WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаМенеджмент → Показники фінансової стабільності й інтенсивності використання капіталу підприємства - Реферат

Показники фінансової стабільності й інтенсивності використання капіталу підприємства - Реферат

дефіциту запасів.
Коефіцієнт обіговості дебіторської заборгованості Кобіг д 3. Показує, наскільки швидко підприємство одержує платежі за рахунками дебіторів. Цей показник визначається так:
де ХД3 - середньорічна сума дебіторської заборгованості.
Низьке значення цього показника свідчить про те, що відділ, який займається дебіторською заборгованістю, працює ефективно. Однак це може також вказувати на невиправдано жорстку кредитну політику і можливі труднощі в реалізації продукції в майбутньому.
Показник обіговості кредиторської заборгованості. За його допомогою можна оцінити управління кредиторською заборгованістю. Обчислюють цей показник діленням вартості купівель підприємства на середню суму кредиторської заборгованості. Оскільки вартість купівель не відображається у звітності підприємств, в аналізі використовують інший показник: собівартість реалізованої продукції плюс зміна розміру товарно-матеріальних запасів за звітний період.
Якщо кількість днів у звітному періоді поділити на показник обіговості кредиторської заборгованості, то можна одержати термін її погашення.
Показники ефективності використання капіталу. Визначаються через показники прибутку і рентабельності. Прибуток і рентабельність - результат великої кількості фінансових рішень. У розрахунку показників прибутку можуть використовувати різні модифікації показника прибутку. Це дає можливість виявити не тільки ефективність капіталу, а й оцінити інші його особливості. Наприклад, якщо рентабельність розрахувати за валовим прибутком, можна судити, наскільки підприємству вдасться використати ціновий чинник як спосіб підвищення ефективності.
Коефіцієнти різних модифікацій прибутку показують комбінований ефект управління активами і фінансовим капіталом. Розглянемо основні з цих показників.
Коефіцієнт мінливості прибутку Кмш п. Визначає і вимірює коливання прибутку від середнього його значення. Обчислюють його так:
де Пзаг - загальний річний прибуток до сплати відсотків і податків;
Псер---Середній Прибуток.
Порівнюючи значення цього показника за кілька років, можна оцінити стабільність фінансового становища підприємства. Доцільно використовувати цей показник і при оцінюванні допустимого рівня боргу, тому що в разі меншого коливання прибутку рівень боргу може бути відносно вищий.
Прибуток на інвестований капітал Пщ,,. Показує віддачу на інвестований капітал. Розраховують його так:
де ?? - сума відсотків; ХБ- сума боргу підприємства.
Коефіцієнт виплати дивідендів Кв д. Оцінює частку прибутку, що виплачується як дивіденди на акції. Визначають цей показник за формулою
Цей коефіцієнт залежить від структури акціонерного капіталу підприємства, галузі виробництва, до якої належить підприємство, і від перспектив її розвитку. Прибуток, не виплачений як дивіденди, повертається до виробничої діяльності.
Прибуток на власний (акціонерний) капітал Кп в к. Визначають за допомогою коефіцієнта, що характеризує ефективність інвестицій у власний капітал:
де Вв к - середньорічна вартість власного капіталу підприємства.
Прибуток на активи підприємства Кп а. Розраховують діленням чистого прибутку після відрахування суми податків на сукупні активи:
де ?? - сума податків; ХА- середньорічна сума активів.
Цей показник багато економістів вважають найкращим індикатором спроможності підприємства використовувати активи. Прибуток на активи, розрахований за наведеною формулою, іноді дає збої, якщо порівнюються підприємства з різною структурою капіталу. Причина полягає в тому, що чим більші відсотки платить підприємство, тим менша сума оподатковуваного прибутку. Щоб "очистити" цей показник від розбіжностей у структурі капіталу, формулу дещо змінюють:
Показники ринкової ціни. Об'єднують дані бухгалтерського обліку підприємства і ринку цінних паперів. Розглянемо основні з них.
Коефіцієнт ринкової вартості та прибутку Кв п. Визначається відношенням ринкової ціни однієї акції підприємства (Цр .цщ) до очікуваного прибутку від однієї акції:
