають" (3). Психологи експериментально довели існування усвідомлених і неусвідомлених мотивів. У психоаналітичній традиції неусвідомленість мотивів - це ознака несумісності витиснених мотивів та імпульсів з образом соціального, добре контрольованого "Я".
Дослідження психологів завжди були предметом пильної уваги педагогів, але їх досягнення не завжди стають об'єктом впровадження у педагогічну практику. Причину ми бачимо у недостатній розробленості форм і методів впровадження. Хоча останнім часом все більшу популярність здобувають у педагогічній практиці такі методи, як ділові та рольові ігри, мозкові штурми, індивідуальні та групові тренінги. Поки що незвичними для наших навчальних закладів залишаються такі терміни, як "тренінг" або "система тренінгів" на відміну від традиційних лекцій і семінарів, "ведучий" або "тренер" на відміну від традиційного - "викладач".
Дж. О'Конор і Дж.Сеймур зауважують, що поняття тренінгу неоднозначне. Стосовно кожної людини він може означати щось інше. У зв'язку з тим, що він стосується навчання людиною, він настільки ж складний як і ми самі (2). Тренінг укріплює контекст навчання у трьох напрямах:
" дає
Loading...

 
 

Цікаве