WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Роль інформаційного права та інформаційного законодавства щодо забезпечення управління соціальними системами - Реферат

Роль інформаційного права та інформаційного законодавства щодо забезпечення управління соціальними системами - Реферат

бути закріплений у спеціальному правовому акті - Кодексі України про інформацію. Нами пропонується у ньому виділити окремий розділ - "Основні положення щодо інформатизації, створення автоматизованих інформаційних систем".
Також у Кодексі про інформацію слід було б дати загальне визначення інформаційно-аналітичних систем управління, концептуальні засади, принципи побудови, критерії вибору першочергових функціональних підсистем і завдань.
У цілому розвиток правової бази, яка використовується в процесі створення і функціонування інформаційних систем, повинен здійснюватись за двома напрямами:
1) підготовка і ухвалення у встановленому порядку нових нормативних актів;
2) внесення відповідних змін у чинне законодавство, яке не відповідає вимогам функціонування інформаційних систем управління.
З погляду когнітивного (пізнавального) аспекту вважаємо за доцільне групування зазначених правових проблем щодо інформатизації як одного з розділів Кодексу про інформацію, що повинен стати системоутворювальним інформаційного законодавства України.
Дослідження інформаційного законодавства показує, що воно потребує систематизації, наукового узагальнення надбаного досвіду та удосконалення правового регулювання. У зв'язку з цим у правознавстві визначається наукова дисципліна - інформаційне право.
Впевнено можна сказати, що зараз критична маса норм у формі законів і підзаконних актів, що складають систему інформаційного законодавства (а отже, й інформаційного права) у нашій країні утворює нову, умовно визначену інституцію права - правове регулювання інформатизації. Аналогічно формується правове регулювання і в інших країнах. У науково-практичній літературі окремими авторами пропонується визначення цієї інституції права у категорії "комп'ютерне право" чи "інформатизаційне право". У цій роботі ми залишаємо поза увагою дискусію щодо форми. Апріорі визначимо, що нами буде вживатися категорія "правове регулювання інформатизації", що складає умовно автономний інститут (субінститут) в інформаційному праві.
Тобто місце правового регулювання інформатизації як інституції права у системі публічного права України визначається нами таким чином. На нашу думку, ця інституція права за своїм характером є підсистемою третього порядку в гіперсистемі права (системи першого порядку). Підсистеми другого порядку утворюють провідні галузі права: конституційне, цивільне, адміністративне, трудове та кримінальне. У цих галузях права існує потреба визначити спочатку на теоретичному рівні, а потім у законодавстві галузеві інститути про регулювання суспільних відносин щодо інформації в умовах інформатизації.
У своїй єдності ці інститути утворюють комплексний міжгалузевий інститут (субінститут) права - інформаційне право. Провідну роль у цьому праві відіграє правове регулювання інформаційних відносин в умовах інформатизації.
Вплив міжнародного права на регулювання інформаційних відносин
У світі існують різні правові підходи регулювання, кожна країна відпрацювала в ході історичного розвитку свою систему. Проте існують дві найпоширеніші системи, що сформувалися на засадах давньоримського права: англо-американська та європейська континентальна.
З проголошенням незалежності Україна постала перед вибором формування власної правової системи. Виникло питання, яку із зазначених моделей вибрати. Практика правотворення у нашій країні, зокрема на законодавчому рівні, пішла шляхом застосування у комплексі окремих здобутків англо-американської та європейської моделі. Наприклад, зберігши континентальну традицію кодифікації законодавства, з'явилася велика кількість спеціальних законів щодо сфер суспільних відносин. Не виняток з цього і законодавство у сфері інформатизації. Відповідно до розвитку цих законів органами державної виконавчої влади ухвалюються підзаконні нормативні акти. Це також знайшло відображення у правовому забезпеченні інформатизації'.
