WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Методи управління - Реферат

Методи управління - Реферат

часу, планування, господарського розрахунку, рентабельності, собівартості, економічних стимулів, податків, фінансів, бюджету, ціни, кредитів.
Під економічними методами управління розуміють такі способи і прийоми впливу, які ґрунтуються на використанні економічних законів та інтересів, які дозволяють планомірно, ритмічно організувати виробничу діяльність і прямо або опосередковано стимулювати колектив чи окремих виконавців на підвищення ефективності роботи.
Отже, економічні методи управління забезпечують регулювання процесів виробництва і розподілу за допомогою використання економічних важелів: собівартості, ціноутворення, зарплати, фонду матеріального заохочення, прибутку та інших.
На відміну від адміністративних, економічні методи довготривало та поступово діють на об'єкт управління, скеровуючи його у бажане русло за допомогою матеріальних стимулів та інтересів окремих виконавців або цілих колективів.
Підвищення ролі економічних способів впливу на різні організації проявляється по-різному. Великою мірою це залежить від того, яка форма власності переважає на підприємстві (організації).
Важливо підкреслити ще раз, що на працюючого у колективі діє вся сукупність методів управління.
Дуже часто у перехідний період розвитку України - час переходу до ринкових відносин - керівники різних рівнів надмірно захоплюються і переоцінюють економічні методи управління. Методи управління повинні націлювати на розширене відтворення виробництва, на використання певної частини прибутку на науково-технічний прогрес і розширення матеріальної бази виробництва.
Не всі проблеми стимулювання до продуктивної праці можна вирішувати тільки за допомогою матеріального стимулювання. Ніко-. ли не треба забувати шляхів вдосконалення структури організації, її складових і проблем технічної оснащеності. Менеджери, які цими принципами нехтують, не мають прогресивної перспективи.
Вивчаючи капіталістичні форми та методи менеджменту, треба, у першу чергу, навчитися використовувати ті елементи в організації й управлінні, які визначаються рівнем розвитку продуктивних сил, техніки та технології.
Багато методів і способів менеджменту, які розроблені за рубежем, і особливо з планування, можуть та повинні бути використані тому, що вони забезпечують великий ефект за менших затрат сил і коштів.
У залежності від розрахунків, плани за своїм змістом і терміном впливу на працівників діють по різному. Забезпечення ритмічності, безперервності виробництва, підвищення якості продукції та послуг, завоювання становища на ринку можна домагатися за допомогою впливу на людей через місячні, квартальні, річні завдання.
Щоб домогтися конкретних зрушень в організаціях потрібно при формуванні планів підбирати такі показники, які реально забезпечать, наприклад, надходження інвестицій, ритмічність постачання сировини, розрахунки окупності проектів тощо.
З метою поширення впливу планів на всіх працівників складаються плани для цехів, дільниць, бригад, відділів, служб і навіть для конкретних виконавців.
Довготермінові плани на п'ять і більше років мають певний мобілізуючий результат впливу на цілі галузі, народногосподарські комплекси, трести, корпорації, банки. Вони ефективніші при розв'язанні питання переоснащення, перепрофілювання виробництва, введення нових кардинальних технологій, міжнародної кооперації виробництва та праці тощо.
В основу економічних методів управління покладено співстав-лення витрат та наслідків роботи, встановлення довготривалих нормативів тощо. Такі нормативи передбачають межі втручання вищого органу - Міністерства, головного банку, наглядової ради та ін. - у діяльність керівництва підпорядкованих їм структур.
Економічні методи базуються на застосуванні матеріального стимулювання; визначенні рівня зарплати, форм і методів розподілу фондів матеріального заохочення, правил преміювання, розміру дивідендів, відсотків по депозитах, дотацій, компенсацій тощо.
Система оподаткування дуже активно впливає на виробничу та комерційну діяльність. Через рівень податків держава стимулює або гальмує розвиток різноманітної виробничої і приватної діяльності. Наприклад, подвійне оподаткування фонду оплати і заробітної плати працюючих, високі ставки податків на трудомістке і високозатратне виробництво робить його збитковим або стимулює появу "тіньової економіки". Стимулювання власного виробника повинно здійснюватися у першу чергу, шляхом запровадження оптимального стимулюючого рівня відсоткової податкової ставки.
Одночасно податки виступають основним джерелом формування доходної частини бюджету держави і місцевих взаємовідносин держави з громадянами та організаціями.
Через інвестиції, грошові надходження засобами фінансів задо-вольняються певні матеріальні інтереси працівників.
Важливе значення на господарську діяльність і задоволення ін-дивідуальних потреб громадян має банківський комерційний кредит. При цьому ефективна кредитна політика може стимулювати діяльність суспільного чи приватного виробництва або гальмувати його.
Правильне складання бюджету, його виконання здатне впливати на формування доходної частини регіону, а його ефективне витрачання - забезпечити своєчасну виплату зарплати працівникам, здійснення витрат на виробничу діяльність, пошук шляхів економії коштів тощо.
За допомогою прийомів та способів ціноутворення, використання ціни, як міри вартості послуг та товару, тарифів, норм, стимулюється виробнича діяльність.
Кожен менеджер повинен також враховувати рентабельність ви-робництва і вміти її визначити.
Прибуток як кінцевий результат і ціль виробництва (діяльності) є також головним джерелом формування фондів (економічного сти-мулювання, фонду нагромадження та соціального розвитку), а отже, прибуток виступає як основний оцінюючий показник діяльності.
Огляд літературних джерел, а також наші дослідження і спосте-реження показують, щочастка економічних методів у загальних методах управління у перехідний період складає близько 40-45 відсотків.
Але не тільки адміністративні та економічні методи мають бути в арсеналах менеджерів. Щоб не порушувався системний підхід, вони повинні застосовувати також і соціально-психологічні методи.
4. Соціально-психологічні методи управління
Кожне виробництво - це сукупність трьох найважливіших складових:
o знарядь праці;
o предметів праці;
o працівників.
Знаряддя та предмети праці, тобто засоби виробництва зумовлюють його організаційно-технічні аспекти, а люди з їх потребами та психікою - соціальні аспекти.
До соціальних елементів відносяться умови праці та відпочинку, рівень кваліфікації, житлово-комунальні питання, можливості духовного і фізичного розвитку, стан працівника у колективі, системи оплати та заохочення тощо.
У зв'язку з ростом економіки, її постійним реформуванням, науково-технічною революцією і необхідністю підвищення культури великого значення в управлінні набувають психічні фактори.
Менеджерам, які не знають або нехтують знаннями психології і педагогіки в управлінні людьми, важко або навіть неможливо досяг-
ти бажаних наслідків у роботі, в керівництві організацією. І невипад-ково вирішенням цих проблем займаються цілі науки - психологія і соціологія управління. Адже керівництво людьми - одна із найскладніших, найважчих і найбагатогранніших форм діяльності менеджера.
Кожний колектив - це не арифметична сума індивідуумів, а єдиний організм, який має складну структуру, де діють багато факторів, у тому числі і соціально-психологічні закономірності.
Хоч кожна людина - це індивід (лат. "індивідуум" - "неподільний"), але його особистість формується тільки у суспільстві.
Кожен керівник повинен турбуватися про здоровий мікроклімат у колективі, тому що це створює умови для інтенсивної праці і задоволення працюючих своїм становищем у колективі.
Психологічний клімат складається із відношення людей до праці, працюючих, керівника.
Показово, що на Заході увага до психологічного клімату стала рости після так званих
Loading...

 
 

Цікаве