WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Управління прибутком: суть і види прибутку підприємства. Функції управління прибутком. Фактори, що визначають дивідендну політику - Контрольна робота

Управління прибутком: суть і види прибутку підприємства. Функції управління прибутком. Фактори, що визначають дивідендну політику - Контрольна робота

поточні і минулі рішення, а також фінансова політика. Критичним моментом являється відносний розмір дивідендів що сплачуються, оскільки це безпосередньо впливає на можливості альтернативного використання прибутку для росту інвестицій.
2. Функції управління прибутком.
Фактори, що визначають дивідендну політику
Проблемами, рішення яких обумовлює необхідність виробленнядивідендної політики, є:
" з одного боку, виплата дивідендів повинна забезпечити захист інтересів власників і створити передумови для росту курсової ціни акцій, і в цьому розумінні їхнє збільшення є позитивною тенденцією;
" з іншого боку, збільшення виплати дивідендів скорочує частку прибутку, реінвестованого у розвиток виробництва.
При формуванні дивідендної політики компанії необхідно враховувати, що інвестори можуть високо оцінити вартість акцій підприємства навіть і без виплати дивідендів, якщо вони добре інформовані про його програму розвитку, причину невиплати й напрямки реінвестування прибутку.
Ухвалення рішення про виплату дивідендів і їхніх розмірів значною мірою визначається стадією життєвого циклу підприємства. Наприклад, якщо керівництво компанії передбачає впровадити серйозну програму реконструкції і для її реалізації має бажання здійснити додаткову емісію акцій, то такій емісії повинен передувати досить тривалий період стійких високих виплат дивідендів, що приведе до істотного росту курсу акцій і, відповідно, суми позикових коштів, отриманої у результаті розміщення додаткових акцій.
У таблиці 1. наведені характеристики існуючих методик дивідендних виплат:
Таблиця 1. Характеристики методик дивідендних виплат.
Назва методики Основний принцип Переваги методики Недоліки методики Примітки
Методика постійного процент-ного розподілу прибутку Підтримка постійності показника дивіденд-ного виходу" Простота Зниження суми дивіденду на акцію призводить до падіння курсу акцій Методика досить часто застосо-вується в практиці
Методика фіксова-них девідент-них виплат Підтримка суми дивіденду на акцію протягом тривалого часу незалежно від динаміки курсу акцій.
Регулярність дивідендних виплат. 1. Простота
2. Зглад-жування коливань курсової вартості акцій Якщо прибуток сильно падає виплата фіксованих дивідендів підриває ліквідність підприєм-ства Методика досить часто викорис-товується на практиці
Методика виплат гаранто-ваного мінімуму і "екстра"-дивіден-дів Підтримка постійності регулярних виплат фіксованих сум дивіденду.
У залежності від успішності роботи -виплата "екстра" дивіденду як премії на додаток до фіксованої суми дивіденду Згладжу-вання коливань курсової вартості акцій "Екстра "-дивіденд при занадто частій виплаті стає очікуваним і перестає відігравати роль у підтримці курсу акцій "Екстра"-дивіденди не повинні випла-чуватися занадто часто
Методика виплати дивіден-дів акціями Замість грошового дивіденду акціонери одержують додаткові акції Полег-шується рішення ліквідних проблем при хитливому фінан-совому положенні.
Весь нерозпо-ділений прибуток надходить на розвиток.
З'являєть-ся більше свободи маневру структурою джерел засобів.
З'являєть-ся можливість додат-кового стимулу для керівників, яким передають акції. Ряд інвесторів може віддати перевага грошам і почне продавати акції Розрахунок на те, що більшість акціонерів влаштовує одержання акцій, якщо вони досить ліквідні, щоб у будь-який момент перетво-ритися в готівку.
Дивідендну політику пропонується розглядати як розподіл прибутку що залишається у розпорядженні підприємства колективної форми власності як на дивіденди, так і на інші цілі. Таким чином розподільча (дивідендна) політика виступає складовою частиною процесу прийняття рішень у сфері вибору джерел фінансування виробничої діяльності у поєднанні з делегуванням колективної власності.
Слід зауважити, що дивіденди можуть прийняти будь-яку форму: грошову, у вигляді додаткових акцій, інших цінних паперів підприємства. В умовах слабкої ринкової кон'юнктури підприємства можуть вдатися до розрахунку з акціонерами товарами власного виробництва або придбаними згідно з бартерними угодами. Крім того, слід відзначити, що дивіденди необов'язково є частиною прибутку - в розвинутих країнах дивіденди несуть так звану сигнальну функцію, відображенням якої є небажаність зниження дивідендів, коли знижується прибуток. Отже, в несприятливі роки підприємства, як правило, стараються виплачувати дивіденди навіть за умови від'ємного балансу за рахунок попередньо створених фінансових резервів. Для українських підприємств така можливість з'явилась лише після прийняття Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р.
Беручи до уваги ці зауваження, пропонується наступне визначення. Дивіденди - це доход у грошовій або іншій формі, який отримують власники капіталу підприємства колективної форми власності пропорційно їх частці у капіталі з прибутку підприємства або спеціальних фондів, створених за рахунок прибутку минулих років
Термінологічна розбіжність у визначенні ґрунтовних понять стосовно дивідендної політики підприємства найбільш сильно проявляється у відображенні фінансових показників, що характеризують дивідендну політику підприємства колективної форми власності. Як вже відзначалось, для ефективного аналізу зарубіжного досвіду, необхідно уніфікувати вітчизняний понятійний апарат. Насамперед, це стосується такого поняття, як дивіденд на акцію (Dividend per Share). Це найбільш простий і зрозумілий для пересічного акціонера показник. Як правило, для фінансового аналізу цей показник не є достатнім, проте на його основі побудовано решта показників, акціонерних компаній розвинутих країн.
Маса дивіденду (М)- частина прибутку акціонерного товариства, яка направляється на виплату дивідендів акціонерам. Розраховується як добуток ставки доходу на акціонерний капітал.
Наприклад, акціонерний капітал компанії склав 5500 тис. грн., а ставка доходу визначена на рівні 10%, то маса дивіденду дорівнює 550тис. грн. (5500 х 0,1).
Важливим показником, який дає змогу оцінити прибутковість вкладу капіталу у дане підприємство є поточна доходність акції (Dividend Yield) Вживається також термін "рентабельність акції" , процент доходу від акції та "ставка дивіденду" , "рендит" . Визначається цей показник, як відношення поточного дивіденду до середньориночного курсу (ціни) акції:
Ks = (D/Po) x 100%
де Ks - поточна доходність акції;
D - поточний дивіденд на акцію;
Po - середньориночний курс (ціна) акції.
Термін "поточна доходність акцій", на наш погляд, найбільш повно відображає
Loading...

 
 

Цікаве