WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Формування інфраструктури системи ризик-менеджменту банку - Реферат

Формування інфраструктури системи ризик-менеджменту банку - Реферат


Реферат на тему:
Формування інфраструктури системи ризик-менеджменту банку
Вивчення процесу управління банківськими ризиками набуває все більшої актуальності для менеджменту українських банків. На сьогодні немає такої фінансово-кредитної установи котра б не зіткнулася з проблемами в окремих моментах своєї діяльності. Основним завданням менеджменту у таких випадках є зменшення показника імовірності виникнення несприятливих подій та уникнення негативних наслідків. Саме тому, постає проблема наявності системи ризи-менеджменту банку. Одним з найбільш важливих компонентів та, водночас, першочерговою необхідністю у процесі побудови ефективної системи управління ризиками є оптимальна інфраструктура ризик-менеджменту.
Актуальність тематики посилюється ще й наявністю затверджених Національним банком України Методичних рекомендацій щодо організації та функціонування системи ризик-менеджменту, яка б забезпечувала надійний процес виявлення, оцінки, контролю та моніторингу усіх видів ризиків на усіх рівнях організації. Для цього слід забезпечити чіткий розподіл функцій, обов'язків і повноважень із ризик-менеджменту, а також чітку схему відповідальності за виконання завдань на усіх організаційних рівнях та в усіх підрозділах[3].
Завданням груп ризик-менеджерів є виявляти, вимірювати і оцінювати ризики для кожної структурної одиниці і виробити позицію банку по цих ризиках. При цьому, об'єм ризиків, що приймаються банком повинен відповідати загальним принципам стратегії управління ризиками. Як свідчить міжнародний досвід, в таких групах ризик-менеджерів бувають досить різні конфігурації. Сама структура групи залежить від типу банку, в якому вони створюються. Так, у великих універсальних банках із розгалуженою філійною сіткою, слід формувати групу з управління ризиками по кожному напрямку діяльності і для кожної філії. У свою чергу, в менших банках управлінням ризику може займатися єдина група ризик-менеджерів.
Слід виділити три підходи до організації ризик-менеджменту. По-перше, управлінням ризиками в рамках своєї компетенції можуть займатися відділи банку (рис. 1).
Рис. 1. Спрощена схема структури при організації ризик-менеджменту у відділах банку.
Другий підхід є своєрідним пасивним ризик-менеджментом із залученням зовнішніх консультантів, які проводять оцінку ризиків, готують аналітичну звітну інформацію з власними висновками і пропозиціями, які подаються на рівень Правління і Спостережної ради банку (рис. 2).
Рис. 2. Спрощена схема організаційної структури банку при залученні зовнішніх консультантів у процес управління ризиками.
Активний ризик-менеджмент, як третій підхід до формування інфраструктури системи ризик-менеджменту в цілому, втілюється у необхідності створення спеціально призначеного відділу в середині структури банку. В обов'язки даного відділу повинна входити координація процесу управління ризиками та періодична звітність про виконану роботу. В залежності від потреб начальник відділу може входити у Правління банку і підпорядковуватися безпосередньо голові Правління (рис. 3).
Інформація про існуючі та можливі ризики
Рис. 3. Спрощена схема організаційної структури при створені відділу ризик-менеджменту діяльності банку.
Організаційна структура банку являє собою не щось стале, раз і назавжди прийняте, вона постійно змінюється відповідно до мети та стратегічних цілей. Проте, таке твердження зовсім не означає, що організаційна структура можне часто модифікуватися. Внесення змін до структури банку - це процес досить складний, що потребує врахування низки специфічних особливостей. Тобто, на наш погляд, процес оптимізації невіддільно пов'язаний із специфікою та масштабами діяльності. Окрім цього, проведення організаційних змін не можливе без відповідних зобов'язань збоку вищого керівництва. Будь-які зміни в організації мають відношення до процесів керівництва та прийняття управлінських рішень, а, отже, вищий банківський менеджмент мусить відповідним чином схвалити та підтримати їх, щоб забезпечити реальне втілення усіх вищезгаданих процесів.
Зазначимо, що формування груп ризик-менеджменту необхідно проводити за узгодженням із загальною фінансовою стратегією банку та принципах виваженої кадрової політики. За основу у процесі створення груп ризик-менеджменту слід взяти такі рамкові ознаки :
1. Висока кваліфікація членів групи. У групах управління ризиками необхідно зосередити потужні інтелектуальні ресурси для того щоб ці групи могли подавати керівництву обґрунтовані висновки та раціональні пропозиції. Так, західні дослідники для зосередження висококваліфікованих працівників у групах управління ризиками пропонують мотивувати призначення у таку групу як кар'єрний ріст із обов'язковою надбавкою у заробітній платі [5].
2. Чіткий розподіл обов'язків у середині групи. Не можна допускати щоб одні і ті ж співробітники брали участь у розробці стратегії ризиків і слідкували за тим на скільки діяльність банку відповідає стратегії і, водночас, ініціювали б рішення про прийняття ризику і управління ним.
3. Визначеність особистих обов'язків. Необхідно окреслити посадові обов'язки ризик-менеджерів і чітко розмежувати повноваження банківського ризик-менеджменту і ризик-менеджменту окремих підрозділів. Крім того, у внутрішніх положеннях потрібно відзначати чи може група ризик-менеджерів переглядати рішення функціональних підрозділів про розмір доходу із врахуванням ризику або утверджувати нормативні межі для них.
4. Відповідальність за ризики. Якщо навіть у банку є банківська група ризик-менеджерів, то це не означає, що структурні підрозділи не повинні нести відповідальність за прийняті ними ризики, тим більше, що саме вони найкраще знають природу цих ризиків і забезпечують перший рівень захисту банку від необґрунтованих ризиків.
На процес управління банківськими ризиками особливий вплив мають акціонери банку (власники) і обрана ними Спостережна рада, якій у даному випадку необхідно:
" Затверджувати політику управління ризиками ;
" Здійснювати контроль ефективності і якості системи управління банківськими ризиками ;
" Своєчасно здійснювати регулювання достатності капіталу банку і у відповідності з характером, рівнем ризику і масштабами здійснюваних операцій ;
" Делегувати підзвітному виконавчому органу ( Правлінню банку ) повноваження по організації системи управління ризиками і прийняттю оперативних рішень для ефективного управління ризиками в банку.
Таким чином, достатність та збалансованість усіх ланок інфраструктури у системі управління ризиками потребує наявності :
1. Збалансування інформаційних потоків, тобто прийом, розподіл та перерозподіл інформації по структурних підрозділах, щодо наявних та можливих ризиків діяльності ;
2. Оптимізації організаційної структури банку;
3. Створення на принципах ефективності груп ризик-менеджерів, як осіб, що несуть найбільшу відповідальність зауправління ризиками.
Література:
1. Бондаренко Л.А. Побудова системи ризик-менеджменту в комерційному банку // Фінанси України . - 2003. - № 9. - с. 85-93.
2. Коваленко Л.О., Ремньова Л.М., Фінансовий менеджмент. - К.: Знання , 2005. - 485 с.
3. Методичні рекомендації НБУ щодо організації та функціонування системи ризик-менеджменту в банках України // www. kbs.flint.kiev.ua
4. Обуздание риска // www. management. com. ua /finance/.
5. Риск-менеджмент - благородное дело // www. finansmag. ru
Loading...

 
 

Цікаве