WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Менеджер в антикризовому управлінні - Курсова робота

Менеджер в антикризовому управлінні - Курсова робота

час, дотримуватись режиму, не піддаватися текучці.
Реалізація даної групи умінь має на увазі наявність наступних індивідуальних якостей в особистості антикризового керівника:
" демократичність;
" цілеспрямованість;
" швидкість прийняття рішень;
" компетентність;
" організованість;
" відповідальність;
" вимогливість;
" комунікабельність і харизм;
" енергійність;
" перспективність;
" інформованість;
" стійкість до стресів;
" фізична витривалість.
Як видно з наведеного, вимоги, пропоновані до ситуаційного менеджера, набагато серйозніші і більш тверді, ніж до звичайного керівника.
Друга група включає в себе уміння, пов'язані з реалізацією педагогічної функції. Вона має неабияке значення на тлі основної діяльності менеджера з АКУ.
Для ефективної реалізації даної функції антикризовий менеджер повинен мати високий рівень власних професійних і морально-естетичних якостей, володіти основами соціальної психології і конфліктології.
Важливою вимогою й умовою ефективної реалізації рішень є наявність авторитету і престижу керівника взагалі, а в менеджера АКУ особливо. Ці характеристики визначаються не особистісними рисами, а суспільними відносинами до нього. Авторитет і престиж можна мати тільки в інших людей. Вони виступають функцією загальної ситуації. Наприклад, менеджер може мати набір особистісних якостей для високого авторитету й у той же самий час мати дуже низький фактичний авторитет у співробітників і підлеглих, якщо останні мають ті ж самі риси на такому ж чи більш високому рівні.
Авторитет і престиж можуть знизитися не тільки через помилки, некоректну поведінку, допущене зниження особистих якостей менеджера, але й у випадку, коли підвищилася кваліфікація підлеглих чи темпи її росту обганяють темпи росту його рівня кваліфікації.
Авторитет - міра того, наскільки підлеглі (співробітники) рахуються з думкою керівника, його порадами, вказівками, розпорядженнями, прагнуть виконати його накази.
Престиж - це міра визнання здібностей, переваги знань, заслуг, успіхів керівника і рівень впливу цих факторів на ретельність підлеглих.
Отже, високий авторитет і престиж стають інструментами ефективного управління. Авторитет забезпечує менеджеру з АКУ додаткові можливості впливу на підлеглих у досягненні екстремальних завдань. Престиж також виступає важелем впливу, особливо в інтелектуальних і творчих колективах.
Індивідуальні якості з даної групи, в основному відносяться до моральних:
" коректність;
" витриманість;
" культурність;
" уважність до співрозмовника і його проблем;
" порядність;
" людяність;
" тактовність;
" справедливість;
" доброзичливість;
" інтелігентність та ін.
Третя група умінь пов'язана з комунікативною функцією менеджера. Комунікаційна мережа має два контури - особистісний та інформаційний. Потреба оптимізації комунікаційної мережі, необхідність побудови її з погляду економічності і економічності і якості жадають від антикризового менеджера уміння спілкуватися з людьми, налагоджувати контакти зі співробітниками, партнерами, представниками зовнішніх організацій і державних структур. До цієї групи відносяться уміння слухати співрозмовника, входити в його становище й інтереси, володіти письмовим й усним мовленням, контролювати власні емоції.
До індивідуальних якостей, що сприяють реалізації цієї функції з обліком перерахованих вище, можна додати:
" чарівність;
" життєрадісність;
" стриманість;
" вихованість і т.д.
Професійні уміння можна згрупувати і за фазами життєвого циклу організації. Так, на етапі латентного плину кризи важливі такі професійні якості, як:
1) уміння сформулювати проблему, зрозуміти її зміст, вивчити "глибше";
2) сформувати комплекс ідей для оперативного вирішення проблеми;
3) дослідницьку програму: робітник, план, розклад, бюджет;
4) обґрунтувати концепції надійності і законності;
5) передбачити різні шляхи проведення контролю;
6) інтерпретувати відсутність адекватної відповіді.
Ці уміння неможливо реалізувати, не володіючи здатністю дослідницького, інноваційного бачення проблеми. Наступною важливою складовою моделі менеджера є психологія особистості. Її визначають три характеристики: тип особистості, темперамент і рівень інтелекту.
За типом особистості можливі два варіанти: екстраверт (спрямований на зовнішній світ) й інтроверт (спрямований на внутрішній світ). Екстраверт - товариський, легко приймає все нове, але часто кидає почате, не завершивши. Представники даного типу особистості схильні до різкої зміни мотивів і стимулів діяльності, залежні від думки оточуючих людей, мають альтруїстичні нахили. Інтроверт - замкнутий, у вчинках керуєтьсявнутрішніми міркуваннями, тому для навколишніх найчастіше виглядає "білою вороною". У нього добре розвинута інтуїція, здатна точно прорахувати ситуацію, тому його рішення перспективні. Абсолютні екстра- та інтроверти зустрічаються рідко. Проте в особистості антикризового менеджера в більшій мірі повинні бути присутні риси інтроверта.
За темпераментом існують чотири основних типи:
" сангвінік - спокійний, врівноважений, рухливий, адекватна самооцінка, працьовитий;
" флегматик - емоційно стійкий, темп мислення уповільнений, самооцінка занижена, інертний, для входження в нове середовище потрібен період адаптації;
" холерик - емоційно хиткий, відрізняється рухливою мімікою, прискореним темпом мислення, високо комунікабельний, активний; пізнавальні процеси надзвичайно швидкі; самооцінка завищена;
" меланхолік - емоційно чуттєвий, хиткий, відрізняється високим ступенем тривожності, в умовах, що змінюються, піддається стресам; добре адаптується до соціальних ситуацій; мислення уповільнене; рівень домагань, як правило, нижчий реальних можливостей.
У дійсності переважають змішані типи темпераментів. Тому оцінка особистості за даною характеристикою може бути умовною: говорять про схильність до того чи іншого типу чи темпераменту, про перевагу рис. Очевидно, що людина з вираженими меланхолійними рисами навряд чи зможе ефективно управляти кризовою ситуацією.
Рівень інтелекту має три оцінки: низький, середній і високий. Очевидно, що вирішення проблем комплексного характеру, "наскрізних", а також виникаючих на стику декількох галузей знань, допускає наявність високого рівня інтелекту в антикризового керівника.
Антикризовий керівник є особою, що персоніфікує функції управління. Крім класичних функцій менеджменту основу його діяльності складають наступні функції:
1) стратегічна - полягає в постановці їх на основі аналізу ситуації і прогнозів цілей організації, координації процесу розробки стратегії і складання плану;
2) адміністративна - контроль і оцінка результатів, здійснення корекції діяльності, координація її за термінами, часом, ресурсами, встановлення системи заходів заохочень і покарань.
3) експертно-інноваційна - жадає від антикризового керівника постійного, цілеспрямованого знайомства з новинками у різних сферах економіки, їхньої кваліфікованої оцінки і селекції, створення умов для невідкладного впровадження в практику;
4) виховна - допускає створення в колективі сприятливого морально-психологічного клімату, підтримка традицій, запобігання і розв'язок виникаючих конфліктів, формування стандартної поведінки;
5) лідируюча - у цій функції антикризовий керівник виступає ініціатором і інтегратором діяльності, який стежить, щоб інтереси підлеглих і
Loading...

 
 

Цікаве