WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Управління активами - Контрольна робота

Управління активами - Контрольна робота

поступили на склади підприємства, але ще не вступили у виробничий процес. Створення таких запасів дозволяє забезпечити відпуск матеріалів в цехи і на робочі місця у відповідності з вимогами технологічного процесу. Треба відмітити, що на створення запасів відвертається значна кількість матеріальних ресурсів.
Зменшення запасів скорочує розходи по їх утриманню, знижує витрати, прискорює обертання обігових коштів, що в кінцевому результаті підвищує прибуток і рентабельність в-ва. Тому дуже важливо оптимізувати величину запасів.
Управління виробничими запасами виконує наступні функції:
" Розробка норм запасів по всій номенклатурі матеріалів, які використовуються на підприємстві
" Правильне розміщення запасів на складах
" Організація діючого оперативного контролю за рівнем запасів і прийняття мір для підтримки їх стану
" Створення необхідної матеріальної бази для розміщення запасів і забезпечення кількісного і якісного зберігання
Нормування виробничих запасів - це визначення їх мінімального розміру по видах матеріальних ресурсів для безперебійного забезпечення в-ва. При нормуванні виробничих запасів спочатку визначається норма виробничих запасів в днях, а потім в натуральному і грошовому виразі.
Норма запасу в днях встановлюється на основі слідуючих даних:
1. Знаходження матеріалів в дорозі (транспортний запас) визначається як різниця між часом проходу вантажу від поставщика до споживача і часом обороту платіжних документів Нтр
2. Приймання, розвантаження, складування і аналіз якості поступивших матеріалів - підготовчий запас. Визначається на основі розрахункового або фактичного часу за звітний період, скоректованого з врахуванням організаційно-технічних міроприємств по механізації вантажно-розвантажувальних робіт Нп
3. Технологічна підготовка матеріалів до в-ва - технологічний запас утворюється в тому випадку, якщо до початку в-ва потрібна попередня обробка матеріалу, визначається на основі нормативів часу для даних операцій Нт
4. Перебування матеріалів на складі - поточний запас, який задовільняє поточну потребу в-ва, забезпечує ритмічну роботу між поставщиками. Визначається множенням середньодобової норми потреби в матеріалах на плановий інтервал між двома поставками Нпот
5. Резерв на випадок перебоїв у забезпеченні і збільшенні випуску продукції (строковий або гарантійний запас). Характеризує відносну постійну величину і відновлюється після наступної норми матеріалів. Норматив страхового запасу визначається по інтервалу відставання поставок або фактичних даних про поступлення матеріалів Нс
Ндн = Нтр + Нп + Нт + Нпот + Нс
Норматив виробничих запасів в натуральному виразі по кожному виду матеріальних ресурсів визначається
Ннат = Ндн ? Мдн
Мдн - одноденний розхід в натуральному виразі
Норматив у вартісному виразі або норматив власних обігових коштів на сировину, матеріали визначається
Нст = Нд ? См = Ндн ? Мдн ? Ц
Головна мета менеджменту товарно-матерiальних запасiв ­визначення i пiдтримання їх на рівні, який завжди може забезпечити виконання замовлень клiєнтiв. Однак слiд пам'ятати, що у запасах зв'язуються кошти фiрми. Вартiсть утримання запасiв - це втрачені можливостi для iнвестицiй.
Ідеальний варіант щодо розміру товарно-матеріальних запасів - це їх постійне поповнення у розмірі щоденної виробничої потреби. Але така ситуація є досить рідкою на вітчизняних підприємствах. І отже потрібно вирішувати питання: "Коли і наскільки слiд збiльшувати рiвень запасiв?"
Вирішуючи це питання слід враховувати, що створення запасів пов'язано:
