WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Технології міжнародних інвестицій - Реферат

Технології міжнародних інвестицій - Реферат

капіталу, і підприємцями, що потребують його чи проводять трансформації грошових заощаджень в інвестиційний капітал.
До таких установ-посередників, зокрема, належать:
кредитні інститути, що приймають вклади і задовольняють потреби в інвестиційних кредитах;
кредитні інститути, що ведуть справи клієнтів на біржі;
інвестиційні фонди і компанії, що вкладають отримані кошти в цінні папери, диверсифікуючи вклади з метою зменшення ризику;
великі підприємства, що виступають на міжнародному ринку як самостійні суб'єкти діяльності;
страхові компанії;
громадські емітенти;
інвестиційні банки, які для зменшення ризику вводять програми торгівлі цінними паперами.
Основні постачальники капіталу на міжнародному ринку - транснаціональні корпорації, держави та міжнародні фінансові шституції.
Тепер поставимо запитання: що змушує фірму вивозити капітальні ресурси за кордон, використовувати їх за межами країни походження та розгортати виробничі потужності за кордоном, на ринку, де з нею конкуруютьнаціональні фірми, які володіють перевагами "рідних стін"?
Теорії міжнародного руху капіталу розглядають міжнародний рух капіталу як фактор виробництва. Згідно з ними, основна причина вивозу капітальних ресурсів -різниця в нормах прибутку в різних країнах. Інвестора при цьому цікавить рівень процентної ставки у "своїй" країні й за кордоном. Відмінності в рівнях граничного продукту капіталу дають поштовх до його міграції, що в подальшому приводить до згладжування цих відмінностей. Ця теорія може бути виражена формулою капіталізації потоку доходів
К = Р/І,
де К - загальна вартість активу; Р - прибуток, здобутий завдяки вкладеному активу, І - норма прибутку.
Звідси І = Р/К.
Рух капіталу триватиме, поки норми прибутку в обох країнах не зрівняються.
Проте не менш важливими в поясненні інвестиційної діяльності є відмінності в обсязі отриманого прибутку, доступі до технологій тощо. Саме на них акцентують увагу теорії, які беруть за основу недосконалість ринку.
Один із фундаторів теорії ринкової влади С. Хаймер, критикуючи класичну теорію автоматичного встановлення рівноваги між нормами прибутку в різних країнах, обгрунтував тезу про те, що суб'єкт швестиційної діяльності, який вивозить капітал, керується прагненням домінувати на ринку та досягнути ринкової влади.
Згідно з цією теорією, на ранніх стадіях зростання фірма збільшує свою частку на ринку шляхом об'єднання та придбання, тобто шляхом концентрації виробництва, з метою отримання більшого прибутку. Проте на певній стадії підвищення концентрації ринкової влади в межах окремої держави стає неможливим, тому прибуток інвестується за кордон> що спричинює аналогічні процеси на зарубіжних ринках. Таке закордонне інвестування здійснюється з метою придушення конкуренції і збереження контролю над ринком.
Підхід Хаймера дає змогу певною мірою пояснити досить поширену практику "захисних інвестицій". Так, великі компанії часто створюють за кордоном виробничі потужності, що є мало не збитковими, зі свідомою метою підриву позицій конкурентів на цих ринках.
Слід зауважити, що ринкова влада фірми значною мірою забезпечується її особливими перевагами: економією на масштабі, науково-технічними досягненнями, управлінськими навичками, вільним доступом до джерел великого капіталу тощо. На основі таких конкурентних переваг завданням фірми є отримання за кордоном прибутків, більших за прибутки "місцевих" фірм [1, c.54].
Теорія інтерналізації спирається на поняття "витрати на укладання угоди" (трансакційш витрати). Витрати на трансакції за жорсткої конкуренції є більшими порівняно з угодами В умовах "відносин співробітництва". Зі зменшенням трансакційних витрат операції фірм починають набирати "внутрішнього характеру", тобто здійснюється внутрішньокорпораційний- обмін - інтерналіза-ція ринків.
Формування нових "внутрішніх" ринків фірм породжує достатні імпульси для підвищення ефективності, а мета мінімізації трансакцій залишається основним мотивом переведення діяльності за кордон.
Концепція міжнародної конкурентоспроможності галузі пояснює/ міжнародний рух кашталу посиленням конкуренції технологічного характеру між суб'єктами ринку капіталів.
Згідно з моделлю циклу життя продукту, після початкової, інноваційної, фази розвитку продукту в міру досягнення ним зрілості фірма дедалі більше розглядає розгортання зарубіжного виробництва як важливий засіб збереження своїх позицій на ринку. Так, на першій стадії розвитку товару виробництво продовжує концентруватись у країні походження, навіть якщо витрати виробництва в інших країнах є нижчими. Але коли у фазі зростання виробничий процес стандартизується, підприємство починає інтенсивно інвестувати за кордон, аби скористатися перевагами певних ринків і зберегти експортний потенціал. При цьому з метою запобігання імітації нового продукту зарубіжними підприємствами і підтримки власних філій компанія вдосконалює товар, здійснює патентний захист та проводить відповідну рекламу.
Концепція технологічного нагромадження розглядає міжнародний рух кашталу як наслідок розвитку технології інноваційного процесу. Створюючи нові технології, фірма і в цьому випадку прагне закріпити контроль і власність щодо своїх специфічних технологічних переваг.
Ми розглянули концепції, що пояснюють міжнародний рух капіталу стосовно вкладника. Тепер звернімося до теорій, в яких акцентуються мотиви сторони, що приймає капітал.
Концепція оборони національного суверенітету робить наголос на тому, що зростання зарубіжних інвестицій у національній економічній системі на певному етапі приводить до їх виходу з-під контролю держави-реципієнта. Це може спричинити зменшення частки внутрішнього виробництва в кінцевому продукті. Уряди при цьому або дотримуються політики протидії розширенню впливу країнекспортерів капіталу, або вдаються до регулювання експорту та імпорту капіталу.
Механізм взаємовідносин фірми,
Loading...

 
 

Цікаве