Цей показник характеризує сприятливе ставлення до підприємства на ринку і ринкове сприйняття ступеня ризику підприємства. Якщо прибутки підприємства і його потенціал на ринку збільшуються, то цей коефіцієнт зростає. Якщо становище підприємства на ринку погіршується або ризикованість його операцій підвищується, то зазвичай цей коефіцієнт зменшується.
Коли очікується, що дивіденди збільшуватимуться за стабільною ставкою, то поточна ціна однієї акції становитиме
де Доч, - очікуване значення дивідендів наступного року; Поч шв - прибуток, який інвестори очікують одержати від інвестицій; АСТОЧ дщ,- очікувана ставка збільшення дивідендів.
Щоб знайти відношення ціни до прибутку, потрібно розділити обидві частини останньої формули на очікуваний прибуток від однієї акції:
Велике значення цього показника свідчить про те, що інвестори очікують істотного збільшення дивідендів; вкладення в ці акції не несуть великого ризику, і тому інвестори згодні на невеликий прибуток; очікується, що підприємство досягне лише середнього рівня розвитку через виплату для дивідендів великої частини прибутку.
Ставка дивідендів СТ^. Показує співвідношення між сумою дивідендів за акції і ціною однієї акції:
При стабільному рівні збільшення дивідендів формула набере вигляду
Отже, інвестори очікують низький рівень збільшення дивідендів, або ризик вкладення коштів в акції сприяєзбільшенню прибутку.
Відношення ринкової ціни акції до бухгалтерської Цбух.акц· Акції підприємств (фірм) з високим рівнем прибутковості, як правило, продають за вищою порівняно з бухгалтерською ринковою вартістю. Бухгалтерську ціну однієї акції розраховують так:
де Ак - акціонерний капітал; N - кількість акцій в обігу.
Акціонерний капітал дорівнює бухгалтерській вартості звичайних акцій плюс нерозподілений прибуток, тобто сума, яку підприємство одержало від акціонерів або інвестування. Розділивши ринкову ціну акції на цей показник, одержимо коефіцієнт відношення ринкової ціни акції до бухгалтерської вартості.
Прибуток на акцію. Це прибуток підприємства (фірми), призначений для акціонерів, розділений на середню кількість звичайних акцій, що обертаються на ринку упродовж року. Однак за цим показником можна робити прогнози тільки на ближчу перспективу.
Коефіцієнт Тобіна (названий ім'ям економіста Дж. Тобіна) виражає відношення суми зобов'язань і власного (акціонерного) капіталу підприємства до відновної вартості активів. Цей показник схожий з показником відношення ринкової вартості акції до бухгалтерської її вартості, але він має й істотні відмінності. Чисельник відношення включає всі зобов'язання підприємства і весь акціонерний капітал, а не тільки суму звичайних акцій. До знаменника входять всі активи, а не тільки акціонерний капітал підприємства. Крім того, ці активи показуються не за тією ціною, що фігурує в бухгалтерській звітності, а за їх відновною вартістю (вартістю заміщення), яка через інфляцію звичайно перевищує початкову.
Дж. Тобін довів, що фірма має стимул до інвестицій, якщо q > 1, тобто коли виробниче устаткування коштує більше, ніж його відновна вартість, і що вона припинить інвестиції, коли значення q = 1. Якщо q < 1, то фірма не має стимулу до інвестицій.
Якщо значення q велике, це означає, що фірма має великі переваги в конкурентній боротьбі, стабільне фінансове становище і добрі перспективи розвитку.
Проведення комплексного аналізу фінансового становища підприємства дає можливість всебічно оцінити його діяльність. Однак розглянуті показники будуть корисні тільки тоді, коли їх можна порівняти з іншими аналогічними показниками: наприклад, виявити тенденцію розвитку фірми за певні проміжки часу або середні показники однієї фірми порівнювати із середніми показниками інших фірм.
Список використаної та рекомендованої літератури
1. Закон України "Про страхування" // Урядовий кур'єр. - 1996. - 18 квіт.
2. Страховое цело: Учебник / Под ред. Л. И. Рейтмана - М.: Рост, 1992. - 530 с.
3. Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. С. С. Оса-дець. - К.: КНЕУ, 1998. - 528 с.
4. Степанов Д. В. Державне регулювання економіки і правові аспекти формування ринкових відносин суспільства // Персонал. - 2000. - № 2 (56). - додаток № 4(9). - С. 195-197.
5. Степанов Д. В., ФедоренкоВ. Г. Страхування як складова частина інвестиційного процесу // Економіка України. - 2000. - № 12. - С. 80-83.
6. Федоренко В. Г. Інвестиційний менеджмент: Навч. посіб. - К.: МАУП, 1999.- 184с.
Loading...

 
 

Цікаве