WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Сутність, мета і завдання інвестиційного та страхового менеджменту - Реферат

Сутність, мета і завдання інвестиційного та страхового менеджменту - Реферат

національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження - важливий напрям інвестиційної діяльності.
Закон України "Про інвестиційну діяльність" визначає інвестиції як усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та іншої діяльності, внаслідок чого створюється прибуток, або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути:
o кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
o рухоме та нерухоме майно (будівлі, обладнання та інші матеріальні цінності);
o майнові права, що випливають з авторських прав, досвіду та інтелектуальних цінностей;
o права користування землею, водою, природними ресурсами;
o сукупність технічних та економічних знань у формі документації, навичок, виробничого досвіду, необхідних для організації виробництва товарів та послуг, але не запатентованих (ноу-хау).
Існує багато визначень інвестиційної діяльності. Загалом можна вважати, що інвестиційна діяльність - це комплекс заходів і дій фізичних та юридичних осіб, які вкладають власні кошти (у матеріальній, фінансовій або іншій майновій формі) з метою отримати прибуток.
Інвестор - це суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та вкладає власні, позичені й залучені кошти в об'єкти інвестування.
Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути державні органи влади, фізичні та юридичні особи України та інших держав.
Об'єктом інвестиційної діяльності є майно в різних формах, на яке витрачено інвестиції та яке використовується для отримання прибутку: основні та оборотні кошти, цінні папери, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, майнові права.
Комплекс підприємств і установ, продукція чи послуги яких сприяють реалізації інвестиційної діяльності, становить інвестиційний комплекс країни. До нього належать:
o підприємства будівельної індустрії, промисловості будівельних матеріалів, машинобудування;
o проектні організації та установи;
o фінансові посередники - інвестиційні банки, компанії, фонди;
o органи державного управління, що регулюють функціонування суб'єктів інвестиційної діяльності;
o інфраструктура фондового ринку.
Як зазначалося, національний дохід країни поділяється на фонд споживання та фонд нагромадження. Останній є узагальненим річним обсягом капіталовкладень усіх підприємств. Частка його може становити 20-30 % національного доходу. Останніми роками в Україні на частку державних коштів припадає лише п'ята частка капітальних вкладень, і можливе подальше її зниження.
За формами відтворення прямі інвестиції (капітальні вкладення) поділяють на такі види:
o у нове будівництво - створення нових підприємств (виробництв) на нових місцях за новими проектами;
o на розширення виробництва - введення в дію нових основних фондів, подібних до діючих, для екстенсивного збільшення обсягів виробництва на діючих об'єктах;
o на реконструкцію - устаткування діючих виробництв новою технологією та технікою за новими комплексними проектами;
o на технічне переустаткування - підвищення технічного рівня виробництва за рахунок заміни старого обладнання на нове, продуктивніше.
За складом і характером витрат прямих інвестицій можна визначити їх технологічну структуру:
o будівельні роботи;
o монтажні роботи;
o машини та обладнання;
o проектні роботи.
Період типової реалізації інвестицій поділяють на частини:
o підготовку (проектні роботи, організація фінансування, погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);
o реалізацію - створення нового матеріального об'єкта;
o експлуатацію нового виробництва, отримання прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальшу роботу об'єкта.
Основні поняття страхової справи
Вигодонабувач - особа, вказана у страховому полісі, яка одержує страхову суму у разі, якщо застрахований не буде в змозі отримати її самостійно. Фіксується в страховому полісі.
Застрахований-фізична особа, об'єктом страхового захисту якого виступає особисте страхування. Застрахованим водночас може бути й страхувальником.
Об'єкт страхування - майновий інтерес страхувальника, який може бути відшкодований у випадку настання страхової події.
Страхова вартість - вартість об'єкта страхування.
Страхова відповідальність - обов'язок страхувача виплатити страхову суму чи страхове відшкодування. Установлюється законом чи договором страхування.
Страхова премія (внесок, платіж:) - плата за страховий ризик у грошовій формі.
Страхова сума - грошова сума, на яку може розраховувати страхувальник (застрахований) у разі настання страхової події.
Страховий захист - економічні відносини, що відображають сукупність специфічних розподільних і перерозподільних відносин, пов'язаних з подоланням втрат, спричинених стихійними лихами й іншими надзвичайними подіями.
Страховий інтерес - матеріальна зацікавленість особи у страхуванні. У майновому страхуванні - страховий інтерес виражається у вартості застрахованого майна. В особистому - в гарантії одержання страхової суми у випадку подій, пов'язаних з життям, здоров'ям та працездатністю.
Страховий поліс - письмовий документ, видаваний страхувачем страхувальнику (застрахованому). Засвідчує укладений договір страхування і містить усі його умови.
Страховий ризик - імовірність настання збитку страхувальника у результаті страхового випадку.
Страховий тариф (брутто-ставка) - розмір страхових платежів. Складовими частинами страхового тарифу є нетто-ставка і навантаження. Нетто-ставка відображає витрати страховика на виплати зі страхового фонду. Навантаження - витрати на ведення справи.
Страхувач (андеррайтер) -юридична особа, яка приймає на себе зобов'язання відшкодувати збиток чи виплатити страхову суму.
Страхувальник - фізична чи юридична особа, яка сплатила страхові премії і має право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Страхова справа. - К.: Товариство "Знання", КОО, 1997. - 216 с.
2. Закон України "Про страхування" // Уряд, кур'єр. - 1996. - 18 квіт.
3. ЛукіновІ. І. Інвестиційна діяльність в забезпеченні стабільного розвитку // Персонал. - 2000. - № 1(2). - 200 с.
4. Страховое дело: Учебник/Под ред. РейтманаЛ. И. -М.: Рост.н/Д., 1992. - 530 с.
5. Страхование: Учеб. для вузов. - М.: Страховой полис, ЮНИТИ, 1997. -311с.
6. Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. С.С. Оса-дець, д-р екон. наук, проф. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998. - 528 с.
7. Статистичний щорічник України за 1998 рік / За ред. О. Г. Оса-уленка. - К.: Техніка, 1999. - 576 с.
8. Степанов Д. В. Страховий ринок України: 1995-1998 pp.//Фінансові послуги. - 2000. - № 1-2. - С. 17-19.
9. Степанов Д. В. Сходные пути развития // Страховое ревю. - 2000. - № 4 (72). - С.414.
10. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб.- К.: МАУП, 1999. -184с.
Loading...

 
 

Цікаве