по-перше, з витратами на організацію збереження, а також з втратою матеріалів через їх псування і т.п.;
по-друге, з втраченою вигодою від неучасті в альтернативних проектах.
Отже, запаси слiд збiльшувати тодi, коли користь вiд цього перевищує вартiсть утримання додаткових запасiв.
Приклад:
Припустимо, що компанiя змогла б отримати 10000 грн. за рахунок збiльшення замовлень на товар, при цьому її середнiй запас зростає з 450тис. грн. до 600тис. грн. Якщо фiрма має можливiсть заробляти 16%,вкладаючи свої грошi, то чи буде прийнятою пропозицiя пiдвищити рiвень запасiв?
Розв'язок:
Порiвняємо додатковий прибуток 10000 грн. з прибутком, який мала б фiрма вiд iнвестування грошей, що будуть додатково вкладенi у запаси (150000 грн.). Оскiльки вартiсть утримання додаткового запасу, у сумi 24000 грн. (0,16 х 150000 грн. = 24000), перевищує економiю 10000 грн., робимо висновок, що пiдвищення рiвня запасiв не вигiдно. У випадку передбаченого пiдвищення фiрма матиме збитки у сумi 14000 грн. (24000 грн. - 10000 грн.).
Менеджери підприємств повинні постійно визначати оптимальний об'єм фінансових ресурсів, що вкладаються у виробничі запаси, щоб мінімізувати загальні витрати.
Оптимальний обсяг замовлень - це кiлькiсть товару, який забезпечує мiнiмальнi витрати на органiзацiю замовлення i на зберiгання запасiв.
Витрати на замовлення включають заробiтну плату працiвникiв вiддiлу постачання, витрати на комп'ютерну обробку iнформацiї та iнш. Чим частiше робляться замовлення, тим бiльші витрати на їх пiдготовку i виконання.
На рис.2. показана загальна залежнiсть мiж величиною замовлень (кiлькiсть одиниць у кожному замовленнi) i витратами на органiзацiю замовлень.
Рис. 2. Залежнiсть мiж величиною замовлень i витратами на їх органiзацiю
Витрати на зберiгання запасiв включають витрати, пов'язанi iз роботою складiв i складуванням запасiв. Якщо зростає кiлькiсть одиниць у кожному замовленнi, зростають i складські витрати.
Залежнiсть мiж витратами назберiгання запасiв i розмiром замовлення (кiлькiсть одиниць у кожному замовленнi) показана на рис. 3.
Рис. 3. Залежнiсть мiж витратами на зберiгання запасiв i розмiром замовлення
Оптимальний обсяг замовлень (ООЗ) можна визначити сумiщенням графiкiв, представлених на рис. 2 i 3 (див. рис. 4).
Рис.4. Оптимальний обсяг замовлення
ООЗ можна також визначити з допомогою наступної формули:
де К - необхiдна кiлькiсть одиниць товару на кожен перiод,
В - витрати на органiзацiю одного замовлення,
ВЗ - витрати на зберiгання запасiв i складування.
Приклад:
Рiчна потреба одного виду товару складає 10000 одиниць. Витрати на органiзацiю одного замовлення складають 120 грн., а витрати на зберiгання i складування - 4 грн. на одиницю товару.
Визначити ООЗ i кiлькiсть замовлень за рiк.
Розв'язок:
Фiрма зведе до мiнiмуму загальнi витрати на органiзацiю замовлення i зберiгання запасiв, якщо вона кожен раз буде замовляти 774 одиницi.
Рiчна потреба складає 10000 одиниць, отже фiрма повинна зробити 13 замовлень на рiк.
Кiлькiсть замовлень = Рiчна потреба : ООЗ = 10000 : 774 @ 13 разів.
Наведену вище формулу можна використовувати також з ціллю оптимізації запасів готової продукції, що виготовляється підприємством. В такому випадку величина "К" буде означати плануємий об'єм готової продукції, а "В" - розмір поточних витрат, пов'язаних з підготовкою виробництва і т. п.
Список використаної літератури
1. Бригхем Е.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997.
2. Золоторев А.И., Мацишин И.Р. Эфективное использование оборотных средств. - Экономика Украины, 1998.
3. Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. - 460 с., іл.
4. Кондратьев О.В. Оцінка фінансової стійкості підприємств та її показники. - Фінанси України, № 11, 1996.
Loading...

 
 

Цікаве