WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Методи менеджменту - Контрольна робота

Методи менеджменту - Контрольна робота

організацій.
Виконання норм, розроблених громадськими організаціями, гарантується авторитетом цих організацій, а також деякими формами примусу, передбаченими документами, що визначають статус цих організацій.
Постійно зростаючого значення у регулюванні управлінських відносин набувають норми моралі. Під мораллю, як відомо, розуміють правила (принципи) поведінки людей, які відносяться до сфери взаємовідносин між ними, а також їх взаємовідносин з суспільством.
Норми моралі, на відміну від норм права, підтримуються авторитетом громадської думки, і, як правило, їх дотримання базується на власних переконаннях та громадській думці
Громадська думка проявляється як специфічна форма колективного судження суспільства, класу чи соціальної групи, виражаючи їх ставлення до певних явищ і фактів соціальних систем, а також вчинків окремих людей.
В якості інструменту регулювання відносин управління громадська думка цінна тим, що вона завжди звернена до особистості як до члена суспільства і вимагає від неї відповідальності перед суспільством і соціальною системою, у якій вона працює. Тим самим здійснюється вплив на психічний стан людини, її емоції і волю, сприяючи виробленню у неї бажаних ціннісних орієнтацій.
На нинішньому етапі розвитку соціальних систем у нас і за кордоном помітна тенденція до зростання значення морально-етичних норм.
Наступним методом соціального управління є соціальне регулювання. Соціальне регулювання - це заходи по підтриманню соціальної справедливості у колективі та удосконаленню соціальних відносин між працівниками.
Засобами соціального регулювання є колективні договори, угоди, контракти, взаємні зобов'язання, правила внутрішнього розпорядку, статути ( в частині, що регулює поведінку службових осіб), правила етикету, ритуали. Сюди поки що відноситься також черговість задоволення соціальних потреб в залежності від трудового стажу, виробничої активності працівників тощо.
Соціальне регулювання спрямоване на стимулювання колективної та особистої ініціативи працівників та їх інтересу до праці.
Стимулювання колективної ініціативи здійснюється різними шляхами. Це знайомство працівників з історією підприємства, його кращими працівниками та їх заслугами, наслідування добрих старих традицій та створення нових, прагнення до того, щоб працівники дорожили маркою підприємства, досягали високої якості праці, підвищували кваліфікацію, створення ядра найбільш ініціативних та знаючих людей.
Велике значення має стимулювання особистої ініціативи шляхом використання моральних стимулів. Такими стимулами при високій якості індивідуальної праці є підвищення рівня відповідальності працівника та його авторитету; висування в резерв на заміщення більш високої посади; неформальні стосунки з підлеглим і т.п.
При недостатній якості індивідуальної праці ефективно спрацьовують такі моральні стимули як особиста розмова керівника з підлеглим, доброзичлива, позитивна і конкретна критика допущених недоліків, пониження відповідальності працівника (регулювання повноважень), доведення до відома колективу фактів несумлінного виконання обов'язків працівником і т.п.
Моральні стимули ефективної праці повинні поєднуватися з економічними заохоченнями.
Соціальне планування як метод соціального управління, реалізується шляхом складання плану соціального розвитку колективу організації (підприємства).
План соціального розвитку складається не менше ніж на п'ять років, оскільки за менший період часу, як правило, соціальні проблеми вирішити неможливо. План соціального розвитку містить чотири розділи:
1. "Удосконалення соціальної структури колективу"
2. "Удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров'я працівників"
3. "Підвищення життєвого рівня, покращення житлових та культурно-побутових умов працівників"
4. "Підвищення трудової та громадської активності працівників ".
План соціального- розвитку трудового колективу органічна складова частина комплексного плану економічного і соціального розвитку підприємства (організації), у якій передбачається науково обгрунтована і матеріально забезпечена система заходів по удосконаленню структури колективу, формуванню та найбільш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб працівників.
Планування соціального розвитку повинне відштовхуватися від базового рівня розвитку (соціального паспорту колективу), включаючи завдання по його змінах (соціальний прогноз) і містити перелік конкретних заходів з термінами їх реалізації, відповідальних осіб, розмірів та джерел фінансування.
В окремих розділах плану соціального розвитку відображаються наступні показники.
Перший розділ "Удосконалення соціальної структури колективу" повинен містити дані про планові зміни співвідношення між оперативними працівниками, інженерно-технічними працівниками та службовцями у зв'язку з кваліфікаційно-професійними змінами, скороченням
застосування фізичної праці, механізацією та автоматизацією виробничо-господарських та управлінських процесів. У цьому розділі планується також підвищення рівня загальної та професійної освіти, статевовікові зміни складу працівників, заходи по управлінню рухом кадрів.
У другому розділі "Удосконалення умов праці, її охорона та зміцнення здоров'я працівників" передбачається усунення виробничих факторів, які являють собою небезпеку для життя і здоров'я людей, породжують нервово-психічні перевантаження, підвищену інтенсивність праці і т.д.; попередження і зниження виробничого травматизму, захворювань, покращення медичного обслуговування.
Третій розділ плану соціального розвитку
"Підвищення життєвого рівня, покращення житлових та побутово-культурних умов працівників" охоплює заходи по
удосконаленнюорганізації заробітної плати, матеріального і морального стимулювання. Особливе значення приділяється у цьому розділі покращенню житлово-побутових умов, роботі дитячих закладів, баз відпочинку, культурному і побутовому обслуговуванню працівників. При цьому особлива увага повинна бути звернена на зменшення питомої ваги працівників з низькою заробітною платою і доходами на одного члена сім'ї. У цьому розділі повинні плануватися кошти підприємства чи організації, виділені на спорудження житла, допомогу працівникам в індивідуальному і кооперативному будівництві.
Четвертий розділ плану "Підвищення трудової та громадської активності працівників" містить заходи по зростанню виробничої і соціальної активності членів колективу, по економічному, правовому, моральному, естетичному і фізичному вихованню, розвитку
спортивної та культурно-масової роботи.
Складений план соціального розвитку повинен бути погоджений з відповідними заходами по соціальному розвитку і соціальному захисту працівників, розроблюваними профспілковою організацією.
Отже, складність системи виробничих відносин між людьми, що входять до трудового колективу, вимагає застосування комплексу методів впливу на колектив і окремих його членів, - як економічних, так і організаційно-розпорядчих та соціальних.
В раціональному поєднанні цих методів - запорука ефективної діяльності організації чи підприємства.
Loading...

 
 

Цікаве