WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Вивчення політики організації в області поліпшення управління міжнародної діяльності - Реферат

Вивчення політики організації в області поліпшення управління міжнародної діяльності - Реферат

обсягах;
" забезпечення необхідними за кількісними та якісними характери-стиками ресурсами за низькими цінами саме тими постачальниками, що були заздалегідь визначені;
" 100% виконання всіх стратегічних настанов;
" визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегії для всіх без винятку суб'єктів господарської діяльності;
" обов'язкового виживання підприємства в довгостроковій перспек-тиві (відсутність стратегії зменшує ймовірність виживання підприєм-ства взагалі).
Чім не повинна бути стратегія:
" "вилитим у бронзі" планом, який треба виконати за будь-яких умов і будь-якою ціною;
" переліком сухих стандартних форм і документів, де втрачається основна ідея існування та розвитку підприємства;
" простою агрегацією продуктових, ресурсних і функціональних планів;
" планом "обсягом 100 сторінок";
" ідеєю лише вищого управлінського персоналу;
" розробленою та виконаною в умовах конфлікту;
" заміною здорового глузду та інтуїції.
Аналіз діяльності підприємств у ринковій економіці дав змогу виок-ремити фактори, що найбільш суттєво впливають на зміст стратегії:
" потреби клієнтів;
" наявність можливості та період впровадження необхідних ново-введень різних типів;
" наявність необхідних ресурсів;
" можливості використання власних і залучених капіталовкладень;
" рівень діючої технології та можливості її модифікації;
" тип і масштаб використання сучасних інформаційних технологій;
" кадровий потенціал та ін.
Дослідження факторів не завжди дає змогу уникнути помилок. Так, М. Портер зазначає, що "картина змісту корпоративних стратегій досить похмура". Це зумовлено недостатнім обгрунтуванням стратегії підприємства.
Ознаки недостатньо обгрунтованої стратегії:
" орієнтація на "вузьке коло питань", що не охоплюють усієї системи стосунків підприємства та особливостей його діяльності;
" передбачення однобічного розвитку без резервних стратегій і за-пасних варіантів;
" ототожнення стратегії й тактики діяльності;
" недостатнє врахування зовнішніх і внутрішніх факторів, викори-стання необгрунтованих гіпотез і недостовірної інформації;
" відсутність навичок стратегічної діяльності та невміння керувати опором (що проявляється у відсутності відповідних розділів страте-гічних планів).
В загальному стратегічне управління - багатоплановий, формально-поведінковий управлінський процес, який допомагає формулювати та виконувати ефективні стратегії, що сприяють балансуванню відносин між організацією, включаючи її окремі частини, та зовнішнім середовищем, а також досягненню встановлених цілей.
Мета стратегічного управління - це визначення місії, цілей та стратегій, розробка і забезпечення виконання системи планів як інструментів реалізації стратегічних орієнтирів з удосконалення підприємства та його окремих підсистем, що є основою для забезпечення його конкурентоспроможного існування в довгостроковій перспективі.
Виходячи з цього й наведено принципову схему стратегічного управління підприємством.
Умови, на яких базується стратегічне управління:
" усвідомлення того, що підприємство бажає досягнути в майбутньому;
" основний епіцентр проблем знаходиться поза підприємством;
" підприємство повинно володіти можливостями своєчасного розпізнавання проблем і механізмів їх вирішення;
" управлінська реакція на небезпеки і загрози повинна здійснюватись не після того, як вони вже виникли;
" управління повинно зміщуватись в сторону дій по їх недопущенню і мінімізації втрат, якщо уникнути їх неможливо;
" потенціал підприємства повинен бути "підпорядкований" під відкриваючі можливості і стратегічні задачі з тим, щоб на основі розробки цілей і своєчасного їх коректування забезпечити необхідні позиції на ринку;
" поточне управління є продовження, конкретизація стратегічного управління і повинно здійснюватись в межах діючої стратегії.
При формуванні стратегії слід враховувати такі моменти:
1. Стратегія більшою частиною розробляється вищим керівництвом, але її реалізація передбачає участь всіх рівнів управління.
2. Стратегія повинна розроблятися скоріше з точки зору перспективи всього підприємства, а не окремого індивіда.
3. Стратегія повинна базуватись на детальних дослідженнях і фактичних даних.
4. Стратегія надає фірмі визначеність, індивідуальність, створює передумови для її успіху.
4. ПЛАНУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Планування являється важливою частиною менеджменту ЗЕД, основною її функцією. Підприємство, яке не вміє планувати чи не вважає потрібним це робити, навряд чи може досягнути серйозних успіхів в своєму розвитку. Звичайно, планування - не панацея від усіх бід, проте уважний підхід до цього важливого етапу роботи створює основу для успішної діяльності підприємства як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку.
Суть планування можна визначити як уміння передбачити мету підприємства, результати його діяльності і ресурси, потрібні для досягнення цієї мети.
В сфері ЗЕД планування означає також уміння визначати мету ЗЕД як складової частини загальної системи внутрішнього планування. Основна мета ЗЕД не повинна розходитися із загальною метою підприємства, повинна бути спрямована на їх успішне здійснення за рахунок зовнішніх факторів економічного росту. Планування допомагає відповісти на важливі запитання:
1. Де підприємство знаходиться в даний час, які його економічні позиції, в тому числі в зовнішній сфері ?
2. Яким чином, при допомозі яких ресурсів може бути досягнута мета підприємства, в тому числі по ЗЕД, і як може бути використана зовнішньоекономічна діяльність для його успішного соціально-економічного розвитку?
Планування ЗЕД являється об'єктивно необхідним для будь-якого підприємства-суб'єкта ЗЕД. Це визначається насамперед:
- прагненням підприємств, функціонуючих в умовах глобалізації ринку, одержати додатковий прибуток за рахунок більш повноговикористання переваг міжнародної праці, міжнародної економічної інтеграції; передбачити несприятливі дії зовнішніх факторів, різноманітні непередбачені обставини, котрі можуть відбутися на світовому ринку;
- і головне - необхідність прогнозування свого майбутнього. Для цього важливо визначити яким буде ринок в майбутньому, в якому буде розвиватися, чого чекають споживачі від підприємства, які його можливості у збільшенні експортного потенціалу, об'єму продажу і т.д.
Визначаючи бажані і можливі орієнтири своєї майбутньої діяльності на світовому ринку, підприємства тим самим зменшують можливість непередбачених дій зовнішніх факторів, ступінь ризику, пов'язаного з їх діями.
Багато підприємств працюють без офіційно прийнятих планів. На їх думку, ситуація на ринку міняється дуже швидко, особливо на зовнішньому, щоби планування приносило яку-не-будь користь. Дійсно, зовнішнє середовище бізнесу, особливо міжнародного, характеризується швидкими змінами. В західних країнах це пояснюється високою насиченістю споживацького попиту, його індивідуалізацією, різноманітним характером. Ці зміни попиту диктують зрушення інших факторів середовища:
технології, засобів зв'язку і т.д. Відповідно й бізнес повинен швидко мінятися.
В економіці України рухливість середовища, зумовлена насамперед перехідним характером
Loading...

 
 

Цікаве