WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Основи соціального менеджменту - Курсова робота

Основи соціального менеджменту - Курсова робота

анкетування, спостереження, аналіз документів, експертні оцінки й ін. Розглянемо деякі з них.
Методи обробки й аналізу інформації включають: аналіз проблем, аналіз факторів, що викликають проблему, аналіз взаємного впливу цих факторів, порівняння різної інформації й ін.
У процесі діагностики потрібно визначити ступінь важливості тих чи інших проблем і порядок терміновості їхнього рішення. Для цього розроблений ряд методів. Широке поширення одержав метод ранжирування альтернатив.
Перераховані методи не вичерпують усього різноманіття методичних способів і прийомів здійснення соціальної діагностики. Важливо відзначити, що їхнє правильне використання відкриває широкі можливості для значного підвищення об'єктивності, вірогідності й ефективності даної технологічної процедури.
3.2. Профілактика в соціальній роботі
Прийняті на основі діагностики рішення і рекомендації реалізуються через різні процедури технології соціальної роботи. Однією з таких процедур є соціальна профілактика.
Під профілактикою маються на увазі науково обґрунтовані дії, що вчасно починаються, спрямовані на:
· запобігання можливих фізичних, психологічних чи соціокультурних колізій в окремих індивідів групи ризику;
· збереження, підтримку і захист нормального рівня життя і здоров'я людей;
· сприяння їм досягненні поставлених цілей і розкриття їхніх внутрішніх потенціалів.
Часто первинна профілактика вимагає комплексного підходу, що пускає в хід системи і структури, здатні запобігти можливим проблемам чи вирішити поставлені задачі. Профілактична діяльність, здійснювана на рівні держави через систему мір підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику, створення умов для реалізації принципу соціальної справедливості, називається соціальною профілактикою. Соціальна профілактика створює те необхідне тло, на якому більш успішно здійснюються всі інші види профілактики: психологічна, педагогічна, медична і соціально-педагогічна.
Психолого-педагогічна профілактика - це система запобіжних заходів, зв'язаних з усуненням зовнішніх причин, факторів і умов, що викликають ті чи інші недоліки в розвитку дітей. Здійснюється на тлі загальної гуманізації педагогічного процесу. Однак, досить часто порушуються елементарні права дитини, що передбачає включення в профілактичну роботу систему заходів для соціального захисту дитинства.
Соціальний захист дитинства - спеціальні заходи для гарантованого забезпечення прав неповнолітнім, передбаченим українським законодавством і Міжнародною конвенцією про права дитини.
Дитина - особа, що не досягла вісімнадцяти років (повноліття). У практиці соціального і медичного обслуговування в педагогіці виділяються також грудні діти (від народження до року), діти дошкільного віку (від 1 року до 6-7 років), діти молодшого шкільного віку (від 7 до 10 років), підлітки (від 11 до 13-14 років) і юнака (від 15 до 18 років).
Профілактика передбачає рішення ще не виниклих проблем. Тому ряд мір приймається задовго до їх виникнення. Наприклад, багато батьків і вчителів прагнуть розвинути активність дитини, надають їй волю вибору, заохочують ініціативу і самостійність, попереджаючи тим самим соціальний інфантилізм і пасивність.
Інші профілактичні міри приймаються безпосередньо перед виникненням проблем. Так, при виникненні в дитини пробілів у знаннях, уміннях і навичках по конкретному предмету вчитель дає йому індивідуальні завдання, додатково роз'ясняє матеріал, дає поради по організації домашньої навчальної праці, попереджаючи, таким чином, педагогічну занедбаність чи неуспішність дитини.
Третя група профілактичних заходів приймається у відношенні уже виниклої проблеми, але попереджає виникнення нових. Наприклад, педагог працює з окремими поведінковими недоліками дитини, профілактуючи розвиток негативних особистісних властивостей.
Перші два підходи можна віднести до загальної профілактики, а третій - до спеціальної. Спеціальною профілактикою можна називати систему заходів, орієнтованих на рішення визначеної задачі: профілактика девіантної поведінки, профілактика неуспішності, профілактика шкільних страхів і т.п.
В останні роки багато уваги приділяється ранній профілактиці відхилень у розвитку особистості дитини. Це зв'язано з наступними причинами:
· дитинство є тим періодом, у якому закладається фундамент особистості;
· у дитинстві закладаються моральні і естетичні еталони;
· у дитинстві формуються доцільна до певних правил поведінка і нормативна діяльність;
· нервова система дитини надзвичайно пластична і здатна до зміни;
· у цьому періоді дитина має підвищену сугестивність, здатність до копіювання;
· у цьому періоді дитина залежна віддорослих; а батьки і педагоги - головні авторитети.
Соціально-педагогічна профілактика - це система заходів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку дітей і підлітків і сприятливих проявів різних видів її активності.
Виходячи з розуміння соціальної ситуації розвитку, її об'єктивності (якою вона реально є) і суб'єктивності (якою вона переживається і сприймається) аспектів, соціально-педагогічна профілактика спрямована на зміну різних зовнішніх і внутрішніх факторів і умов соціального виховання і перебудову їх взаємодії.
Займаючись цим видом профілактики, соціальний педагог (працівник) може направити свою діяльність на виховний мікросоціум дитини (педагоги, батьки, група однолітків), змінюючи характер їх відносини, впливу на дитину. Він також може впливати на його уявлення про навколишні і взаєминах з ними і супровідні їхні переживання і змінювати їх. Нарешті він може сприяти зміні позиції дитини стосовно соціуму (сприяння, протидія, бездіяльність).
Профілактичні заходи важливі у всіх сферах життєдіяльності людей:
· охорона здоров'я населення - викорінювати причини виникнення і розвитку хвороб, створювати найбільш сприятливі умови охорони здоров'я, виховання фізично і духовно міцних людей;
· профілактика девіантної поведінки:
а) профілактика самогубств (суїциду) - своєчасне діагностування і відповідне лікування; активна емоційна підтримка людини, що знаходиться в депресії; заохочення його позитивної спрямованості з метою полегшення негативної ситуації;
б) профілактика таких соціальних патологій, як злочинність, алкоголізм, наркоманія і токсикоманія - основна мета - створення передумов для формування законослухняного високоморального поводження громадян.
Форми і види профілактичних заходів різноманітні. Виходячи зі стадій попереджувального впливу вони можуть бути визначені як:
· нейтралізуючі;
· що компенсують;
· попереджуючі вплив обставин, що сприяють соціальним відхиленням;
· ці обставини, що усувають;
· заходи щодо здійснення наступного контролю за проведеною профілактичною роботою і її результатами.
Профілактика є одним з основних і перспективних напрямків діяльності в соціальній роботі.
3.3. Соціальна адаптація
Поняття "адаптація" означає пристосування. Найважливіша задача адаптаційного процесу - це проблема виживання людини, через пристосування потенцій індивіда з процесами природного і соціального середовища. Виділяють чотири види адаптації людини: біологічна, фізіологічна, психологічна, психологічна, соціальна.
Специфікою людської адаптації є те, що цей процес
Loading...

 
 

Цікаве