WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Розвиток підприємницької діяльності в Україні та її місце в системі менеджменту - Курсова робота

Розвиток підприємницької діяльності в Україні та її місце в системі менеджменту - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
"Розвиток підприємницької діяльності в Україні та її місце в системі менеджменту"
Зміст
Вступ 2
1. Сутність і види підприємництва 3
1.1. Підприємницька діяльність як фактор виробництва 3
1.2. Сутність, види і суб'єкти підприємництва 7
2. Особливості розвитку підприємництва на Україні 15
2.1. Етапи розвитку підприємництва на території сучасної України 15
2.2. Основні труднощі становлення вітчизняного підприємництва 19
2.3. Основні напрямки оздоровлення підприємництва в Україні 22
3. Місце підприємницької діяльності в системі менеджменту 24
3.1. Поняття менеджменту підприємницької діяльності 24
3.2. Напрямки діяльності діяльності менеджмент-маркетинга 29
4. Оцінка фінансового стану АКБ "Укрсоцбанк" 34
4.1. Коротка характеристика і основні цілі банку 34
4.2. Характеристика персоналу 2
4.3. Основні показники обсягів діяльності АКБ "Укрсоцбанк" 3
4.4. Якісний аналіз підрозділу 8
Висновки 2
Список використаної літератури 4
Додаток 1 .................................................................................................................
Додаток 2 .................................................................................................................
Додаток 3...................................................................................................................
Вступ
Ні за кордоном, ні в нас поки ще не створена загальноприйнята економічна теорія підприємництва, хоча потреба в такій теорії давно вже стала досить насущно. "Три хвилі" розвитку теорії підприємницької функції - так умовно можна охарактеризувати розвиток процесу наукового осмислення практики підприємництва.
"Перша хвиля", що виникла ще в XVIII в., була пов'язана з концентрацією уваги на несенні підприємцем ризику.
"Друга хвиля" у науковому осмисленні підприємництва пов'язана з виділенням іноваційності як його основної відмітної риси.
"Третя хвиля" відрізняється зосередженням уваги на особливих особистісних якостях підприємця (здатність реагувати на зміни економічної і суспільної ситуації, самостійність у виборі і прийнятті рішень, наявність управлінських здібностей) і на ролі підприємництва як регулюючого початку в економічній системі, що врівноважує.
Сучасний етап розвитку теорії підприємницької функції можна віднести до "четвертої хвилі", поява якої пов'язується з переносом акценту на управлінський аспект в аналізі дій підприємця, а отже - з переходом на міждисциплінарний рівень аналізу проблем підприємництва.
Розвиток підприємництва є необхідною умовою розвитку держави.
Все вищесказане обумовлює актуальність теми, яка має назву: "Розвиток підприємницької діяльності в Україні та її місце в системі менеджменту".
Мета роботи - дослідити розвиток підприємницької діяльності в Україні, проаналізувати вплив на неї різних факторів.
Робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Робота містить 60 сторінки тексту, 3 рисунка, 5 таблиць, 3 Додатка.
1. Сутність і види підприємництва
1.1. Підприємницька діяльність як фактор виробництва
Феномен підприємництва виступає як невід'ємний атрибут ринкового господарства. Хоча історія підприємництва іде всередину століть, сучасне його розуміння склалося в період становлення і розвитку капіталізму.
В економічній теорії поняття "підприємець" з'явилося в XVIII в. і часто асоціювалося з поняттям "власник". У його джерел стояв англійський економіст Р. Кантільон, який уперше вніс термін "підприємець" в економічну теорію. По Кантільону, підприємець -- це людина з невизначеними, нефіксованими доходами (селянин, ремісник, торговець, розбійник, жебрак і т.д.). Він купує чужі товари за відомою ціною, а продавати свої буде за ціною, йому поки невідомою. Звідси випливає, що ризик - головна відмітна риса підприємця, а його основна економічна функція складається в приведенні пропозиції у відповідність з попитом на різних товарних ринках [16, c. 5].
А. Сміт також характеризував підприємця як власника, що йде на економічний ризик заради реалізації якоїсь комерційної ідеї й одержання прибутку. Він сам планує й організує виробництво, розпоряджається його результатами і т.п.
Аналогічного погляду на функцію підприємця в ринковій економіці дотримував і великий французький економіст кінця XVIII - поч. XIX ст. Ж.-Б. Сей, який характеризував його як особу, що береться за свій рахунок і ризик і у свою користь зробити який-небудь продукт. Він підкреслював активну роль підприємця як економічного агента, що комбінує фактори виробництва як посередника, власника знань і досвіду. Сей досить докладно описав специфічні властивості підприємця і характер його доходів, частина яких є платою за його рідкі підприємницькі здібності.
Великий внесок у розробку теорії підприємництва внесли німецький економіст В. Зомбарт і австрійський економіст И. Шумпетер. Підприємець по Зомбарту - це "завойовник" (готовність до ризику, духовна воля, багатство ідей, воля і наполегливість)" організатор" (уміння об'єднувати багатьох людей для спільної роботи) і "торговець" (уміння переконувати людей купити свої товари, будити їхній інтерес, завойовувати довіру). Описуючи мети підприємця, Зомбарт головної серед них виділяє прагнення до процвітання і росту своєї справи, а підлеглої - зростання прибутку, оскільки без нього неможливе процвітання.
И. Шумпетер називає підприємцем людини, що береться за здійснення нових комбінацій факторів виробництва і тим самим забезпечуючого економічний розвиток. При цьому Шумпетер вважав, що підприємець не обов'язково є власником виробництва, індивідуальним капіталістом - їм може бути і управляючий банку або акціонерного товариства.
Власне кажучи, об'єднання в одному обличчі власника і підприємця стало руйнуватися саме в період появи кредиту [5, с. 21]. Будь-який комерційний банк не є власником усього капіталу, що він пускає в обіг. Як правило, його власність поширюється на статутний фонд, що може являти собою відносно невелику величину.
Найбільш зриме відділення підприємництва від власності виявляється в акціонерних товариствах. В умовах акціонерної, корпоративної економіки власність як юридичний факт втрачає свої розпорядницькі прерогативи. Влада на виробництві переміщається від власності до організації, роль власності стає усе більш пасивною. Замість реальних фізичних предметів, з якими традиційно зв'язувалося поняття власності, акціонер володіє лише клаптиком папера, титулом власності. Над самими підприємцями він, власник акції, має досить умовний контроль. Однак він і не несе відповідальності за результати діяльності корпорації. Таку відповідальність несуть менеджери.
Таким чином, розвиток кредитних відносин і перехід національного багатства з форми індивідуальної приватної власності у форму власності корпорацій спричиняє відділення власності від розпорядженняпідприємництва.
Отже, між підприємцем і власником немає твердого зв'язку, підприємництво у своїй основі не є функцією тільки власника, у ньому можуть брати участь особи, що безпосередньо
Loading...

 
 

Цікаве