WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Методи кількісної оцінки якісних показників. - Реферат

Методи кількісної оцінки якісних показників. - Реферат

соціології, економіки, техніки, у тому числі й у фізичній культурі і спорті. Правда, у теорії і методиці керування спортивним тренуванням наукове прогнозування, особливо зв'язане з еволюцією людини, його взаємодією з умовами зовнішнього середовища, робить лише перші кроки.
У технології виробництва прогнозів виділяють три стадії: ретроспекції (звертання в минуле), діагнозу і прогнозу.
Установлено, що науковий прогноз розвитку того чи іншого показника фізичного стану можливий лише у випадку, якщо встановлені константи, стабільність закономірностей, яким підкоряється прогнозована характеристика. Константи, чи стабільність етапність у розвитку тих чи інших показників визначаються різними способами, але у всіх випадках для цього потрібно використовувати (повторимося) інформацію, укладену в минулу даних, інтерполяцію.
У спортивному доборі (В.М. Зациорский, В.К. Бальсевич, Н.Ж. Булгакова, М.С. Бриль, Е.Ю. Розин, Т.С. Тімакова й ін.) ознака стабільності (стабільність нерідко ідентифікується з прогностичністю) вважається необхідною умовою в прогнозуванні кращих для виду спорту якостей і здібностей.
Для визначення стабільності існує ряд способів, серед них графічний, побудови физио-грамм (В.М. Зациорский, 1982; В.М. Волков, В.П. Філін, 1983, і ін.). Однак, судячи з літератури (Г.П. Сальникова, 1977; В.М. Зациорский, 1979; Н.Ж. Булгакова, 1979, і ін.), найбільш популярним методом визначення стабільності є кореляційний аналіз між ювенальними (вихідними в дитячому віці) і дефінітивними значеннями, при цьому діапазон дат буде залежати від мети вивчення ознаки. На нашу думку, він повинний бути не менш одного року, а для юних спортсменів, у яких динаміка показників фізичного стану більш інтенсивна, шість місяців, особливо коли мова йде про контроль.
У теорії і практиці прогностики (В.А. Лисичкин, 1972) за формою вираження результатів виділяють два типи прогнозів: кількісні - це прогнози об'єктів, що мають чітко помітні і исчислимые параметри (ці прогнози в зв'язку з конкретністю характеристик особливо коштовні), і якісні - прогнози щодо об'єктів, ознаки яких не мають кількісної визначеності.
По ознаці знань, на яких заснований метод прогнозування, виділяються два види прогнозів: інтуїтивні (побутові, життєві), звичайно вони засновані на досвіді і простій повторюваності подій, і наукові, чи систематичні. В основі їхньої побудови лежать наукові дані про закономірностях процесів.
У свою чергу, наукові прогнози поділяються на гіпотетичні, засновані на гіпотезі; теоретичні, базою яких є теорія, і емпіричні, у їхню основу покладена емпірична модель.
Кожен метод, застосовуваний для прогнозу, характеризується часом попередження і точністю прогнозу.
За часом попередження прогнозованого стану виділяють довгострокові (далекі), середньострокові і короткострокові (ближні) прогнози.
У системі керування спортивним тренуванням, де відбуваються як еволюційні, так і стрибкоподібні процеси, незалежно від об'єкта прогнозування (спортивний результат, чи планування фізичний стан спортсмена) ближні прогнози складаються до 1 року, середньострокові - до 4 років і далекі - понад 4 років, до завершення спортивної кар'єри.
У прогностиці існують десятки методів і прийомів прогнозування. У спорті в найбільшій мері використовуються екстраполяція 1 і регресійний аналіз. Останній зручний при прогнозуванні росту спортивних результатів у циклічних видах спорту.
Значно рідше зустрічається прогнозування по регресійних і кореляційних моделях, не говорячи вже про метод лонгітюдних спостережень, що дозволяє розкрити глибинні процеси причинно-наслідкових зв'язків, що відбуваються в розвитку організму спортсмена, одержати (далі цитую по Л.П. Матвєєву, 1988) "знання закономірностей, що визначають динаміку контрольованих показників у великих масштабах часу".
До цього варто додати, що для спортивно -педагогічної практики верифікація вірогідності прогнозів у лонгитюдних спостереженнях, на наш погляд, більш кращий.
Однак у будь-якому випадку при виборі методів прогнозування рекомендується орієнтуватися на два підходи.
В одному випадку на підставі сьогодення, що мається базису і знань прогноз поступово проникає в майбутнє. В іншому - спочатку визначаються мети й орієнтири, намічаються результати, яких потрібно досягти в майбутньому, і уже від них поступово треба рухатися до сьогодення, погоджуючи бажання з можливостями.
Перший відноситься до дослідницького прогнозування, другий - до нормативного 2.
Прикладом дослідницького прогнозування (на нашій думці, вона в більшій мері відповідає задачам етапного контролю фізичного стану спортсменів) служить морфологічний метод. Суть його в тім, що він побудований на строгих і повних класифікаціях об'єктів, явищ, властивостей і параметрів, що дозволяють оцінити всі можливі шляхи розвитку з урахуванням віку, підлоги і вимог до спортивної підготовленості.
До нормативного прогнозування відноситься так називаний метод дерева цілей. Його верхні галузі являють собою структуру, ієрархію вищих цілей (це можуть бути модельні характеристики майстра спорту чи екстра-класу майбутнього чемпіона олімпійських ігор) і нижчих, розташований послідовно декількома ярусами нижче (їхня кількість по вертикалі і горизонталі визначає дослідник, приймаючи за основу або віковий аспект, або етапність підготовки, або кваліфікацію, або усі в комплексі).
Прогнозисти вважають: якщо визначити мети на крайніхрівнях, з'являється можливість обробки даних по всьому дереву.
Нормативне прогнозування, особливо в техніко-эстетичних видах спорту, доцільно використовувати в якості предпланової розробки класифікаційних програм змагань , комплексних цільових програм, навчальних програм для дитячих спортивних шкіл у частині структури, змісту, обсягу і планування проходження навчального матеріалу в процесі багаторічної підготовки.
Таким чином, рішення багатопланових задач комплексного педагогічного, зокрема етапного, контролю за фізичним станом і підготовленістю спортсменів, повинне спиратися на об'єктивну діагностику наявного базису цих показників і на наукову прогностику, що дозволяє прогнозувати і розробляти належні норми і модельні характеристики.
1 Екстраполяція - природна гіпотеза майбутнього. Представлення про нього, як про пряме і безпосереднє продовження сьогодення (Г.М. Добров, 1970).
2 Ці й інші методологічні положення використані нами при розробці комп'ютерної програми діагностики і контролю за фізичним станом і підготовленістю що займаються гімнастикою ("Теор. і практ. фіз. культ.", 1995, № 3, с. 19-22).
Список використаної літератури
1. Аулик И.А. Определение физической работоспособ ности в клинике и спорте. - М.: Медицина, 1990.
2. Дембо А.Г. Актуальные проблемы современной спортивной медицины. - М.: ФиС, 1980.
3. Детская спортивная медицина /Под ред. С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. - Руководство для врачей. - М.: Медицина, 1991.
4. Долгов В.А., Лысенко В.В. К статистической обработке результатов спортивных измерений: Методическое пособие по спортивной метрологии. - Краснодар, 1990.
5. Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Исследование физической работоспособности у спортсменов. - М.: ФиС, 1974.
7. Спортивная медицина /Под общ. ред. В.Л. Карпмана. - М.: ФиС, 1987.
Loading...

 
 

Цікаве