WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Основи соціального менеджменту - Курсова робота

Основи соціального менеджменту - Курсова робота

являють собою реальну і потенційну загрозу суспільству, оточуючим. Нерідко і саме суспільство підштовхує їх до цього. Неможливість одержати квартиру, влаштуватися на роботу підштовхує частину таких людей на злочини. Особлива проблема - стан безпритульних дітей. Сьогодні основними формами роботи з цією категорією є створення різних центрів реабілітації, притулків, місця для ночівлі.
Соціальна робота з молоддю.
Загальна криза українського суспільства торкнулася, безумовно, і молоді. Для того, щоб допомогти молодим людям вижити у складних соціально-економічних умовах, уряд України з моменту її проголошення незалежною дер-жавою провадить певні заходи, затверджує програми, створює відповідні струк-тури для підтримки та допомоги молоді. З метою втілення у життя державної політики стосовно молоді та дітей було створено Міністерства у справах сім'ї та молоді, перетворене 2000 р. у Державний комітет з такою ж назвою. Теоретичне забезпечення цієї політики розробляє Український науково-дослідний інститут проблем молоді. Створено соціальні служби для молоді на обласному, міському та районних рівнях. Від 1991 р. і до початку 2000 р. їх було утворено вже по всій країні 457, ще 263 планувалося відкрити.
Юридично систему соціальних служб для молоді було закріплено у "Декларації про загальні засади державної молодіжної політики в Україні" та Законів України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні". Затверджено і відповідно Типове положення. Метою цієї системи є створення умов для позитивної соціалізації молоді. Зміст її роботи, за визначенням Українського державного центру соціальних служб для молоді, полягає у:
наданні соціальної, психологічної, правової, освітньої та будь-якої іншої підтримки молоді;
допомозі реалізовувати право молоді та повноцінне життя;
прищепленні навичок соціально-схвальної поведінки;
навчанні адаптуватися правовими засобами до сучасного світу;
Пріоритетними напрямками діяльності соціальної служби молоді є:
соціальна підтримка молодої сім'ї;
соціальна робота молоді жіночої статі;
соціальна підтримка дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;
профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі;
сприяння працевлаштуванню і вторинній зайнятості молоді;
соціальна підтримка дітей та молоді з особливими потребами;
соціальна робота з допризовною та призовною молоддю, військо-вослужбовцями та членами їх сімей, службовцями за призовом, молоддю, яка звільняється з лав Збройних Сил України;
служба "Телефон довіри".
Проте економічне становище країни ще не давало можливості відповідним чином фінансувати виконання поставлених перед центрами соціальної служби молоді завдань, реалізувати їхнє гасло "Діяти до кожної молодої людини", тому постає проблема розвитку громадських молодіжних об'єднань. Таких, які за відповідної законодавчої підтримки молодіжних ініціатив могли б самостійно створювати матеріально-технічну базу для своєї діяльності, зокрема для реалізації соціальних програм.
Соціальна робота з людьми девіантної поведінки.
Основні види девіантної поведінки - це злочинність і кримінально безкарні випадки аморальної поведінки, які теж являють суспільну небезпеку. Зв'язок злочинності та аморальної поведінки є в тому, що скоєнню злочину передує, як правило, певний різновид девіантної поведінки у формі пияцтва, наркоманії і
т. д. Девіантна поведінка поділяється на дві групи.
1. Поведінка, що відхиляється від норм психічного здоров'я, тобто наявності у людини явної або прихованої психопатології. В цю групу можна віднести людей, яких умовно можна віднести до третьої зони характерів, тобто астенінів, шизоїдів, епілептоїдів, та інших психічно ненормальних людей або людей з психічними відхиленнями, але в допустимих межах.
2. Поведінка, що відхиляється від морально-етичних норм людського співжиття, що проявляється в різних формах соціальної патології - пияцтві, наркоманії, проституції і т. д. Подібний вид девіантної поведінки виражається у формі проступків або злочинів. Якщо ці проступки незначні, то особи, що їх вчинили, караються згідно норм трудового або адміністративного права. Правоохоронні органи застосовують до людей девіантної поведінки міри примусового характеру (адміністративний арешт, штраф і ін.), а соціальні та медичні служби проводять з ними комплекс заходів по соціальній та психологічній адаптації.
До основних факторів соціального контролю над людьми девіантної поведінки можна навести наступні.
1. Методи і засоби соціального контролю повинні бути адекватні конкретним видам девіантної поведінки. Основним засобом соціального контролю повинно стати задоволення різних потреб та інтересів осіб, схильних до "ненормованої поведінки. Ефективність попередження правопорушень досягається не стільки тимчасовим подавленням девіантної поведінки, а постійним витісненням соціально одобрюваної та корисної поведінки.
2. Істотне зменшення репресивних дій. Позбавлення свободи приводить особистість до соціальної і моральної деградації і може використовуватися лише як крайня міра. Тому, для молодих правопорушників допустимо лише зменшення строків позбавлення волі, відстрочка виконання вироку, умовно-дострокове звільнення, і, основне, зміна умов утримання.
3. Створення гнучкої і розгалуженої системи соціальної допомоги, включаючи державні, суспільні, благодійні та інші структурні ланки. Непогано зарекомендували себесуспільні організації за принципом "самодопомоги" (групи "анонімних" алкоголіків, наркоманів, осіб, звільнених з-під місць позбавлення волі).
Соціальний захист малозабезпечених верств населення.
Перехід від жорсткого планового способу господарювання до ринкових відносин, від тоталітаризму до демократії супроводжується серйозними соціальними негараздами, зокрема різко загострюється соціальна диференціація населення.
Якщо раніше регулювання рівня життя населення проводилося централізовано, то зараз дану проблему вирішують новими методами. Головними з них є індексація і компенсація.
Індексація як механізм корекції доходів частково або повністю повинна покрити зростання вартості життя. Індексація здійснюється двома способами:
1) шляхом збільшення доходів на певний відсоток через визначений час (раз в рік, раз в квартал);
2) шляхом корекції доходів відповідно до зростання цін на раніше домовлений відсоток.
Як правило, індексуються всі види грошових доходів громадян (заробітна плата, пенсії, дотації, стипендії, інші види соціальних виплат, за винятком одноразових). Індексації не підлягають доходи від власності (акції, облігації, нерухомості).
Виплати по індексації здійснюються за рахунок державного та міського бюджетів, за рахунок засобів суспільних організацій і засобів підприємств та організацій, що працюють у приватному секторі (що повинно бути передбачено при підписанні колективних договорів).
Іншим методом регулювання рівня життя людей є компенсація. Вона означає відшкодування витрат внаслідок наступаючого або очікуваного підвищення цін, міжнародних конфліктів, катастроф. На відміну від індексації, компенсація не передбачає постійної, систематичної підтримки людей. Виконавчі органи надають такого роду соціальну допомогу, виходячи з наявності фінансових засобів.
Проте, оскільки, держава не в стані організувати
Loading...

 
 

Цікаве