WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Міжнародний менеджмент, інтернаціоналізація фірм - Курсова робота

Міжнародний менеджмент, інтернаціоналізація фірм - Курсова робота

косметичне коректування Спеціальна для великих СЗХ Спеціальна для кожної СЗХ
1. Важливість унікальної інформації про країну Мала Велика
2. Подібність попиту по всім СЗХ Велике Мале
3. Розходження товарів усередині СЗХ Мале Велике
4. Тривалість життєвого циклу Довга Коротка
5. Розходження в тривалості життєвих циклів продуктів Мале Велике
6. Співвідношення обсягу витрат на НДДКР і обсягу продажів Високе Низьке
7. Регулювання місцевим урядом характеристик продукції Слабке Велике
Дії з цією таблицею ті ж, що і з попередньої.
Таблиця 2.4
Вибір варіантів розміщення виробництва
Альтернативи
Фактори Місцеве
виробництво Глобальна
мережа виробництв Централізоване виробництво
1. Економія за рахунок масштабів виробництва Мала Значна Велика
2. Витрати на транспортування Високі Значні Низькі
3. Тарифні бар'єри Високі Значні Низькі
4. Балансування валют Важка Зі складностями Проста
5. Місцеве законодавство по ввозі Обмежуюче Нейтральне Що дозволяє
6. Різниця у вартості робочої сили Низька Велика Низька
7. Різниця у витратах по реакції на нестабільність ринку Низька Значна Висока
Правила користування цією таблицею ті ж, що і для попередніх.
Вибір оптимальної форми інтернаціоналізації бізнесу
З вищенаведених таблиць випливає, що вибір оптимальної форми інтернаціоналізації залежить від значного числа факторів, що визначають стратегію фірми на вибір продукту, технології його виготовлення, маркетингу, розміщенню виробництва. Тому попередньо повинні бути обрані варіанти стратегії маркетингу, продукту/технології й розміщення виробництва. Для цієї мети служать допоміжні таблиці (2.1 - 2.4).
Отже, алгоритм вибору кращої інтернаціоналізації бізнесу:
1. Визначення кращих стратегій маркетингу і продукту/технології.
2. Визначення кращого варіанта розміщення виробництва.
3. Визначається найбільш доцільна форма інтернаціоналізації бізнесу по основній таблиці (2.1) з урахуванням цих варіантів[2].
2.2. Особливості міжнародної діяльності фірм у сучасних умовах
Якісні зміни в організаційних формах і методах міжнародної діяльності фірм є результатом тих зрушень, що відбуваються в сфері виробництва, де пануючі позиції належать ТНК (транснаціональним корпораціям). Ці зміни відбивають той факт, що проблема відтворення усе більш перетворюється в проблему ринку, і, щоб здійснити виробництво на основі, що розширюється, ТНК усе глибше впроваджуються в сферу міжнародного звертання шляхом створення власної закордонної мережі. Це проникнення разом з тим означає, що сам характер і зміст міжнародної діяльності фірм перетерплюють істотні зміни, оскільки міжнародна діяльність усе більш відбиває результати виробничого кооперування і виробничих зв'язків як між великими ТНК, так і усередині них.
Зосередження значної частини міжнародного товарообміну в ТНК і здійснення його у формах і методах, властивій їхній економічній природі, визначають багато в чому характер міжнародних економічних зв'язків у сучасних умовах. Транснаціоналізація виробництва і капіталу стала не тільки безпосередньою умовою функціонування і розвитку ТНК, але і фактором, що визначає у відомій мері темпи і пропорції розвитку усієї світової системи господарства. В міру зростання в діяльності ТНК ролі зовнішньоекономічної сфери вона стає усе більш діючим фактором їхнього економічного росту.
Найважливіші зміни в змісті міжнародної діяльності ТНК виявляють себе насамперед у тім, що поряд з торгівлею в її традиційному виді усе більшого значення набувають нові форми обміну, такі, як виробниче співробітництво, обмін науково-технічними знаннями і досвідом, іншими послугами.
Нові явища в організаційних формах керування міжнародною діяльністю ТНК випливають насамперед із проведеної ними політики переорієнтації від експорту товарів із країни базування материнської компанії до здійснення виробничої діяльності на підконтрольних закордонних виробничих підприємствах з наступною реалізацією продукції на закордонних ринках. Це продиктовано прагненням ТНК використовувати відносний надлишок капіталу для збільшення норми прибутку, одержуваної в країнах з більш низькою заробітному платою, меншими податками, витратами на сировину, транспортування й ін.
Однією з найважливіших умов росту закордонної виробничої діяльності з'явилася тенденція до транснационалізації господарського життя, що в умовах науково-технічної революції визначило зростаючу потребу в спеціалізації і кооперуванні виробництва. ТНК стали усе ширше використовувати спеціалізацію і кооперування виробництва як важливу форму, що забезпечує підвищення прибутковості виробництва в глобальному масштабі. Це здійснювалося, зокрема, шляхом розмежування виробничих програм між закордонними дочірніми компаніями, підвищення їхньої конкурентноздатності в результаті впровадження на їхніх підприємствах передових науково-технічних досягнень, отриманих у материнській компанії. Важливим стимулом до розширення закордонної виробничої діяльності ТНК був також ріст об'єктивної потреби величезного по масштабах виробництва у великих ринках збуту. Така потреба підсилювала їхнє прагнення до зовнішньоекономічної експансії, бажання обійти митні й інші бар'єри і розширити свої позиції на ринках інших країн шляхом наближення до безпосереднього споживача з метою більш повного обліку його вимог і попиту. Це викликало необхідність виникнення і розвитку відповідних форм міжнародної діяльності ТНК.
Виробничі закордонні філії і дочірні компанії створюються або у виді складальних підприємств, або підприємств із повним виробничим циклом. Складальні підприємства здійснюють зборку машин і устаткування з частин, що поставляються, вузлів і деталей з підприємств основної компанії і продають їх іноземним покупцям часто через місцевих посередників. Складальні підприємства створюються в основному в галузях, що випускають продукцію масового виробництва, головним чином в автомобільній промисловості, виробництві тракторів, мотоциклів, велосипедів, електропобутових приладів, радіоапаратури, сільськогосподарського устаткування. Закордонні складальні підприємства є зручним засобом для організації збутової мережі і технічного обслуговування машин і устаткування в країнах-імпортерах. Використовуючи їх як базу,ТНК одержують можливість не тільки продавати в даній країні машини, що збираються, і устаткування, налагоджувати технічне обслуговування, але і вивчати особливості і потреби місцевих ринків в інших видах машинобудівної продукції, установлювати більш тісні контакти з місцевими урядовими чиновниками, фірмами-імпортерами і т.д. [4].
Великий вплив на розширення практики створення складальних підприємств робить відповідна урядова політика країн-імпортерів. Іноді імпорт окремих видів устаткування в зібраному виді взагалі чи забороняється буває дуже утруднений. У деяких країнах при створенні складальних підприємств надаються різні пільги (наприклад, у Бельгії, Канаді, а також у багатьох країнах, що розвиваються,). Молоді держави, що встали на шлях самостійного економічного розвитку, будучи
Loading...

 
 

Цікаве