WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Основи соціального менеджменту - Курсова робота

Основи соціального менеджменту - Курсова робота

підтримку всім потребуючим групам населення, розвиток вітчизняної благодійності в соціальній підтримці малозабезпечених має важливе значення. Різноманітні благодійні організації, фонди, підприємства, установи виділяють немалі засоби на організацію безоплатного харчування малозабезпечених, для забезпечення їх одежею, взуттям, та іншим.
Звичайно соціальну роботу розглядають як діяльність, напрямлену на надання допомоги, підтримки, соціально слабким верствам населення. Однак соціальну роботу можна (і треба) розглядати як діяльність по запобіганню негативних наслідків в поведінці, в життєдіяльності окремих особистостей, груп, прошарків, тобто профілактична робота повинна зайняти в соціальній роботі в цілому більш важливе місце, чим зараз. На це повинна направлятися соціальна політика. Потрібно не тільки лікувати " соціальні хвороби", але і запобігати їх. Краще і для суспільства в цілому, і для людей не надавати допомогу, наприклад, безробітним, а робити все можливе для запобігання безробіттю, навчання людей, розвиток промисловості, утворення нових робо-чих місць, перекваліфікування тих чи інших цехів, підприємств і т. д. Саме в цьому можна бачити зміст соціальної політики. Саме в цьому проявляється турбота про людей, про задоволення їх потреб та інтересів. Таким чином соціальна робота повинна носити опереджуючий, запобігаючий характер.
Таким чином, соціальна політика і соціальна робота тісно взаємопов'язані між собою. Обидві характеризуються двома взаємообумовленими сторонами: науково-пізнавальною і практично-організаційною. Соціальна робота - це своєрідна форма, спосіб реалізації соціальної політики, а соціальна політика - стержень, орієнтир соціальної роботи. В цьому є їх єдність і відмінність. Останнє проявляється частково в тому, що соціальна політика - більш ширше поняття, визначна сторона соціальної роботи. Соціальна політика орієнтир на тільки для соціальної роботи, але і для розвитку соціальної сфери в цілому. На відміну від соціальної роботи вона більш стійка, стабільна. А соціальна робота більш динамічна, багата по своєму вмісту порівняно з соціальною політикою. Реалізація змісту, форм і методів останньої цілком і повністю визначається соціальною політикою. Поряд з тим, соціальна робота - діяльність по соціальному захисту, підтримці та допомозі соціально незахищених верств та груп, окремих громадян, населення в цілому не може не відобразитися (в кінцевому результаті) на орієнтирах соціальної політики, її напрямках, цілях та задачах.
3. ІНСТРУМЕНТАРІЙ СОЦІАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Соціальні працівники повинні професійно і вміло застосовувати різні соціальні технології, серед яких: соціальна діагностика, профілактика, адаптація, реабілітація, корекція, терапія, соціальна експертиза, прогнозування, соціальне посередництво, консультування, соціальне забезпечення, страхування, опіка й опікунство, тощо.
Розглянемо деякі технології соціальної роботи: соціальна діагностика, соціальна адаптація і соціальна профілактика.
Соціальна діагностика - комплексний процес дослідження соціального явища з метою виявлення, розпізнавання і вивчення причинно-наслідкових зв'язків і відносин, що характеризують його стан і тенденції подальшого розвитку.
Ґрунтується на дослідженні за допомогою і системи методів, прийомів і способів. Соціальна діагностика припускає аналіз соціальної проблеми шляхом розчленовування її на складові елементи, по яких здійснюється мінідослідження. Отриманий соціальний діагноз служить підставою прийняття рішень і практичних дій, спрямованих на попередження і гальмування негативних тенденцій дослідження соціального явища.
Соціальна адаптація - система методів і прийомів, що мають метою надання соціальної підтримки людям у процесі їхньої соціалізації чи пристосування до нових соціальних умов, у зв'язку зі зміною соціального статусу, життєвих втрат і невдач, а також неадаптованим особистостям.
Соціальна профілактика - сукупність державних, суспільних, соціально-медичних і організаційно-виховних заходів, спрямованих на попередження, усунення чи нейтралізацію основних причин і умов, які викликають різного роду соціальні відхилення негативного характеру й інші, соціально небезпечні і шкідливі відхилення в поведінці. Її метою є створення передумов для формування законослухняної, високоморальної поведінки.
Розглянемо докладно ці соціальні технології.
3.1. Соціальна діагностика та її методи
Соціальна діагностика - це методологічний інструмент, що дає необхідні знання, на основі яких розробляються різні соціальні прогнози і проекти, вивчається суспільна думка і морально-психологічний клімат у суспільстві.
У педагогічному словнику соціальної роботи поняття "соціальна діагностика" визначається як комплексний процес дослідження соціального явища з метою виявлення, розпізнання і вивчення причинно-наслідкових зв'язків і відносин, що характеризують його стан і тенденції подальшого розвитку.
Соціальний діагноз, як науковий висновок про стан "соціального здоров'я" розглянутого об'єкта чи соціального явища, заснований на всебічному і систематичномуспостереженні і вивченні, що припускає не тільки виявлення причинно-наслідкових зв'язків і спонукальних мотивів поведінки об'єктів чи явищ. Це творчий і трудомісткий процес, що не схильний до стандартизації. Проте, загальна схема діагностики склалася і її можна розглядати в якості вихідної, базової моделі. Вона містить у собі ряд етапів:
· попереднє ознайомлення з об'єктом, що припускає одержання достовірного уявлення про предмет вивчення, визначення його сильних і слабких сторін, можливих напрямків зміни й удосконалювання;
· проведення загальної діагностики, тобто постановка задач, виділення складу діагностованих ситуацій, визначення еталонних (нормативних) параметрів ситуацій, вибір методів діагностування;
· проведення спеціальної діагностики по кожній з узятих для заглибленого дослідження проблем, вимір і аналіз усіх необхідних показників;
· побудова висновків, на основі яких робиться висновок.
Соціальна діагностика ґрунтується на ряді принципів:
· об'єктивність полягає в неупередженому розгляді соціального об'єкта, що виключає будь-які перекручування дійсності або в інтересах, тому що тільки безсторонній висновок і зроблені по ньому висновки мають реальну наукову і практичну значимість;
· причинність обумовлена універсальним зв'язком і взаємодією всіх явищ і процесів у реальному світі, що дозволяє в процесі дослідження не обмежуватися описом окремих фактів чи явищ, а з'ясувати закономірності їх виникнення і функціонування;
· комплексний підхід у вивченні соціальних проблем пояснюється тим, що соціальна сфера являє собою складне переплетення безлічі прямих і опосередкованих людських учинків, відносин, дій у всіляких проявах, і виділення окремих можливе лише умовно, для нагромадження яких-небудь конкретних даних. При діагностиці ці конкретні дані завжди потрібно погоджувати з усім комплексом проблем;
· наукова обґрунтованість і підтверджуваність особливо важливі, тому що за кожним рішенням, прийнятим на основі соціального діагнозу, стоїть життя конкретних людей, їх долі.
У залежності від специфіки діагностованої проблеми чи явища можуть використовуватися різні методи дослідження, як загальнонаукові, так і частини.
До першої групи методів можна віднести інтерв'ю,
Loading...

 
 

Цікаве