Традиційно для нашої країни широкі кола громадськості бажають, щоб держава регулювала ринкові суспільні відносини тільки адміністративними методами, зокрема і щодо лобіювання інтересів вітчизняних виробників. Але час змінився, входження України до європейських та інших світових і регіональних економічних і політичних структур вимагає від управлінців у сфері, що розглядається, врахування положень міжнародного права, його складових - публічного (міжнародного публічного права) та приватного (міжнародного приватного права).
Підприємцям у сфері індустрії слід знати не тільки як вимагати від держави кошти та змушувати її лобіювати їх інтереси на міжнародному рівні, а й усвідомити сутність таких категорій, як "демпінг" і "антидемпінгові процедури", міжнародні економічні санкції за недобросовісну конкуренцію та інші "таємниці" міжнародних економічних відносин.
Сьогодні в силу особливої актуальності об'єктом детального дослідження вітчизняних і зарубіжних юристів стали проблеми захисту інформації в автоматизованих системах не тільки в окремих державах, а й на глобальному рівні. І якщо деякі вітчизняні фахівці ще продовжують обговорювати спосіб її правової охорони, то міжнародна практика схиляється до комплексного способу її захисту на рівні міжгалузевих комплексних інститутів права. Зокрема, в теорії права Росії такий субінститут отримав умовну назву "інформаційне право". У Сполучених Штатах Америки застосовується поняття "комп'ютерне право", у Франції - "право інформатики".
При створенні автоматизованої (комп'ютерної) бази даних на технічній і технологічній базі глобальних мережтелекомунікації, наприклад Інтернет, неминучі творчі зусилля і нерідко великого колективу авторів, що проживають у різних країнах. Відсутність достатніх норм, які регулюють відносини у сфері міжнародного співавторства при створенні таких баз даних, у законодавстві України та інших країн є юридичною прогалиною, що потребує заповнення. Розв'язання проблем у межах міжнародного договірного приватного права не завжди є можливим.
Комп'ютерна інформація, що вводиться до автоматизованої бази даних, записується у певній послідовності, перекладається на машинну мову, фіксується у вигляді технічного запису і вводиться до ЕОМ (автоматизована база даних). Цей, безумовно, творчий характер роботи потребує відповідної правової охорони та юридичного регулювання як на національному (законодавства окремих держав), так і на міждержавному (норм міжнародного публічного права, у тому числі щодо регулювання міжнародних приватно-правових відносин) рівні.
Для заповнення транснаціональних комп'ютерних баз даних нерідко потрібен не лише фахівець-експерт в якійсь одній країні, а й фахівець в іншій країні, який уміє отримати знання експерта і перекласти їх на доступну ЕОМ мову - когнітолог. У цьому випадку для створення бази даних потрібні не просто знання експерта і професійне вміння когнітолога, а й їхня спільна творча праця. Питання про те, за яких умов усі учасники створеної автоматизованої бази даних повинні вважатися як співавтори, поки що залишається відкритим.
Список використаної літератури:
1. Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н. Гальченко, В. С Цимбалюк / Под. ред Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеца - К.: Интеграл, 2002.
2. Європа на шляху до інформаційного суспільства // 36. документів Європейської Комісії 1994-1995 pp. - К., 2000.
3. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997). - Сімферополь: Таврія, 1998.
4. інформатизація законодавчої, нормотворчої, право застосовної та правоосвітньої діяльності: Посібник / Л. Є. Горьовий, М. Я. Швець, Т. Г. Дрогаль та ін. - К.: Парламентське видавництво, 1999.
5. Інформаційні технології та захист інформації: Збірник наук, праць. - Запоріжжя: Юрид. Ін-т МВС України. - 1998. - Вип. 2.
6. Інформаційне суспільство. Дефініції... / В. М. Брижко, А. А. Орехов, В. С Цимбалюк, О. Н. Гальченко, А. М. Чорнобров) /Під ред. P. А. Калюжного, М. Я. Швеця. - Київ: Інтеграл, 2002.
7. Калюжный Р. А. Научно-технический прогресе в деятельности правоохранительных органов. - К.: Наук, думка, 1990.
8. Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С. Вдосконалення інформатизації ОВС України - передумова покращення їх діяльності в боротьбі зі злочинністю // Правова система України: теорія і практика. - К., 1993.
9. Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С Інформатизація державного управління і національна безпека України // Розбудова держави. 1993. - №8.
Loading...

 
 

Цікаве